Рішення № 87294124, 31.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення
31.01.2020
Номер справи
826/6944/16
Номер документу
87294124
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року м. Київ № 826/6944/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» Луньо Іллі Вікторовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

27 квітня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «ЗЛАТОБАНК» Славінського Валерія Івановича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінський В.І.), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому висловив прохання:

- визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду, - протипраною;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду, у тому числі шляхом внесення змін до такого переліку, та подати їх Фонду;

- визнати бездіяльність Фонду щодо не вжиття заходів по включенню ОСОБА_1 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду, - протиправною.

Підставою для звернення з позовною заявою стало незаконне, на думку позивача, невнесення інформації про нього до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за рахунок коштів Фонду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15 грудня 2017 року здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року справу прийнято до провадження і призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року замінено відповідача у справі, а саме Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. його правонаступником - Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славкіну Марину Анатоліївну (далі - Славкіна М.А.) в частині вимог про зобов`язання Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЗЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих у справу доказах.

Представник Уповноваженої особи проти задоволення позову заперечував, зіславшись на письмово висловлену позицію, долучену до матеріалів справи та надані ними докази. Зокрема, зазначив, що операція по зарахуванню на поточний рахунок позивача грошових коштів має ознаки нікчемності відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), оскільки кошти надійшли від юридичної особи - ТОВ «Альфамет», з метою отримання переваги перед іншими кредиторами банку.

Представники Фонду участі у судових засіданнях не приймали, причини неявки уповноважених представників Фонд не повідомляв, заяв чи клопотань не подавав.

Замінити відповідача у справі №826/6944/16, а саме Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славінського Валерія Івановича на його правонаступника - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славкіну Марину Анатоліївну в частині вимог про зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представника позивача на підставі частини третьої статті 194 КАС України та у зв`язку із неявкою інших учасників справи на підставі частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року замінено відповідачів у справі, а саме, Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І., Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славкіну М.А. їх правонаступником - Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Луньо Іллею Вікторовичем.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 (Клієнт) та ПАТ «ЗЛАТОБАНК» укладено угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 28 листопада 2014 року, згідно з якою банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до виписки по особовому рахунку на поточний рахунок позивача 01 грудня 2014 року зараховано суму у розмірі 200000 грн з призначенням платежу «Перераховно позику згідно договору 2014-5 від 31 жовтня 2014 року».

Також суд встановив, що між позивачем та ТОВ «Альфамет» 31 жовтня 2014 року укладено договір №2014-5, предметом якого є позика ОСОБА_1 в розмірі 200000 грн строком до 31 грудня 2015 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року №777/БТ ПАТ «ЗЛАТОБАНК» віднесено до категорії проблемних.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 13 травня 2015 року №99 «Про початок процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського В.І. строком на 1 рік з 18:00 год з 13 травня 2015 року до 12 травня 2016 року включно.

Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 18 травня 2015 року №100 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13 травня 2015 року №99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Згідно з даним рішення ліквідація в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» здійснюється один рік з 14 травня 2015 року до 13 травня 2016 року включно.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 20 травня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

ОСОБА_1 не включено до переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

На дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 13 лютого 2015 року №105 «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних» на поточному рахунку ОСОБА_1 відповідно до угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування (договору поточного рахунку) від 28 листопада 2014 року знаходилася сума 200000 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція №492) банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки.

Кошти на поточний рахунок позивача у сумі 200000 грн зараховані 01 грудня 2014 року, тобто до прийняття постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії проблемних» та до прийняття Національним банком України рішення №105 «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних» та запровадження тимчасової адміністрації (до 13 лютого 2015 року). Ці кошти відповідно до виписки по особовому рахунку від 05 грудня 2015 року надійшли на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 з рахунку № НОМЕР_2 , належного ТОВ «Альфамет», 01 грудня 2014 року із призначенням перерахунок позики відповідно договору №2014-5 від 31 жовтня 2014 року (а.с. 121).

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону №4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №164/1 від 08 квітня 2015 року, в редакції наказу 165/1 від 09 квітня 2015 року, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» віднесено до нікчемних транзакції та правочини (договори), в тому числі і щодо зарахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 (а.с. 44-47).

Разом з тим, вищевказаний наказ всупереч приписам чинного законодавства не містить посилань на конкретні підстави, визначені статтею 38 Закону №4452-VI, з якими Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» пов`язує нікчемність правочину (договору) банківського вкладу позивача.

В той же час, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача, обов`язковим є зазначення останнім конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, перелік яких є вичерпним. При цьому положення статті 228 Цивілного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 452-VI.

Зокрема, частинами першою та другою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, така підстава нікчемності правочину, як порушення публічного порядку, не визначена частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, відтак, застосування статті 228 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин є необґрунтованим.

Як наслідок, варто зауважити, що положення статті 228 Цивільного кодексу України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійсненні власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону №4452-VI.

З приводу посилань відповідача на надходження коштів на рахунок позивача внаслідок так званого «дроблення» (розподілу) депозитного рахунку іншого клієнта, на якому була розміщена значна сума коштів, що свідчить про нікчемність вчиненого позивачем та банком правочину, з огляду на те, суд зазначає, що спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії «договори дроблення», з`явилася 12 серпня 2015 року одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року 629-VIII, суд зазначає наступне.

Цим Законом частину третю статті 38 Закону №4452-VI доповнено спеціальним пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як «здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства». Спрямованість цих законодавчих змін на віднесення до категорії нікчемних, так званих, «договорів дроблення» підтверджується Пояснювальною запискою до проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» (реєстраційний №2045а від 08 червня 2015 року), який внесений Кабінетом Міністрів України. У цій Пояснювальній записці зазначено, що проект закону спрямований на, зокрема, розширення переліку підстав, за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладами, які мають ознаки «дроблення». Крім того, саме рішення Верховної Ради України про прийняття Закону №629 було спрямоване на віднесення до категорії нікчемних, так званих, «договорів дроблення» і це підтверджується стенограмою засідання парламенту від 16 липня 2015 року.

Фактично під «дробленням» розуміється переказ депозитних коштів із одного рахунку, сума на якому перевищує гарантовану суму для відшкодування, на інші депозитні рахунки, як правило, новоутворені, в частинах, які підпадають під виплату Фондом гарантування вкладів.

Разом з тим, спірні правовідносини виникли до внесення пункту 9 до частини третьої статті 38 Закону №4452-VI. З огляду на що, посилання Уповноваженої особи Фонду на наявність факту «дроблення вкладу» з боку позивача є безпідставним.

Більш того, спірний правочин було укладено між позивачем та банком навіть ще до віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії проблемних відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року №777/БТ, що спростовує доводи відповідача про укладення угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договір поточного рахунку) від 28 листопада 2014 року в порушення приписів вказаної постанови.

Слід зазначити, що відповідно до виписки по рахунку від 05 грудня 2015 року зарахування коштів на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 відбулось шляхом перерахування останніх з рахунку ТОВ «Альфамет» № НОМЕР_2 , і не суперечить приписам пункту Інструкції №492. Доказів іншого відповідачами не надано.

Таким чином, перерахування коштів з рахунку ТОВ «Альфамет» на поточний рахунок ОСОБА_1 не суперечить приписам Інструкції №492.

При цьому, здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією №492 та договорами з відповідними клієнтами банку.

Жодних доказів того, що при укладенні типового договору банківського рахунку позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами також надано не було.

На цій підставі суд відхиляє доводи Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» про те, що договір банківського рахунку від 28 листопада 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ЗЛАТОБАНК», має ознаки нікчемності, як такий, що надавав позивачу певні переваги порівняно з іншими клієнтами Банку.

Таким чином, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «ЗЛАТОБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

Крім того, суд зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Такі неправомірні або оспорюванні дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського рахунку до суду відповідачами не надано.

При цьому відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 21 липня 2015 року №7/19-3552 Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» повідомлено про те, що станом на липень 2015 року за аналогічним фактом слідчим відділом Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві відносно посадових осіб АТ «ЗЛАТОБАНК» відкрито кримінальне провадження та на даний час досудове розслідування триває (а.с. 54).

Разом з тим, суд не погоджується із позовними вимогами, пред`явленими до Фонду, оскільки згідно викладених вище норм Закону №4452-VI Фонд формує Загальний реєстр вкладників на підставі інформації, отриманої від Уповноваженої особи, однак у межах спору відповідної інформації про позивача до Фонду не надходило.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даною позовною заявою, а також на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2016 року ОСОБА_1 сплачено згідно наявних у справі квитанцій від 27 квітня 2016 року №132 та від 16 червня 2016 року №QS000128391501 судовий збір у загальному розмірі 1653,60 грн за три вимоги немайнового характеру.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 14 березня 2017 року у справі №21-3944а16 вказує, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п`ятої статті 171-1 КАС України (в редакції станом на час прийняття рішення) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, фактично позов ОСОБА_1 містить дві вимоги немайнового характеру. Проте, оскільки саме вимоги до Уповноваженої особи судом визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в той час, коли до Фонду вимоги є необґрунтованими, з урахуванням постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, суд вважає, що правильним буде визначення розміру компенсації позивачу судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1102,40 грн.

Окрім того, суд зазначає, що оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону №4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року №1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за №33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.

Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05 липня 2012 року №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за №1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 29 травня 2019 року у справі №826/9960/15.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню Фондом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» Луньо Іллі Вікторовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 28 листопада 2014 року, - протиправною.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» Луньо Іллю Вікторовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 28 листопада 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102,40 грн (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» Луньо Ілля Вікторович (місце знаходження: 01001, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 8).

Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, провулок Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21708016).

Суддя О.М. Чудак

Часті запитання

Який тип судового документу № 87294124 ?

Документ № 87294124 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 87294124 ?

Дата ухвалення - 31.01.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 87294124 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 87294124 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 87294124, Окружний адміністративний суд міста Києва

Судове рішення № 87294124, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 31.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 87294124 відноситься до справи № 826/6944/16

Це рішення відноситься до справи № 826/6944/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 87294122
Наступний документ : 87294128