Ухвала суду № 87292148, 29.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

29 січня 2020 року м. Київ № 640/17426/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вовка П.В., вирішуючи в порядку письмового провадження питання про відвід судді Добрянської Я.І. в адміністративній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Казбег»

до Антимонопольного комітету України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Державне підприємство «Калуська теплоелектроцентраль-Нова»,

товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепло-енерго проект»

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Казбег» (далі також - ТОВ «Казбег», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі також - АМКУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2019 року справу № 640/17426/19 розподілено на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою суду від 19 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/17426/19 та визначено, що її розгляд буде відбуватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

22 січня 2020 року через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника позивача адвоката Світличного О.Ю. про відвід судді Добрянської Я.І.

Ухвалою суду від 24 січня 2020 року передано заяву представника позивача про відвід судді Добрянської Я.І. для вирішення питання про відвід на автоматизований розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, щодо розгляду заяви про відвід.

Так, в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), 28 січня 2020 року суддю Вовка П.В. визначено суддею для вирішення питання про відвід.

За правилами ч. 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Світличного О.Ю. про відвід судді Добрянської Я.І., суд виходить з наступного.

Положеннями ч.ч. 1, 2 статті 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В обґрунтування відводу заявник вказав, що головуючим суддею Добрянською Я.І. не вчиняються будь-які процесуальні дії для забезпечення розгляду справи № 640/17426/19 за правилами спрощеного позовного провадження у розумні строки, визначені статтею 285 КАС України.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, слід зазначити, що учасники судового процесу зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.

Разом з тим, наведені у заяві про відвід судді обставини не можуть слугувати підставами для відводу судді як такі, що викликають сумнів у його неупередженості.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судді не вбачається.

Отже, оскільки підстав передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді брати участь у розгляді даної справи чи свідчили про упередженість не встановлено, суд приходить до висновку, що подана заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Казбег» адвоката Світличного Олександра Юрійовича про відвід судді Добрянської Я.І. від розгляду адміністративної справи №640/17426/19 - відмовити.

Згідно з ч. 2 статті 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя П.В. Вовк