Ухвала суду № 87292464, 30.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 січня 2020 року м. Київ № 640/1467/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., ознайомившись з позовною заявою за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, у якому позивач просить суд:

- виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про «розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії» на ім`я ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, підвищення посадового окладу, окладу за військовий (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та наступних додаткових видів грошового забезпечення : надбавка за службу в умовах режимних обмежень (роботу з таємними виробами, носіями, документами), надбавка за кваліфікацію, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції та премія, а також інші щомісячні надбавки, підвищення і доплати станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії з 01.12.2019.

Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

У якості відповідача у позовній заяві позивач зазначив Міністерство внутрішніх справ України.

Разом з цим, довідка про розмір грошового забезпечення, на підставі якої позивачу здійснено перерахунок пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, видана Ліквідаційною комісією Головного управлінням МВС України в місті Києві.

На даний час на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» триває процедура ліквідації територіальних органів Міністерства внутрішніх справ.

Відповідно до частини другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Разом з тим до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (пункт 4 статті 105 Цивільного кодексу України).

Отже, на даний час повноваження з видачі довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, залишається за ліквідаційними комісії ГУМВС (УМВС) в областях та м. Києві.

Таким чином, належним відповідачем у справі є Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в місті Києві.

Суд також звертає увагу позивача на положення частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Враховуючи викладене суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають вимогам статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та потребують уточнення, шляхом приведення їх у відповідність до вищевказаних положень статті.

Суд зазначає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

У свою чергу в силу приписів частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, застосуванню судом такого способу захисту прав як спонукання відповідача - суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій з метою відновлення порушених прав повинен передувати висновок суду про протиправність індивідуального акта.

При цьому, суд наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 09.07.2018 в адміністративній справі № 9901/675/18.

Як убачається зі змісту позовної заяви, у прохальній її частині позивачем заявлено позовні вимоги про зобов`язання відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про «розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії» на ім`я ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, підвищення посадового окладу, окладу за військовий (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та наступних додаткових видів грошового забезпечення : надбавка за службу в умовах режимних обмежень (роботу з таємними виробами, носіями, документами), надбавка за кваліфікацію, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції та премія, а також інші щомісячні надбавки, підвищення і доплати станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії з 01.12.2019.

При цьому, позивач у позовній заяві обґрунтовує свої позовні вимоги протиправними діями посадових осіб відповідача - суб`єкта владних повноважень, що виявились у видачі довідки для перерахунку пенсії без урахування додаткових видів грошового забезпечення, що призвело до перерахунку та виплати позивачу пенсії у розмірі меншому, ніж це передбачено чинним пенсійним законодавством.

У той же час, позовні вимоги про вирішення публічно-правового спору шляхом визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень протиправними, у прохальній частині позовної заяви відсутні.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача та приведенням змісту позовних вимог у відповідність до положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити дії,- залишити без руху.

2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу про залишення позовної заяви без руху можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.П. Балась