Рішення № 87298613, 20.01.2020, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2112/16-ц

номер провадження 2/695/28/20

20 січня 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря - Біліченко С.В.,

представників позивача за первісним позовом,

відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , Сизька Б.Б.

відповідача за первісним позовом,

позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,

представника відповідача за первісним позовом,

позивача за зустрічним позовом - Сененко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вимоги вказаної позовної заяви, з урахуванням уточнених позовних вимог, мотивовані тим, що позивач та відповідач за первісним позовом із січня 2004 року почали проживати разом, як одна сім`я, мали спільний побут, спільний бюджет, будували плани на майбутнє.

07.05.2004 року за спільні кошти сторони придбали житловий будинок садибного типу з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_6 та в подальшому, а саме 13.12.2011 року сторони зареєстрували шлюб, про що Новодмитрівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області в Книзі реєстрації шлюбів за 2011 рік зроблений відповідний запис за №10.

02.06.2012 року від вказаного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_7 .

Подальше життя між сторонами не склалося, шлюбні відносини були розірвані та виникло питання розподілу майна, яке сторони набули за час спільного проживання.

Враховуючи норми СК України позивач за первісним позовом вважає майно, яке було набуте в період спільного проживання із відповідачем за первісним позовом, об`єктом права спільної сумісної власності, який належить сторонам по справі, виходячи з принципу рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності. Проте відповідач не визнає право позивача на вказане майно, яке фактично було набуте у період, коли сторони по справі проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, заперечуючи при цьому на праві позивача за первісним позовом на вказане майно.

За таких обставин, з метою захисту своїх, на думку ОСОБА_5 порушених прав, остання звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання із відповідачем однією сім`єю без шлюбу та поділ спільно набутого вказаного вище будинку, а також - автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. № НОМЕР_7; автомобіля марки Mercedes-Benz модель 312 D, 1996р.в., держ. № НОМЕР_8, білого кольору; автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. № НОМЕР_9, білого кольору; автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. НОМЕР_10, білого кольору; автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 310 СDI, 1995 р.в., держ. НОМЕР_11, білого кольору та мопеда ALPHA М50-3, 2008р.в., держ. № НОМЕР_12, чорного кольору.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, яким просив суд встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 із середини червня 2004 року по 13 грудня 2011 року.

Дані вимоги позивач за зустрічним позовом мотивує тим, що він з ОСОБА_5 із середини червня 2004 року по день офіційної реєстрації шлюбу проживали у придбаному ним за особисті кошти будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 наполягає, що вказаний вище будинок був придбаний ним за особисті кошти, що стверджується договором купівлі-продажу будинку від 07.05.2004 року, який посвідчений державним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу за №1005.

При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_5 почали проживати саме як сім`я вже після того як здійснили ремонти в цьому будинку, а оскільки ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом в якому просить встановити факт спільного проживання та поділити майно, яке, на її думку, було придбане в період їх спільного проживання, проти чого ОСОБА_3 категорично заперечує, зокрема щодо періоду їх спільного проживання, то останні був змушений звернутися до суду із зустрічним позовом для захисту порушених, на його думку, прав.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.03.2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_5 було прийнято до сумісного розгляду із первісним позовом.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 та її представники, адвокати Сизько Д.Б. та Сизько Б. Б. первісний позов ОСОБА_5 підтримали повністю та наполягали на його задоволенні, надавши при цьому пояснення аналогічні поясненням які викладені у первісній позовній заяві. Проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 заперечували вважаючи його не обґрунтованим, безпідставним та таким, який не стверджений належними доказами.

ОСОБА_5 пояснила суду, що вона із ОСОБА_3 познайомилася ще в серпні 2003 року, вона від нього завагітніла та з 01.01.2004 року вони почали спільно проживати як одна сім`я в м. Золотоноша де орендували квартиру. В травні 2004 року за допомогою їх батьків вони придбали вказаний вище будинок та у червні 2004 року вони переїхали до вказаного будинку. Весь цей час вони проживали як єдина сім`я мали спільний бюджет та були пов`язані спільним побутом. Договір купівлі-продажу вказаного будинку був оформлений на ОСОБА_3 оскільки вона не планувала ділити майно та розлучатися вважаючи, що вони із відповідачем є однією сім`єю. В подальшому ОСОБА_3 займався підприємницькою діяльністю, а тому вони за спільні кошти придбали автомобілі для здійснення йому такої діяльності.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та його представник, адвокат Сененко К.В. в судовому засіданні зустрічний позов ОСОБА_3 підтримали у повному обсязі, проти задоволення первісного позову ОСОБА_5 заперечували у повному обсязі.

ОСОБА_3 пояснив суду, що дійсно він із ОСОБА_5 познайомилися в 2003 році, однак спільно почали проживати з червня 2004 року саме після того, як він придбав вказаний вище будинок, кошти на придбання якого надала йому його мати, яка і знайшла вказаний будинок та домовлялася за його ціну. ОСОБА_5 участі у купівлі вказаного будинку, та його ремонті не брала. Спільного бюджету у сторін не було до 2012 року. Автомобілі, про які зазначає ОСОБА_5 насправді належать його старшому брату, який і займається підприємницькою діяльністю. Кошти на придбання вказаних автомобілів а ні ОСОБА_5 , а ні він особисто не надавали, автомобілями не користувалися. Мопед, про який зазначає ОСОБА_5 він придбав за кошти матері, а тому позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом жодної участі у придбанні як вказаних автомобілів так і мопеду участі не брала, за таких підстав вказане майно не може бути об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та свідків по справі, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_1 від 13.12.2011 року) ОСОБА_3 та ОСОБА_5 13.12.2011 року зареєстрували шлюб, про що Новодмитрівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області в Книзі реєстрації шлюбів за 2011 рік було зроблено відповідний запис за №10.

Згідно з рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.07.2016 року шлюб, який був зареєстрований 13.12.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , розірвано.

Таким чином вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі 13.12. 2011 по 2016 рік.

Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 07.05.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №1005, ОСОБА_3 придбав будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Факт придбання ОСОБА_3 вказаного вище будинку стверджується також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 30.06.2016 року за №62417898.

Згідно реєстраційних та облікових карток транспортного засобу, які містяться в матеріалах справи (Т. 1, арк., 32,33) ОСОБА_3 належать транспортні засоби:

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., об`єм двигуна 2151 см-3, держ. № НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_2 , білого кольору, дата реєстрації 21.07.2015;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель 312 D, 1996р.в., об`єм двигуна 2874см-3, держ. № НОМЕР_8, № кузова НОМЕР_13, білого кольору, дата реєстрації 13.08.2013;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. № НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_3 , білого кольору, дата реєстрації 12.04.2011;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. НОМЕР_10, № кузова НОМЕР_4 , білого кольору, дата реєстрації 05.04.2011;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 310 СDI, 1995 р.в., держ. НОМЕР_11, № кузова НОМЕР_5 , білого кольору, дата реєстрації 29.01.2010;

- мопед ALPHA М50-3, 2008р.в., держ. № НОМЕР_12, № двигуна НОМЕР_14, чорного кольору, дата реєстрації 29.01.2010.

Таким чином судом встановлено, що автомобіль марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., , держ. № НОМЕР_7, та автомобіль марки Mercedes-Benz модель 312 D, 1996р.в., держ. № НОМЕР_8 були набуті в період зареєстрованого шлюбу між сторонами по справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за первісним позовом ОСОБА_5 наполягає, що вона із ОСОБА_3 почали проживати як одна сім`я з 01 січня 2004 року, і хоча шлюб між нею та відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 був зареєстрований 13.12.2011 року, вони до цього часу проживали як одна сім`я, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та набували майно за спільні кошти, тим більше, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дочка ОСОБА_6 .

Відповідно до змісту ст. ст. 12, 13, 76, 81 ЦПК України, суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 зазначала, що вона з 01.01.2004 року проживала із ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що можуть ствердити свідки яких просила допитати в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 жили навпроти її квартири, яку орендували та почали спільно проживати з початку 2004 року. ОСОБА_3 знімав квартиру і раніше, а потім з січня 2004 року постійно там проживала і ОСОБА_5 .. Вони проживали там близько пів року, вели себе як одна сім`я та через деякий час повідомили їй, що переїжджають,оскільки придбали власний будинок.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_10 пояснила, що вона живе напроти спірного будинку сторін по справі. Коли вказаний будинок продавали то попередній власник казала їй, що буде жити молода пара і дружина вже вагітна, першою коло вказаного будинку бачила саме ОСОБА_5 , яка приходила до будинку, спілкувалася із продавцем. Після придбання будинку сторони переїхали до нього та проживали як одна сім`я, виховували дітей, доглядали за городом, здійснювали ремонт будинку.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснила, що вона добре знає ОСОБА_5 , часто приходила до них в гості, постійно товаришує. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з початку 2004 року проживали разом, як одна сім`я, спочатку жили на квартирі, яку орендував ОСОБА_3 , а потім придбали власний будинок. Весь цей час вони жили як одна сім`я, планували бюджет, мали спільний побут, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_6 ..

