Ухвала суду № 87292365, 30.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

30 січня 2020 року місто Київ №640/1305/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши заяву особи, що може отримати статус позивача у справі - ОСОБА_1 , про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207.

Особа, що може отримати статус позивача - ОСОБА_1 . Особа, що може отримати статус відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до частини першої та другої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Як вбачається з тексту заяви про забезпечення позову, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із відповідною заявою стали наступні обставини.

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207 вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5536/10 від 24.12.2015 виданий Радою адвокатів Київської області, робоча адреса: АДРЕСА_1 ) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтями 34 та 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме за порушення статті 59 Правил адвокатської етики; застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяця.

Звернувшись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 вказано на протиправність рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207, оскільки оскаржуваний акт прийнято з порушенням процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та з порушенням норм матеріального права.

Так, в заяві про забезпечення позову позивачем вказано на те, що відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Заявником вказано на те, що Конституційний суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Також, заявником зазначено, що основні положення Організації об`єднаних націй про роль адвокатів встановлюють, що справедлива дисциплінарна система, що передбачає відповідальність адвокатів за порушення професійної етики, є важливим та необхідним засобом підтримки честі адвокатури, підвищення її незалежності та забезпечення справедливого здійснення правосуддя в умовах верховенства права. Якщо дисциплінарне порушення, визначене у законі або кодексі, спрямоване на «загальне та необмежене застосування», воно навряд чи буде відповідати принципу передбачуваності. Порушення прав адвоката буде мати місце, коли «майже будь-яка неналежна поведінка може тлумачитися за бажанням дисциплінарного органу як достатнє матеріальне підґрунтя для дисциплінарного обвинувачення» та призводити до заборони займатися професійною діяльністю.

Ознайомившись із заявою особи, що може отримати статус позивача, суд наголошує на наступному.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

Так, ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову наголошено на тому, що факт застосування дисциплінарного стягнення до нього впливає на його професійну діяльність і приводить до негативних наслідків щодо цієї діяльності та іншої діяльності заявника, безумовно впливає на його репутацію. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і поновлення порушених прав та інтересів заявника.

Заявником наголошено, що право на працю нерозривно пов`язано з право на життя людини: життєва діяльність людини не можлива без забезпечення нею своїх природних потреб шляхом витрачання заробленого працею та вказано на те, що частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

ОСОБА_1 зазначено, що адвокатська діяльність є єдиним джерелом доходів заявника. Так, заявником наголошено, що усунення від участі в якості захисника у кримінальних провадженнях, представника у цивільних та адміністративних справах призвело до порушення не тільки його права на здійснення незалежної професійної діяльності та гарантованого Конституцією України права на працю, а виникненню певної кількості вимог до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договорів та необхідності повернення ним гонорарів за адвокатські послуги, неотримання інших гонорарів за договорами, які заявник не у змозі буде укласти. Таким чином, на даний час це призводить до позбавлення заявника будь-яких засобів до існування.

Відтак, заявник вважає, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці є таким, що тимчасово обмежує заявника у можливостях здійснення незалежної професійної діяльності та отримання винагороди за дану діяльність. Внаслідок прийняття вказаного рішення, заявник тимчасово позбавлений як можливості здійснення адвокатської діяльності за вже укладеними останнім угодами, так і можливості укладення нових угод в період дії цього акту.

Так, ОСОБА_1 вказано на те, що на підтвердження своїх доводів до заяви про забезпечення позову (до подання позовної заяви) додано копії документів, що підтверджують участь заявника як адвоката у більше ніж 20-ти справах кримінального, адміністративного, цивільного судочинства, кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування. Заявником надано тільки частину діючих договорів з клієнтами, тоді як фактично їх значно більше. Крім цього, згідно цих та інших договорів заявник здійснює й інші види адвокатської діяльності: консультації, роз`яснення, складення документів правового характеру тощо.

Зокрема, заявником зазначено, що до нього застосовано один із найбільш суворих видів покарання до того ж на тривалий строк, водночас характер порушень про які йдеться в рішенні Дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207 не стосуються дій (бездіяльності) заявника як адвоката при здійсненні професійної діяльності.

Таким чином, наведене дає підстави суду вважати, що у випадку задоволення позовних вимог та визнання протиправним відповідного рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Враховуючи викладені в заяві про забезпечення позову обставини, наявність спірних правовідносин, суд приходить до висновку про те, що є підстави для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

При цьому, встановлення таких заходів забезпечення адміністративного позову до вирішення судом спору у даних правовідносинах, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Суд звертає увагу заявника на те, що частиною другою статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відтак, неподання заявником відповідного позову у строк, визначений статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини восьмої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями 150-154, 157, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити дію рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207.

3. Зобов`язати ОСОБА_1 у строк до 15 лютого 2020 року повідомити суд про подання відповідної позовної заяви, намір про подання якої зазначено заявником у заяві про забезпечення позову.

4. Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з частиною першою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», у строк до 29 січня 2023 року.

6. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є:

Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 40895265).

Ухвала набирає законної сили негайно, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.