Ухвала суду № 87294241, 28.01.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/3004/17

№ 2-п/610/2/2020

м. Балаклія 28.01.2020 року

Балаклійський районний суд Харківської області –

головуючий: Стригуненко В.М.

за участі

секретаря: Паточка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

в с т а н о в и в:

27.12.2019р. відповідачем ОСОБА_1 до суду подано заяву про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 26.12.2017р., за яким було задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме було стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором, станом на 31.08.2017р. в сумі 76408,75 гривень, 1600 гривень судового збору та 140 гривень витрат, пов`язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Обґрунтовуючи заяву відповідач вказує про те, що про існування вищевказаного заочного рішення дізнався лише взимку 2019р. із відкритих джерел доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, а копію заочного рішення отримав 04.12.2019р. під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи. Вказує, що не був обізнаний про розгляд справи в суді, оскільки з 05.05.2012р. він офіційно зареєстрований у АДРЕСА_1 , куди жодної кореспонденції та копії заочного рішення не надходило. В той же час вся судова кореспонденція направлялась йому за неактуальною адресою проживання, що унеможливило будь-яку участь у вказаній справі. Тому він був позбавлений можливості надати заперечення на позов та пояснення по суті справи. Отже, неявка відповідача до суду була з поважних причин, оскільки повістки він не отримував, рівно як і рішення суду.

Також зазначив, що 15.04.2009р. він дійсно отримав від позивача кредитну картку «Універсальна» із встановленим кредитним лімітом у 500 гривень, при цьому він отримав заяву на отримання даної картки, однак ні зі змістом заяви, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифами банку він особисто та під підпис у відділенні банку ознайомлений не був. В даній заяві були відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім того, йому не було повідомлено про те, що протягом часу користування кредитними коштами, банком в односторонньому порядку, без повідомлення Клієнта банку, можуть бути змінені Умови надання кредитних коштів, у тому числі, процентна ставка користування кредитними коштами. Позивачем при поданні позовної заяви не було надано будь-яких доказів на підтвердження у встановленому чинним законодавством порядку, зокрема, факту підписання та надання ним безумовної згоди на Умови та правила надання банківських послуг, які надавались Позивачем, як письмові докази до позовної заяви. Крім того, позивач намагається стягнути з нього заборгованість по неустойці (пені) за період з 15.04.2009р. по 31.08.2017р., що перевищує один рік передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України. До того ж, відповідач вважає, що строк подання заяви про перегляд заочного рішення пропущений з поважних причин, просить його поновити та застосувати строк позовної давності. Також, просив стягнути з позивача на його користь сплачений судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 384,20 гривень (а.с. 56-68).

Стягувач-Банк надав суду відзив, в якому просив відмовити у перегляді заочного рішення, оскільки відповідач не подав ані клопотань, ані заперечень та не просив відкласти розгляд справи за поважністю причини не прибуття на призначені дати судового розгляду, а строк позовної давності позивачем було дотримано при зверненні до суду. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов`язання триває (а.с. 88-98).

Заявник-відповідач ОСОБА_1 про час і місце судового засідання повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання (перебування) (а.с. 69), про що свідчить отримання судової повістки (а.с. 87), однак в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд заяви за його відсутності, заперечував проти скасування заочного рішення.

За правилом ч. 1 ст. 287 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач про час і місце судового засідання на 27.11.2017р. повідомлявся за останнім відомим місцем проживання (перебування) – АДРЕСА_2 , де на той час за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання апарату виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області зареєстрованим не значився (а.с. 25), про його виклик у судове засідання на 25.12.2017р. свідчить розміщення оголошення в газеті «Слобідський край» від 07.12.2017 року, четвер, № 97 (а.с. 35). Однак в судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачалось. Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача у розгляді справи.

Заочне рішення суду відповідачу не надсилалося, так як він на той час за адресою зазначеною у позовній заяві зареєстрованим не значився (а.с. 39).

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Враховуючи, що копію заочного рішення відповідачу в день його проголошення 26.12.2017р. не було вручено, а отримав він його лише 04.12.2019р. під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи та після цього звернувся до суду протягом встановленого законом строку, суд приходить до висновку про необхідність поновлення відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин:

1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин,

2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Як вбачається із частини 4 вищевказаної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд визнає, що ОСОБА_1 не з`явився у судове засідання 26.12.2017р. та не повідомив про причини неявки з поважних причин, оскільки з 05.05.2012р. він зареєстрований за невідомою суду адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 69), за якою йому не повідомлялось про розгляд справи в суді, а тому не мав можливості висловити свою позицію щодо позовних вимог, та що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд приходить висновку про наявність підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, покладення судових витрат на сторони можливе лише під час розгляду позовної заяви, водночас вирішення зазначеного питання при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Тому, вимога про стягнення судових витрат за подання заяви про перегляд заочного рішення з позивача не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 288 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Заяву задовольнити частково.

2.Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 26.12.2017р.

3.Скасувати заочне рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 26.12.2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

4.В іншій частині заяви відмовити.

5.Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 10.30 годину 25 лютого 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Стригуненко