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_12 пояснила, що вона товаришувала із сім`єю сторін по справі, та з 2006 року часто бувала у них дома, весь цей час вони жили як одна сім`я, планували бюджет, мали спільний побут.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_13 пояснила, що вона добре знає ОСОБА_3 та була у нього на новорічні свята на квартирі в 2004 році де вже проживала ОСОБА_5 , яка була вагітна, вони жили разом як сім`я, мали спільний побут. В подальшому ОСОБА_5 неодноразово повідомляла їй, що вони з ОСОБА_3 бажають придбати будинок. Після того як вони придбали будинок то вона разом з іншими дівчатами допомагала ОСОБА_5 клеїти в ньому шпалери, та інші ремонти. ОСОБА_5 повідомляла їй, що вона віддавала всі кошти, які отримувала як допомога при народженні дитини на вказаний будинок, його придбання та ремонти.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_14 пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_5 та саме вона познайомила ОСОБА_5 із ОСОБА_3 із яким вони почали зустрічатися ще в м. Черкаси, а потім на початку 2014 року її дочка переїхала до ОСОБА_3 в м. Золотоношу де вони почали проживати в квартирі, яку винаймав ОСОБА_3 .. На час переїзду її дочки остання вже була вагітна та після переїзду її дочка та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина, мали спільний бюджет та спільні кошти. Згодом придбали будинок, який купували за спільні кошти, в тому числі ОСОБА_5 , здійснювали в ньому ремонти, садили город.

Пояснення допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , який є рідним братом позивача за первісним позовом ОСОБА_5 , судом до уваги при розгляді матеріалів справи не беруться як такі, які викликають сумніви у своїй достовірності, оскільки останні спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_16 , яка є його колишньою дружиною та в судовому засіданні спростовувала обставини, про які ОСОБА_15 повідомив суду.

Заперечуючи проти доводів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 наполягав, що вони почали проживати як одна сім`я саме вже після придбання спірного будинку, тобто з червня 2004 року, а автомобілі, про поділ яких наполягає ОСОБА_5 , їм взагалі не належать, ними вони не користуються та їх не купували.

Так допитаний в судовому засіданні ОСОБА_17 пояснив суду, що він є рідним братом ОСОБА_3 , а спірний будинок придбала їх мати за власні кошти. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 почали зустрічатися в 2003 році, а жити як одна сім`я тільки після того як придбали вказаний будинок, спільного бюджету не вели, тривалий час будинок був у занедбаному стані, а тому його мати почала робити там ремонт тільки в 2009 році. Коштів для придбання автомобілів про які заявляє ОСОБА_5 вони не мали, а вказані автомобілі ОСОБА_3 придбавав від його імені, оскільки він був у відрядженні, а тому не міг оформити їх на себе. Вказані автомобілі ОСОБА_3 не належать, ними він не користується, за спільні кошти сторін автомобілі не купувалися.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_18 пояснила суду, що є двоюрідною тіткою ОСОБА_3 та їй відомо зі слів матері останнього, що вони придбали ОСОБА_3 будинок, а через деякий час ОСОБА_3 одружився та в них народилася дочка.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_19 пояснила суду, що вона є матір`ю ОСОБА_3 та придбала своєму синові житло за власні кошти, ОСОБА_5 почала проживати із ОСОБА_3 однією сім`єю вже після придбання вказаного будинку у червні 2004 року. До придбання вказаного будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_5 спільно не жили. Коштів ОСОБА_5 на придбання вказаного будинку не давала, участі у його придбанні не брала. Вантажні автомобілі придбавалися для фірми ОСОБА_17 , а записані на ОСОБА_3 бо ОСОБА_17 часто перебуває у відрядженнях.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_20 пояснив суду, що знає ОСОБА_3 , оскільки вони працюють разом, автомобілі про які зазначає ОСОБА_5 належать ОСОБА_17 , а записані на його брата оскільки ОСОБА_17 перебував у відпустці. ОСОБА_3 вказаними автомобілями не користується, оскільки останні працюють на фірму.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_23 пояснила суду, що вона є сусідкою ОСОБА_3 , який придбав будинок поруч із нею у 2004 році. Будинок придбала мати ОСОБА_3 в кінці весни 2004 року. Спочатку в будинку жив ОСОБА_3 , а згодом до нього перебралася і ОСОБА_5 . Через деякий час у вказаному будинку вони зробили ремонт.

Пояснення допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , судом до уваги при розгляді матеріалів справи не беруться як такі, які викликають сумніви у своїй достовірності, оскільки останні зводяться до спростування пояснення свідка ОСОБА_15 , який є її колишнім чоловіком.

Нормами ст.. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так надаючи оцінку вказаним вище поясненням свідків суд зазначає, що свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та ОСОБА_24 надавали суду пояснення про обставини, які їм відомі зі слів матері відповідача по справі за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_19 , самі вони із сім`єю сторін по справі не контактували, тісних зв`язків не підтримували, про що безпосередньо зазначали в судовому засіданні.

Окрім того суд зважає і на те, що ОСОБА_3 в своїх позовних вимогах наполягає на тому, що він разом із ОСОБА_5 почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу саме з червня 2014 року, однак по вказаним обставинам вказані вище свідки не змогли надати належних пояснень.

ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягав, що спірний будинок придбала його мати, а автомобілі - рідний брат, ОСОБА_5 участі у участі у придбанні зазначеного рухомого та нерухомого майна не брала.

Однак вказана обставина не стверджується жодними доказами, окрім пояснень самої ОСОБА_19 , яка є матір`ю ОСОБА_3 та братом останнього ОСОБА_17 ..

Наполягаючи на належності вказаних автомобілів саме брату відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_17 , ОСОБА_3 та його представником до суду не було надано жодного належного доказу, який би стверджував вказану обставину. Відсутні відомості про зайняття підприємницькою діяльністю ОСОБА_17 , належності чи використання вказаних автомобілів будь-якою юридичною особою, належних доручень ОСОБА_17 на реєстрацію спірних автомобілів за ОСОБА_3 , тощо.

Доводи ОСОБА_3 зводяться лише до пояснень окремих свідків, які в своїй сукупності є недостатніми для спростування вимог ОСОБА_5 ..

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 просить встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з середини червня 2004 року по 13 грудня 2011 року.

Відтак ОСОБА_3 добровільно визнає , що в період з середини червня 2004 року по 13.12.2011 року він проживав з ОСОБА_5 однією сім`єю без шлюбу.

Нормами ч. 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

13.07.2017 року апеляційний суд Черкаської області у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, в мотивувальній частині ухвали, зазначив, що встановлено, що з 01 січня 2004 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Вказаним судовим рішенням було залишено в силі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, яким визнано ОСОБА_3 батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження

Вказана ухвала суду набрала законної сили.

Нормами ч. 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином вказаним вище рішенням суду було встановлено факт, що з 01 січня 2004 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

За таких обставин, враховуючи наведені вище покази свідків, а також наявність судового рішення, які в своїй сукупності дають підстави суду прийти до переконання про належну обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 щодо часу її проживання із ОСОБА_25 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

За визначенням ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічне положення закріплено в ст.24 Сімейного кодексу України.

Згідно з п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Нормами ст. 74 СК України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Отже судом встановлено, що сторони проживали як одна сім`я з 01.01.2004 року.

Позивач наполягає, що вказане вище майно було набуто сторонами за спільні кошти та в інтересах їх сім`ї.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Таким чином позивач та відповідач мають право при поділі майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, отримати рівні частини вказаного майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у ст. 69 СК України .

Поділ майна, що є об`єктом права сумісної власності подружжя , здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, що передбачено ч. 1 та ч. 2 ст. 71 СК України, або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Як зазначалось вище за загальним правилом застосування презумпції згідно зі ст. 60 СК України майно, одержане одним із подружжя що укладений під час перебування набувача в шлюбі, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують. Зокрема, за ч. 3 ст. 61 СК України - довести, що хоча майно придбавалося в період шлюбу, в тому числі з використанням коштів сімейного бюджету, проте справжньою метою укладення договору були не інтереси сім`ї, а власні, особисті інтереси одного з подружжя, не пов`язані із сімейними.

Разом із тим ОСОБА_3 заперечуючи вказане право ОСОБА_5 на частину вказаного майна не надав до суду жодного доказу, який міг ствердити його доводи щодо обставин придбання такого майна, зокрема про обставини придбання будинку виключно за кошти матері та який придбавався не в інтересах сім`ї, оскільки, як встановлено вище, сторони по справі на час його придбання вже проживали разом, а ОСОБА_5 була вагітна від ОСОБА_3 ..

ОСОБА_3 заперечуючи право ОСОБА_5 на частку в заявлених останньою автомобілях не надано до суду жодного доказу обставин їх придбання, посилання на те, що вказані автомобілі були придбані за кошти брата та хоча й зареєстровані за ОСОБА_3 насправді належать юридичній особі та використовуються нею в своїх інтересах також не знаходить свого підтвердження в судовому засіданні.

