Рішення № 87290366, 31.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 січня 2020 року (о 14 год. 50 хв.)Справа № 280/6055/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по відмові ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про додаткові види грошового забезпечення з лютого 2010 по січень 2012 року, яку видано Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, а саме: надбавки: за високі досягнення у праці (постанова КМУ №268 п. 2.1 «в»); за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ №414); інші виплати: індексація заробітної плати; одноразові премії за сумлінну працю; матеріальна допомога на оздоровлення; щомісячна доплата від належної суми пенсії (постанова КМУ № 1592 п. 5.1. «г»), місячна премія;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про додаткові види грошового забезпечення з лютого 2010 по січень 2012 року, яку видано Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, зі сплатою заборгованості, яка виникла за вказаний період;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату перерахованих пенсій у розмірі 100% відповідно вимог діючого законодавства;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію в подальшому з урахуванням перерахунку пенсії у відповідності до попереднього пунктів 3 та 5 цього адміністративного позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є пенсіонером Державної фіскальної служби України, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-1V «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі довідки про грошове забезпечення. Вказану довідку про додаткові види грошового забезпечення з лютого 2010 по січень 2012 року ОСОБА_1 видано Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі його особового рахунку. У довідці зазначено такі види надбавок: за високі досягнення у праці (постанова КМУ №268 п. 2.1 «в»); за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ №414); та інших виплат: індексація заробітної плати; одноразові премії за сумлінну працю; матеріальна допомога на оздоровлення; щомісячна доплата від належної суми пенсії (постанова КМУ № 1592 п. 5.1. «г»), а також місячна премія. Зазначає, що відповідач усі надбавки, інші виплати та місячну премію, зазначені у виданій ОСОБА_1 довідці Головного управління ДФС у Запорізькій області, при обчисленні пенсії не врахував. Також відповідач із посиланням на Постанову КМУ №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» нарахував позивачу: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1935,2 грн.; з 01.01.2019 до 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 2902,82 грн.; з 01.01.2020 - 100% щомісячно - 3870,43 грн. Зазначає, що згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/3858/18 від 12.12.2018р. пункти 1, 2 Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 визнано протиправними та нечинними. Також позивач посилається на рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2015 у справі №335/2071/15-а (адміністративне провадження №к/9901/1372/18) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Запорізькій області, яким визнано правомірність вимог щодо включення до його пенсійного розрахунку усіх вищевказаних додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до норм Закону №2262-ХІІ, у відповідності до якого позивачу здійснено нарахування та виплату пенсії з урахуванням усіх вищевказаних додаткових видів грошового забезпечення. Проте, позивач відмовив позивачу у здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії з урахуванням усіх вищевказаних додаткових видів грошового забезпечення, із посиланням на Постанову КМУ №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Ухвалою суду від 11.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 08.01.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

23.12.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 54519), в якому зазначає, що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: «усі призначені за цим Законом пенсії Підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (набрання чинності з 01.01.2017). Таким чином, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби. Скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, не змінився у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103. Порядок №45 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку № 45 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Отже, лише оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби підлягають врахуванню при перерахунку пенсії. Правомірність дій відповідача підтверджена постановою Верховного Суду по зразковій справі від 13.03.2019 справа № 240/6263/18. Крім того, відповідно до п. 5 Порядку № 45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються. Оскільки надбавка за високі досягнення у праці, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, індексація, одноразова премія за сумлінну працю, матеріальна допомогу на оздоровлення, щомісячна доплата від належної суми пенсії не виплачувалися на момент виникнення права на перерахунок (станом на 01.01.2018), вони не підлягають включенню в довідку для перерахунку пенсії з 01.01.2018.Крім того, врахування при перерахунку пенсії з 01.01.2018 одноразової премії та матеріальної допомоги на оздоровлення Верховний Суд постановою від 16.10.2019 по справі № 822/229/18 також дійшов висновку, що, оскільки дані суми носять разовий характер, то вони не враховуються при перерахунку пенсії. Щодо виплати 100 % підвищення пенсії відповідач зазначив, що Верховний Суд рішенням від 06.08.2019 по справі № 160/3586/19 дійшов висновку, що, оскільки скасовано п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, то лише з 05.03.2019 підлягає виплаті 100 % перерахованих сум пенсії. В той же час, Верховний Суд в зазначеному рішенні дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України має повноваження щодо встановлення порядку виплати перерахованих сум. Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Качко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що виплата пенсій. призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначених до 01.03.2018, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

