Рішення № 8729425, 11.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2010 р. Справа № 3/3/10

за позовом:           Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»

вул. Юрія Олеші, 6, м. Одеса, 65014

Відповідач:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»

вул. Кірова, 220, кв. 1, м. Миколаїв, 54001

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача:

Приватне підприємство «Агро-Ка»

54031, м. Миколаїв, вул. Кірова, 220, к. 1

про стягнення заборгованості в сумі 396715,29 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Охрименко В.А., за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився;

Від ІІІ-особи: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в сумі 396715,29 грн., державне мито в розмірі 3967,15 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю та нежитлові приміщення загальною площею 1135,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Танкістів, 2-Б, що належить ТОВ «Канком»та перебуває в іпотеці АКБ «Укрсоцбанк»на умовах іпотечного договору від 20.09.07 р., реєстраційний № 3271, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Войтовською Ж.Ф.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору невідновлюваної кредитної лінії № 640/3-173 від 20.09.207 р., норм Цивільного законодавства України та мотивовані тим, що відповідач та третя особа не розрахувались за своїми договірними зобов’язаннями в повному обсязі.

11.03.10 р. в судовому засіданні позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в сумі 395894,66 грн. шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю та нежитлові приміщення загальною площею 1135,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Танкістів, 2-Б, що належить ТОВ «Канком»та перебуває в іпотеці АКБ «Укрсоцбанк»на умовах іпотечного договору від 20.09.07 р., реєстраційний № 3271.

          Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті спору суду не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать ухвали суду від 21.01.10 р. та від 16.02.10 р. з відмітками канцелярії суду на звороті ухвал.

          Третя особа також на вимоги ухвали суду від 16.02.10 р. належним чином не відреагувала, свого представника в судове засідання не направила.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

          Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

20.09.2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», як сторона 1, кредитор, (далі - позивач) та ПП «Агро-Ка», як сторона 2, позичальник, (далі –третя особа) було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 640/3-173, предметом якого виступили зобов’язання банку, щодо надання кредитів та зобов’язання позичальника (третьої особи) щодо повернення кредитів та сплати процентів.

Відповідно до умов пунктів 1.1.1 та 1.1.2 договору сторони визначили, що третій особі (ПП «Агро-Ка») будуть надаватись кредити (транші) в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 425000,00 грн. з наступним порядком надання траншів кредиту, а саме: вересень - жовтень 2007 р. в сумі 425000,00 грн., зі сплатою процентів річних 16,5 % річних. Повернення кредиту позичальником буде здійснюватись рівними частинами, в сумі 7200,00 грн., не пізніше останнього числа, кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 19 вересня 2012 року в сумі 7400,00 грн. на умовах визначених цим договором.

За додатковою угодою № 640/3-173/2 від 30 січня 2008 року до договору невідновлювальної кредитної лінії № 640/3-173 від 20.09.07 р. третій особі було змінено умови повернення кредиту, а саме: листопад 2007 р. – 7200,00 грн., грудень 2007 р. –7200,00 грн. Починаючи з першого кварталу 2008 року, рівними частинами щоквартально в сумі 21600,00 грн. та з кінцевим терміном погашення не пізніше 19.09.2012 року в сумі 21800,00 грн.

Додатковою угодою № 640/3-173/3 від 14 жовтня 2008 року сторони доповнили додаток № 1 до основної угоди щомісячною комісією «Ведення кредитної справи позичальника»тарифом 2,5 % .

За змістом розділу 2 договору невідновлювальної кредитної лінії сторони дійшли згоди, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом «факт/360», де факт –це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а «360»- умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється на рахунок АКБ «Укрсоцбанк»в порядку, в сумі та в строки, що встановлені тарифами. Нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця. Сплата неустойки (пені) здійснюється в розмірі, вказаному в п. 4.1 цього договору, до моменту погашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами та/або комісіями, або одночасно з погашенням вказаних сум заборгованості. Сплата неустойки (штрафу) здійснюється в розмірі, вказаному в п. 4.2 цього договору, на рахунок АКБ «Укрсоцбанк»протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником письмової вимоги кредитора про сплату неустойки (штрафу).

Відповідно до пунктів 3.3.5, 3.3.6, 3.3.7 договору позичальник зобов’язаний погашати кредитору кредит (транші кредиту) відповідно до п.п. 1.1.2, 3.3.16 цього договору. Сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені п.п. 2.4, 2.5, 3.3.16 цього договору. Сплачувати кредитору неустойку (пеню, штраф) в строк, встановлений у п.п. 2.6, 3.3.16 цього договору.

Пунктом 4.1 договору сторони обумовили, у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1.2, 2.4, 2.5, 3.3.16, 3.3.17 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов’язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Матеріали справи свідчать, що банком умови, які були передбачені п. 1.1.1 кредитного договору, виконані в повному обсязі, а саме надано третій особі кредитні кошти на суму 425000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 1 від 21.09.07 р., № 4 від 26.09.07 р., № 5 від 08.10.07 р., № 5 від 19.10.07 р., № 6 від 24.10.07 р., № 7 від 31.10.07 р., № 8 від 05.11.07 р., № 9 від 07.11.07 р., № 40 від 29.11.07 р., № 61 від 06.12.07 р.