Так свідок ОСОБА_17 , який в судовому засіданні стверджував вказані доводи ОСОБА_3 не зміг пояснити суду на яких підставах автомобілі, які належать юридичній особі, назву якої та дані про яку суду надано не було, були зареєстровані за ОСОБА_3 , більше того не було пояснено і джерело походження коштів на придбання вказаних автомобілів. Доводи ж про те, що вказані автомобілі реєструвалися за відповідачем за первісним позовом позивачем за зустрічним позовом у зв`язку із тим, що сам ОСОБА_17 був у відпустці та у відрядженні, є безпідставними, оскільки не стверджені жодним доказом, окрім того вказані автомобілі, як вже зазначалося вище реєстрували в різний час та в різні роки.

Отже ОСОБА_3 не доведено в судовому засіданні обставини придбання вказаного вище спірного майна виключно за особисті кошти, а оскільки вказаний будинок та зазначені транспортні засоби були придбані в період проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 однією сім`єю без шлюбу, а тому в силу вказаних вище норм ст.. 57, 60 СК України, вказане майно належать сторонам по праві на праві спільної сумісної власності.

Враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 позовні вимоги один одного не визнають, а жодна із сторін жодних дій, які спрямовані на отримання грошової компенсації за вказані транспортні засоби не здійснила, суд керуючись вказаною вище Постановою Пленуму Верховного суду України №11, ст.. 71 СК України та ст.. 365ЦК України визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Суд наголошує на тому, що згаданий варіант розподілу спільного майна подружжя в остаточному підсумку цілком відповідатиме законодавчо закріпленому Законом способу та порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя з урахуванням рівності розміру часток дружини та чоловіка у спільному майні.

Враховуючи зазначене вище, суд, належним чином дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя підлягають до задоволення, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позов ОСОБА_5 задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору, яка разом становить 1702 грн. 40 коп., що стверджується квитанціями від 15.07.2016, 27.07.2016, 27.07.2016, 09.08.2016 та 09.08.2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що в ході її розгляду застосовувалися заходи забезпечення позову відносно спірного майна.

Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 10, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 01.01.2004 року по 13.12.2011 року.

Визнати об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_5 і ОСОБА_3 наступне майно:

- житловий будинок садибного типу з господарсько-побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., об`єм двигуна 2151 см-3, держ. № НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_2 , білого кольору;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель 312 D, 1996р.в., об`єм двигуна 2874см-3, держ. № НОМЕР_8, № кузова НОМЕР_13, білого кольору;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. № НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_3 , білого кольору;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. НОМЕР_10, № кузова НОМЕР_4 , білого кольору;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 310 СDI, 1995 р.в., держ. НОМЕР_11, № кузова НОМЕР_5 , білого кольору;

- мопед ALPHA М50-3, 2008р.в., держ. № НОМЕР_12, № двигуна НОМЕР_14, чорного кольору.

Поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , шляхом:

визнання права власності за ОСОБА_5 на наступне майно:

- 1/2 (одна друга) частина житлового будинку садибного типу з господарсько-побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., об`єм двигуна 2151 см-3, держ. № НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_2, білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель 312 D, 1996р.в., об`єм двигуна 2874см-3, держ. № НОМЕР_8, № кузова НОМЕР_13, білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. № НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_3 , білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. НОМЕР_10, № кузова НОМЕР_4 , білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 310 СDI, 1995 р.в., держ. НОМЕР_11, № кузова НОМЕР_5 , білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина мопеда ALPHA М50-3, 2008р.в., держ. № НОМЕР_12, № двигуна НОМЕР_14, чорного кольору.

Визнати право власності за ОСОБА_3 на наступне майно:

- 1/2 (одна друга) частина житлового будинку садибного типу з господарсько-побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., об`єм двигуна 2151 см-3, держ. № НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_2, білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель 312 D, 1996р.в., об`єм двигуна 2874 см-3, держ. № НОМЕР_8, № кузова НОМЕР_13, білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. № НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_3 , білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 311 СDI, 2003р.в., держ. НОМЕР_10, № кузова НОМЕР_4 , білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина автомобіля марки Mercedes-Benz модель Sprintrer 310 СDI, 1995 р.в., держ. НОМЕР_11, № кузова НОМЕР_5 , білого кольору;

- 1/2 (одна друга) частина мопеда ALPHA М50-3, 2008р.в., держ. № НОМЕР_12, № двигуна НОМЕР_14, чорного кольору.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н. , іден. код НОМЕР_6 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кошти в сумі 1702 (одну тисячу сімсот дві ) гривні 40 коп.- в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.

Застосовані заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя : Середа Л.В.