Ухвала суду № 87292227, 29.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 січня 2020 року 15:05 год м. Київ № 640/2031/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Горекс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

установив:

29.09.2020 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою, в якій просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна "Торгово-виробниче підприємство "Горекс", застосованого рішенням контролюючого органу.

Так, особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною другою вказаної статті заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, заявником не надано доказів сплати судового збору і з посиланням на постанову Верховного Суду від 11.12.2018 №826/4553/17 (№К/9901/38123/18) зазначено, що за заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, сплата судового збору не передбачена.

Отже, визначаючись щодо необхідності сплати заявником судового збору, суд зазначає що за приписами статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 3 цього Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, статтею 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що об`єктом справляння судового збору, є, зокрема, подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, якою і є заява, подана в порядку статті 283 КАС України.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.11.2019 у справі №640/9566/19.

Одночасно Закон України "Про судовий збір" визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об`єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у частині другій статті 3 Закону України "Про судовий збір", а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Тобто, Закон України "Про судовий збір" передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Виходячи зі змісту статті 283 КАС України, заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому, відповідно, вважається особливою формою позовної заяви, яка є об`єктом справляння судового збору.

За таких обставин, заявник зобов`язаний додати до заяви документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом.

При цьому, суд відхиляє посилання заявника на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 11.12.2018 у справі №826/4553/17, як на підставу для несплати судового збору за подання даної заяви, оскільки наведений у даній постанові висновок стосується не заяви, а подання органу Державної податкової служби, поданого в порядку статті 183-3 КАС України в редакції чинній до 15.12.2017, тоді як у даному випадку Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві подано до суду заяву в порядку статті 283 КАС України у редакції чинній з 15.12.2017.

Отже, дані правовідносини не є подібними, у зв`язку з чим зазначена заявником позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України застосуванню у даних правовідносинах не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2102 грн.

Таким чином, заявнику необхідно сплати 2102 грн та надати суду відповідний платіжний документ.

Згідно з частини третьої статті 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 248, 256, 283 КАС України,

ухвалив:

Заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Горекс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 10:00 год. 30.01.2020 для усунення вказаних у заяві недоліків шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору у сумі 2102 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "*;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва".

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак