Постанова № 87294095, 27.01.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/68/20

провадження № 3/570/150/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління державного агенства рибного господарства у Рівненській області (Рівненський рибоохоронний патруль) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , офіційно непрацевлаштованої, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 20 травня 2014 року Костопільським РС УДМС України в Рівненській області,

за ч.4 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

13 грудня 2019 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 на річці Путилівка поблизу с.Жобрин Рівненського району Рівненської області спільно з ОСОБА_2 в порушення вимог ст.ст.27, 52-1, 63 Закону України «Про тваринний світ» та п.3.15 Правил любительського та спортивного рибальства ловила рибу забороненим знаряддям лову - парашутом, виготовленого із сіткоснастевого матеріалу. Риби або інших водних біоресурсів виявлено не було.

Правопорушника належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи за адресою, вказаною ним особисто, проте до суду він не з`явився. Враховуючи, що в справі є достатні дані про обізнаність правопорушника зі своїми правами, про місце і час розгляду справи в суді, а також відсутнє клопотання про перенесення судового розгляду, в яке він не прибув з невідомих причин, достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати його особисті пояснення з приводу події, беручи до уваги думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, встановлені строки розгляду вказаних справ, вважаю за можливе розглянути матеріали за його відсутності, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

Встановлені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення №002018/933.

Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника, неотриманий ним, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КпАП України.

Відповідно ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати,чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченого нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері використання об`єктів тваринного світу (Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" тощо).

Об`єктивна сторона правопорушення виражається як грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) (формальний склад);

Відповідно до ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" рибальство - це добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах; добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування; спортивне рибальство - вид любительського рибальства, що здійснюється у порядку загального використання, з установленням певних вимог до проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів; любительське рибальство - безоплатне добування (вилов) водних біоресурсів у порядку загального використання, у дозволених обсягах, для особистих потреб (без права реалізації) знаряддями вилову, встановленими для цього правилами рибальства. В інших випадках любительське рибальство здійснюється на праві спеціального використання.

Відповідно до ст.27 цього Закону вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову), тобто вилов риби є спеціальним використанням водних біоресурсів.

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у відкритому морі та у виключних економічних зонах іноземних держав - відповідно до умов міжнародних договорів України або законодавства іноземних держав. Використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об`єктів, наданих у користування для потреб аквакультури, не належить до спеціального використання і здійснюється в порядку, визначеному власниками цих водних біоресурсів.

Для спеціального використання водних біоресурсів (риби) (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) ст.28 Закону встановлюються ліміти. Ліміт спеціального використання водних біоресурсів (загальнодопустимий улов) - це обсяг вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) конкретних видів водних біоресурсів на конкретному водному об`єкті, встановлений на певний проміжок часу з метою попередження перевищення прогнозу допустимого вилову.

З метою збереження та забезпечення раціонального використання окремих водних біоресурсів, які інтенсивно експлуатуються та/або характеризуються відповідно до наукових обгрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, незадовільним станом, встановлюються ліміти промислового вилову на наступний календарний рік, які в подальшому розподіляються на квоти. Перелік видів водних біоресурсів, щодо яких встановлюються ліміти промислового вилучення, та обсяги лімітів на підставі наукових обгрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, затверджує центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.

Для регулювання промислу водних біоресурсів, щодо яких не встановлюються ліміти вилову, центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства на підставі наукових обгрунтувань наукових установ, що входять до сфери його управління, визначає прогноз допустимого вилову на наступний календарний рік. Прогноз допустимого вилову може коригувати центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства.

Спеціальне використання тих видів водних біоресурсів, щодо яких у зв`язку з особливостями їх просторового розподілу у водному об`єкті або відповідно до технічних можливостей промислу не може бути досягнуто рівня вилучення, який загрожує стану запасів ресурсів, ліміти та прогнози допустимого вилову не встановлюються. Порядок затвердження лімітів та прогнозів допустимого вилову водних біоресурсів встановлює Кабінет Міністрів України.

Порушення цих лімітів, а так само порушення правил рибальства утворюють склади правопорушень, передбачених чч.3 і 4 вказаної статті КУАП.

При цьому правила рибальства - це нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, тили, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об`єктами та навантаження на них (ст.1 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів").

Суб`єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред`являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник у суді не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КпАП України як грубе порушення правил рибальства - рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову.

При визначенні розміру адміністративного стягнення враховую вперше притягнення особи до адміністративної відповідальності. Штраф у вказаному розмірі у відповідності до ст.23 КпАП Українибуде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КУпАП.

На підставі ч.4 ст.85 КпАП України, керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Кушнір Н.В.