08.01.2020 позивачем надано відповідь на відзив (вх. № 650), у якому зазначає, що рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2015 у справі №335/2071/15-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Запорізькій області, тобто осіб, що є учасниками цієї справи, та яким визнано правомірність вимог щодо включення до його пенсійного розрахунку усіх вищевказаних додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до норм Закону №2262-ХІІ, набрало законної сили. Його визнано законним та обґрунтованим та залишено без змін постановою Верховного Суду від 20.02.2018 у адміністративній справі №335/2071/15-а, й у відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України ці судові рішення має бути визнано обставинами, встановленими рішенням суду у адміністративній справі. Також зазначає, що представником відповідача у своєму відзиві наведено заперечення щодо виплати позивачеві 100% підвищення пенсії із посиланням на інше рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №160/3586/19, провадження №Пз/9901/12/19 від 06.08.2019, та вказано про те, що в зазначеному рішенні Верховний Суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України має повноваження щодо встановлення порядку виплати перерахованих сум. Зміст рішення у справі №160/3586/19, провадження №Пз/9901/12/19 від 06.08.2019, повністю спростовує доводи представника відповідача, позовні вимоги позивача у цій справі до підрозділу ГУ ПФУ повністю задоволено.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

ОСОБА_1 є пенсіонером Державної фіскальної служби України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-IV «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пенсія позивачу призначена з сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1422,00 грн., окладу за військове звання 130,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 35% - 543,20 грн., середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (надбавка за особливо важливі завдання 50%), робота з таємними виробами, носіями, документами 1694,90 грн.

Проте, під час перерахунку пенсії позивача, відповідачем враховано лише: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років.

Позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 розраховано розмір пенсії до виплати з урахуванням підвищення 3870,43 грн.: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1935,20 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 2902,82 грн.; з 01.01.2020 - щомісячно 100% від підвищення пенсії - 3870,43 грн.

Під час перерахунку відповідач не включив додаткових видів грошового забезпечення.

У листопаді 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 100 % підвищення суми пенсії, а також просив здійснити перерахунок пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 15.11.2019 №2638/К-9 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії та зазначив, що документи для перерахунку пенсії подаються відповідними підрозділами, з яких звільнені військовослужбовці. Таким чином, з усіх питань, які стосуються розміру грошового забезпечення та його окремих видів відповідач запропонував позивачу звернутись до Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо перерахунку пенсії та її виплати, звернувся з позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог позивача про протиправність дій відповідача щодо неврахування під час перерахунку пенсії всіх складових, які були встановлені позивачу при виході на пенсію, а саме: надбавки: за високі досягнення у праці (постанова КМУ №268 п. 2.1 «в»); за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ №414); інші виплати: індексація заробітної плати; одноразові премії за сумлінну працю; матеріальна допомога на оздоровлення; щомісячна доплата від належної суми пенсії (постанова КМУ № 1592 п. 5.1. «г»), місячна премія, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1, 2 та 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно ч. 18 ст. 43 цього ж Закону, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі по тексту - Порядок №45 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

Отже, з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: ДФС України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинними нормативно-правовими актами.