Позивач зазначає, що позичальник частково погасив кредит та проценти в загальній сумі 72900,00 грн., в підтвердження чого надав меморіальні ордери.

Але, порушуючи умови пунктів 3.3.5, 3.3.6 кредитного договору та вимоги частини 2 статті 193 Господарського кодексу України ПП «Агро-Ка»взяті на себе зобов'язання не виконало, в результаті чого станом на 08.09.2009 року у третій особі перед банком виникла прострочена заборгованість по поверненню відсотків у сумі 43872,14 грн.

З урахуванням пункту 3.3.14 кредитного договору та статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати відсотків.

Таким чином, загальна сума заборгованості у позичальника перед банком складає 395 894,66 грн., з яких: борг по кредиту – 345800,00 грн.; відсотки за користування кредитними коштами - 43869,33 грн. та нарахована у відповідності до пункту 4.1 кредитного договору пеня у сумі –7043,15 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526, п.1 ст. 503 Цивільною кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у строки та обсягах, встановлених договором. Отже, несплата кредиту і процентів є порушенням вищенаведених вимог законодавства, а також умов кредитного договору.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

За умовами пункту 3.4.14 кредитного договору, на вимогу кредитора у випадках, передбачених у п.п. 2.8, 2.12.3, 3.2.7, 3.2.8 цього договору, достроково протягом 30 календарних днів після отримання позичальником письмової вимоги кредитора, повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку (пеню, штраф), а також достроково виконати свої зобов’язання у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в пункті 5.4 цього договору.

З урахуванням викладеного, оскільки за час дії кредитного договору позичальник неналежним чином виконував свої кредитні зобов’язання, йому було направлено вимогу про усунення порушення з пропозицією сплатити заборгованість.

Але, вимога залишена без відповіді та з боку третьої особи відсутні будь-які дії щодо погашення заборгованості.

Забезпеченням зобов'язань за вищевказаним кредитним договором виступив іпотечний договір (з майновим поручителем) від 20.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом за реєстровим № 3271, згідно умов якого позивач виступає іпотекодержателем, а відповідач –іпотекодавцем (майновим поручителем боржника ПП «Агро-КА»).

Зокрема, за іпотечним договором від 20 вересня 2007 року, укладеним між позивачем та відповідачем, банку було передано у заставу наступне нерухоме майно –нежитлова будівля та нежитлові приміщення загальною площею 1135,1 кв.м., вартістю за погодженням сторін 1719670,00 грн., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Танкістів, 2-Б, та складається з:

-          адміністративної будівлі зазначеною на плані літ. О-2, загальною площею 496,3 кв.м.;

-          гараж –майстерня зазначеною на плані Н/ нежитлові приміщення з 10-4 по 10-8,10-7,10-8/ загальною площею 333,7 кв.м.;

-          майстерня зазначеною на плані літ. М / нежитлові приміщення з 9-1 по 9-9, 9-11/, загальною площею 305,1 кв.м.;

-          покриття І;

-          ворота І.

Таким чином, оскільки третя особа не розрахувалась за своїми зобов'язаннями в повному обсязі, порушивши вимоги відносно виконання зобов'язань належним чином та у встановлений в кредитному договорі строк, то позивач має всі підстави для звернення стягнення на майно відповідача, як майнового поручителя, що перебуває у іпотеці за вищевказаним договором застави.

У відповідності до статті 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Іпотекодержатель має і пріоритет у задоволенні вимог.

Відповідно до статей 7, 17 Закону України «Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату відсотків, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до Закону та з інших підстав, передбачених Законом.

Статтею 592 ЦК України передбачено, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у випадках, встановлених договором.

Згідно з ст. 202 Господарського Кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечуються заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин.

У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій. Приписи частини 7 вищезгаданої статті виключають односторонню відмову від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмову від виконання або відстрочку виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач та третя особа не надали суду належних доказів виконання умов кредитного договору № 640/3-173 від 20.09.07 року, позовні вимоги банківської установи не спростували.

Таким чином, на підставі наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути на користь Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії ( 62014, м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 6, п/р 37397645138619 в Миколаївському відділенні Одеської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016, код ЄДРПОУ 09328015) заборгованість за договором кредиту в сумі 395894,66 грн., державне мито в розмірі 3958,94 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю та нежитлові приміщення загальною площею 1135,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Танкістів, 2-Б, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Канком» (54000, м. Миколаїв, вул. Кірова, 220, кв.1, код ЄДРПОУ 30900362) та перебуває в іпотеці АКБ «Укрсоцбанк»на умовах іпотечного договору від 20.09.07 р., реєстраційний № 3271, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Войтовською Ж.Ф.          

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя