Рішення № 87293806, 30.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року м. Київ № 640/22391/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП»доГоловного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби Українипро визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 15-В, оф. 7, код ЄДР: 40979973) 11 листопада 2019 року через засоби поштового зв`язку звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 43005393), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:

1) визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення комісії Головного управління ДФС у місті Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 22.07.2019 № 1231059/40979973;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову № 2 від 04.07.2019, складену ТОВ «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» в ЄРПН датою її отримання, а саме: 04.07.2019.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємство є юридичною особою та платником ПДВ.

Зазначає, що між товариством (продавець) та ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (покупець) було укладено договір поставки № 028/010419 від 01.04.2019 на поставку гідравлічного, пневматичного, механічного, електричного та іншого обладнання. Загальна вартість продукції становить 1 842 969,41 грн. оплата передбачена частково у формі попередньої оплати та оплати після поставки.

На виконання умов договору покупцем 03.05.2019 проведена попередня оплата у розмірі 20% - 359 02 ,86 грн. і 04.07.2019 у розмірі 60% - 1 063 930,27 грн.

Відвантаження відбувалось частково 08.07.2019 і 29.07.2019. Продукція була отримана позивачем від ТОВ «Харківська зовнішньо Торгівельна Фірма «Моторімпекс». Оскільки ціна визначалася за формулою, тому ціна на продукцію, яка зазначена в специфікаціях та у видаткових накладних відрізняється.

У той же час, станом на 03.05.2019 та 04.07.2019, тобто на дати проведення попередньої оплати, постачальником складено податкові накладні, відповідно № 1 та № 2 та направлені на реєстрацію.

31.05.2019 до податкової накладної № 1 від 03.05.2019 товариство отримало квитанцію про реєстрацію, а 16.07.2019 до податкової накладної № 2 від 04.07.2019 отримало квитанцію, відповідно до якої «Документ прийнято. Реєстрація зупинена».

Щодо останнього випадку зазначено у квитанції, що відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація П/Н зупинена. Податкова накладна відповідає п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач наголошує, що отримана квитанція не містить посилання на конкретні критерії ризиковості позивача та розрахований показник за цим критерієм.

Товариством було направлено пояснення від 18.07.2019 щодо подачі документів про підтвердження реальності операцій: договір та специфікації, рахунки на оплату, платіжні доручення. Інші документи, які в сукупності не давали сумнівів щодо реальності операцій.

При цьому, у даному випадку «першою подією» є попередня оплата.

Однак, рішенням Комісії ДФС України від 22.07.2019 № 1231059/40979973 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.07.2019 з причин ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання, зберігання і транспортування, навантаження і т.і. без деталізації, у т.ч. - рахунки-фактури, які були надані, акти приймання-передачі товарів, ненадання розрахункових документів, банківських виписок, документи щодо відповідності продукції, наявність яких передбачена у відповідних випадках.

Позивач оскаржив вказане рішення, а саме подав скаргу № 9168777602 від 01.08.2019 на рішення комісії про відмову у реєстрації п/н. Однак, за результатами розгляду скарги, рішенням від 08.08.2019 № 34997/40979973/2 у скасуванні попереднього рішення та у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.07.2019 було відмовлено.

З даним рішенням позивач ознайомився 13.08.2019. При цьому, позивач наголошує, що вказане рішення на його адресу поштовим зв`язком не направлялося.

Позивач наголошує на тому, що його діяльність є відкритою і зрозумілою, операції фактично виконуються та відсутні будь-які підстави для віднесення підприємства до ризикових платників податку, відносно вищезгаданої податкової накладної операція також є зрозумілою та її формування є обов`язковим в силу проведеної попередньої оплати.

Позивач також акцентує увагу, що здійснюючи попередню оплату за одним договором, при незмінності умов щодо попередньої оплати, між тим, в одному випадку п/н реєструється, а у другому, аналогічному випадку, реєстрація п/н зупиняється.