На виконання вищезазначеної постанови відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу, із врахуванням сум грошового таких забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; 50% надбавки за вислугу років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» визначено чіткий перелік видів грошового забезпечення, які повинні бути враховані під час проведення перерахунку, та яким не передбачено врахування додаткових видів грошового забезпечення та надбавок, про які просить позивач.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять довідки ГУ ДФС у Запорізькій області, оформленої у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» щодо розміру грошового забезпечення та його складових, із включенням до грошового забезпечення додаткових видів, яких як: надбавки: за високі досягнення у праці; за роботу в умовах режимних обмежень; інші виплати: індексація заробітної плати; одноразові премії за сумлінну працю; матеріальна допомога на оздоровлення; щомісячна доплата від належної суми пенсії.

Надана позивачем довідка б/д б/н (а.с.18) про додаткові види грошового забезпечення позивача з лютого 2010 року по січень 2012 року є не довідкою, оформленою на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Надана позивачем довідка відповідає форми довідці, надання якої передбачене пунктом 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Доказів того, що ГУ ДФС у Запорізькій області до відповідача надавалась довідка для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018, із включенням всіх зазначених видів грошового забезпечення, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, суду не надано.

На підставі викладеного вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи зі складу грошового забезпечення, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення не підлягає задоволенню, оскільки перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», із врахуванням розміру посадового окладу, військового звання та відсоткової надбавки за вислугу років.

Стосовно посилань позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, якими скасовано п. 1, 2 Постанови №103, суд зазначає, що пункти 1, 2 Постанови - 103 на час проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.03.2018 були чинними, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку №45 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.

У зв`язку з викладеним, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про додаткові види грошового забезпечення з лютого 2010 по січень 2012 року, яку видано Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, а саме: надбавки: за високі досягнення у праці; за роботу в умовах режимних обмежень; інші виплати: індексація заробітної плати; одноразові премії за сумлінну працю; матеріальна допомога на оздоровлення; щомісячна доплата від належної суми пенсії, відтак, відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про додаткові види грошового забезпечення з лютого 2010 по січень 2012 року, яку видано Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, зі сплатою заборгованості, яка виникла за вказаний період.

Щодо посилань позивача на рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі № 335/2071/15-а (2-а/335/61/2015), то суд зазначає наступне.

Вказаним рішенням суду апеляційної інстанції постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 липня 2015 року - залишена без змін.

Так, постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 липня 2015 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного України в Запорізькій області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не включення з 01 лютого 2015 року до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого призначається пенсія місячних премій, індексації заробітної плати, премії за високі досягнення у праці, одноразової премії за сумлінну працю, матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної доплати від належної суми пенсії, з яких утримувався та був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, протиправними; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01 лютого 2015 року перерахунок та виплату недоплаченої з 01.02.2015 пенсії ОСОБА_1 з урахуванням включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого призначається пенсія місячних премій, індексації заробітної плати, премії за високі досягнення у праці, одноразової премії за сумлінну працю, матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної доплати від належної суми пенсії, з яких утримувався та був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами вирішені судом в межах розгляду справи у справі № 335/2071/15-а.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно із вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В абз. 1 пп.3.2 п.3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Згідно з положеннями ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Таким чином, постання позивача на судове рішення у справі №335/2071/15-а не можуть бути підставою для задоволення цього позову.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату перерахованих пенсій у розмірі 100% відповідно вимог діючого законодавства, то суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В той же час, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити виплату перерахованих пенсій у розмірі 100%, при цьому у позовних вимогах не ставиться питання щодо протиправності дій відповідача щодо виплати позивачу перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у заниженому розмірі: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% перерахованої пенсії, з 01.01.2019 року до теперішнього часу щомісячно 75% перерахованої пенсії.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

З урахуванням зазначеного, підстави для зобов`язання відповідача виплачувати ОСОБА_1 пенсію в подальшому з урахуванням перерахунку пенсії у відповідності до попереднього пунктів 3 та 5 цього адміністративного позову також відсутні.

Крім того, вказана позовна вимога є фактично вимогою на майбутнє, яка не може бути задоволена взагалі.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.01.2020.

Суддя Ю.В. Калашник