Рішення № 87296408, 29.01.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/10907/19

Провадження № 2/643/764/20

29.01.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Букреєвої І.А., за участю секретаря Воловод К.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 про стягнення суми боргу в розмірі 70 000 гривень., проценти за користування грошовими коштами 11 000 грн. , пені 621 270 грн., інфляційні витрати у розмірі 17 404 грн.94 коп. та судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 квітня 2017 року між її сином ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір позики на суму 70 000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 2017 ІНФОРМАЦІЯ_2 її син ОСОБА_3 визнаний померлим . Після його смерті позивачка прийняла спадщину та як спадкоємець має право на стягнення боргу з відповідача.

У судове засідання позивач не з`явилася , представник позивача ОСОБА_4 надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача , позовні вимоги підтримав .

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем проживання .

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, заочно у відповідності до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України) визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Правилами статті 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

У той самий час за змістом частин першої, другої статті 207 і частини другої статті 1047 ЦК України дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної грошової суми в борг (тобто із зобов`язанням її повернення), так і дати її отримання.

Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно договору позики отримав 28 квітня 2017 року від ОСОБА_3 70 000 грн, які зобов`язувалася повернути до 18 травня 2017 року та сплатити за користування грошовими коштами 11 000 грн. Вказане позивач підтверджує розпискою (а.с.12), яка суду надана у копії .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.13 ) .

Звертаючись до суду, позовні вимоги позивача зводились до стягнення боргу за договором позики боргу на користь спадкоємиці , якою вона є після смерті свого сина ( а.с. 14,15, 40 ) .

Згідно зі ст.1218, ч.3 ст.1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України установлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку (ч.2 і ч.3 ст.545 ЦК України).

Наявність у позивача оригіналу розписки свідчить про неповернення боргу спадкодавцем.

Положенням ч.7 ст. 81 ЦПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосується предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вимог зазначеної норми права , суд зазначає , що оригіналу розписки суду не надано, що є безпосереднім обов`язком позивача по справі . а тому суд вважає позовні вимоги безпідставними.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір , сплата якого була відстрочена за клопотанням позивача ухвалою суду від 30 липня 2019 року підлягає стягненню на користь держави у розмірі 7 302 грн. 05 коп.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 141, 263-266, 272-273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 7 302 грн. 05 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м.Харкова.

Суддя І.А. Букреєва