При цьому, відповідачами так і не деталізовано - які документи мав подати позивач, але не подав, відповідачі не визначили конкретного переліку документів, які мав би подати позивач.

Підстави як зупинення реєстрації, так і відмови у реєстрації не містять чіткого визначення підстав для вчинення таких дій та прийняття такого рішення.

Позивач наголошує, що у фіскального органу були відсутні підстави для зупинення реєстрації п/н та відмови у їх реєстрації, оскільки проведена попередня оплата, відносини з контрагентом належним чином оформлені, після зупинення реєстрації п/н, в контексті останнього, був наданий пакет документів щодо фактичних обставин виконання операції з контрагентом. Рішення та дії органів ДФС не мали жодного належного обґрунтування, яке б пояснювало юридично сформульовану підставу для зупинення реєстрації п/н та відмову у їх реєстрації.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція відповідачів.

ГУ ДФС звертає увагу на порушення позивачем строку звернення до суду та зазначає, що рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації п/н прийнято 08.08.2019, а відтак пропущений строк звернення до суду, оскільки, за даними відповідача, позов надійшов до суду 14.11.2019.

Водночас, ГУ ДФС подало відзив по суті позовних вимог, наполягаючи на правомірності дій та рішень органів фіскальної/податкової служби.

По суті у відзиві наведено лише зміст норм профільного законодавства та регламент дій фіскальних/податкових органів у зв`язку з надходженням п/н до реєстрації.

Відзив не містить обґрунтованих пояснень щодо прийнятих рішень та вчинених дій, а містить лише загальне посилання на ненадання документів, зокрема, щодо поставки, хоча у даному випадку п/н. видавалась по факту авансу, що вочевидь не передбачає наявності станом на дату формування п/н первинної документації на поставку продукції та іншої супроводжуючої поставку документації..

У відповіді на відзив позивач, крім іншого, зазначив щодо строку звернення до суду, що станом на 08.08.2019 не отримував рішення за результатами розгляду скарги. Поштою вказане рішення позивачем не отримувалось. Про його існування стало відомо 13.08.2019.

При цьому, позивач також наголошує, що навіть якщо припустити, що позивач отримав рішення 08.08.2019, то строк оскарження починався з 09.08.2019 та мав би закінчитись 09.11.2019, що є вихідним днем та наступний робочий день 11.11.2019. Саме в цей день позивач направив позов до суду кур`єрським зв`язком, а відтак навіть враховуючи доводи відповідача не пропустив строк звернення до суду.

ДПС України відзиву на позов не подала.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін. Позивач звертався з клопотанням про прискорення розгляду справи, зазначаючи про негативний вплив невирішеності питання щодо реєстрації п/н на господарську діяльність.

Встановлені судом обставини.

У даному випадку учасниками справи не заперечується та не спростовуються, а матеріалами справи підтверджуються наведені вище факти укладання договору між позивачем та контрагентом, проведення попередньої оплати, формування та надсилання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН, отримання квитанції, зупинення реєстрації за наведених вище підстав та з посиланням на п. 1.6. «Критеріїв», подання позивачем документів та пояснень до фіскального органу у зв`язку з цим та прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН. Відтак, наведені вище обставини є встановленими.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1. ПК України).

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Слід додати, що відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, є обов`язком постачальника робіт/товарів/послуг видати податкову накладну з урахуванням наведених вище вимог.

У даному випадку на дату попередньої оплати у позивача виник обов`язок формування та реєстрації податкової накладної, тобто ці дії він зобов`язаний вчинити незалежно від волі фіскального органу.

Між тим, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Слід зазначити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (Порядок № 117).

Пунктом 10 Порядку 117 було передбачено, що Критерії ризиковості платника податку, на які посилається ГУ ДФС у м. Києві, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Пунктом 21 цього Порядку визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Думка щодо критеріїв ризиковості платника податку визначена листом ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18.

Так, відповідно до п. 1.6. цього листа, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

У той же час, проаналізувавши зміст Порядку, встановлено, що хоча їх визначення покладено на КМ України, його положеннями не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, або підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, як то передбачено п. 201.16 Податкового кодексу України, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити відповідні критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Слід зазначити, що листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 Державна регуляторна служба України доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту постанови №117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, за відсутності визначення вказаних критеріїв Кабінетом Міністрів України, зазначені у вищезгаданому листі ДФС України тези щодо критеріїв ризиковості не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 КАС України, не можуть встановлювати обов`язкових правил поведінки, не є обов`язковими для виконання та, відповідно, такого роду листу не підлягають виконанню та застосуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що за змістом ч. 1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки Критерії ризиковості, затверджені листом ДФС України не можна вважати законодавством з урахуванням неведених вище судом доводів, а існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним до реєстрації податкових накладних та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної, суд приходить до висновку, що зупинення реєстрації вищезгаданої податкової накладної на підставі п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним, що є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність похідного від цього зупинення реєстрації - рішення про відмову у реєстрації вищезгаданої податкової накладної.

Більш того, навіть в умовах застосування відповідачами вказаних критеріїв, визначених листом, у даному випадку, суд звертає увагу, що фіскальним органом не вказано у квитанції конкретних документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2017 № 567, які позивач має надати.

Між тим, виходячи із власного розуміння обсягу необхідних документів, позивач направив в електронному вигляді до ДФС України пояснення та документи, які у повній мірі дають уяву та розуміння характеру та обсягу операцій та не дають підстав для сумніву щодо реальності виконання вказаних операцій.

Зокрема, було здійснено попередню оплату. Під час розгляду справи надані первинні документи, які підтверджують поставку продукції контрагенту позивача, а також рух продукції до позивача.

Контролюючим органом доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів, суду надано не було.

Разом з тим, незважаючи на подання позивачем всіх необхідних документів, які за висновком суду не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення господарських операцій, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Між тим, оскаржуване рішення не містить визначення - яких конкретно документів недостатньо, чи - у чому полягають порушення з боку позивача.

Відповідачі так і не навели жодних конкретних обставин (в контексті характеру операції, періоду поставки та проведеного авансу), які б виправдовували зупинення реєстрації п/н та відмову у її реєстрації, підтверджували б обґрунтованість сумнівів, які зумовили зупинення реєстрації п/н, як і не довели недоліків документів, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації п/н.

У той же час, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну датою її фактичного надходження.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню пропорційного з кожного з відповідачів.

Що ж стосується доводів ГУ ДФС відносно пропуску позивачем строку звернення до суду, слід зазначити, що суд не вбачає підстав для зміни своєї позиції, яка випливає з ухвали про відкриття провадження у справі. У даному випадку рішення за результатами розгляду справи прийнято 08.08.2019. Відповідачем не надано доказів на спростування тверджень позивача про те, що про наявність цього рішення йому стало відомо 13.08.2019. У той же час, позивач звернувся до суду 11.11.2019 шляхом подання позову через поштову/кур`єрську службу. А відтак відсутні обґрунтовані підстави для висновку про порушення строку звернення до суду. При цьому, дійсно, 09.11.2019 є вихідним днем, а відтак, якщо закінчення строку припадає на цю дату, останнім днем для реалізації своїх процесуальних можливостей особа має 11.11.2019. У даному випадку це є датою звернення до суду. Відтак, доводи ГУ ДФС є безпідставними та необґрунтованими та не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем строку звернення до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 15-В, оф. 7, код ЄДР: 40979973) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22.07.2019 № 1231059/40979973 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 04.07.2019, виданої ТОВ «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДР: 40979973).

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.07.2019, видану ТОВ «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДР: 40979973), датою її фактичного надходження до реєстрації - 04.07.2019.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 15-В, оф. 7, код ЄДР: 40979973) сплачений судовий збір (пл. дор. № 317 від 28.11.2019):

у розмірі 1921,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 39439980),

у розмірі 1921,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін