Ухвала суду № 87294019, 31.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

31 січня 2020 року м. Київ № 826/6944/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Луньо Іллі Вікторовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, без розгляду та клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду,

установив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (ПАТ "ЗЛАТОБАНК") Луньо Іллі Вікторовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:

- визнання бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" Луньо Іллі Вікторовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "ЗЛАТОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, - протиправною;

- зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" Луньо Іллю Вікторовича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "ЗЛАТОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом внесення змін до такого переліку, та подати їх Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнання бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не вжиття заходів по включенню ОСОБА_1 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ЗЛАТОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, - протиправною.

Представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" 10.10.2016 до суду подано клопотання про залишення позову без розгляду, з огляду на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

01.10.2018 представником позивача до суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що про порушення своїх прав на отримання гарантованого державною відшкодування за вкладом позивач дізнався в липні 2015 року, у зв`язку з не включенням відомостей про останнього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року позивач тричі звертався до суду з даною позовною заявою, проте двічі позовна заява була повернута позивачу, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відкрито лише після третього звернення позивача до суду з даним позовом.

З урахуванням наведених обставин, представник позивача просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 такий строк.

Суд, розглянувши подані клопотання та долучені до них докази, дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України (в редакції до 15.12.2017) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною першою статті 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України (в редакції до 15.12.2017) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналогічні положення містяться у статтях 122, 123 КАС України у редакції Закону України від 15.12.2017 №2147-VIII, тобто в редакції після 15.12.2017.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що відлік строку звернення особи до суду починається саме з моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З вимог КАС України також слідує, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі у здійсненні права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених особою доводів.

Варто зазначити, що право особи на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для прямого застосування наслідків такого пропуску (залишення без розгляду, повернення), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причин пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Окрім того, у справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

З долучених до клопотання про поновлення строку звернення до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вперше в жовтні 2015 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого КАС України, проте ухвалою суду від 16.11.2016 у справі №826/23757/15 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

21.12.2015 позивач вдруге звернувся до суду з даним позовом, однак ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 у справі №826/27578/15 позовну заяву ОСОБА_1 також повернуто позивачу.

Втретє позивач звернувся до суду 26.04.2016 і після усунення недоліків позову, провадження у справі №826/6944/16 відкрито ухвалою суду від 30.06.2016.

З урахуванням наведених обставин, суд зазначає, що приписами частини восьмої статі 108 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та статті 169 КАС України (в чинній редакції) повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, частина перша статті 102 КАС (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначала, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Аналогічні положення щодо можливості поновлення строку звернення до суду містить і стаття 121 КАС України (в чинній редакції), яка встановлює, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких умов, в контексті аналізу наведених обставин в їх сукупності, з урахуванням вказаних норм та наведеної практики, суд дійшов висновку, що застосування при розгляді справи такого правового інституту, як строк звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду призведе до негативних наслідків для особи, яка звернулася за судовим захистом, а саме: порушення права на судовий захист; порушення принципу доступу до правосуддя; незабезпечення можливості перевірки діяльності суб`єктів владних повноважень на відповідність Конституції та законам України, що суперечитиме завданню адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" про залишення позову без розгляду, - залишити без задоволення.

Клопотання представника позивача задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак