Рішення № 87290305, 27.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Справа № 280/5405/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.10.2018 №0146864907 та від 30.10.2018 №0155234907;

зобов`язати адміністратора ДФС внести виправлення в інтернет-системі обліку податків, а саме в "Особистому кабінеті" позивача щодо "переброски" помилково сплачених коштів: 08.09.2018 в сумі 744,60 грн., 15.10.2018 в сумі 744,60 грн., з КБК 11010100, як за найманих працівників, що є помилковим, на необхідний КБК 18050401 - єдиний податок з фізичних осіб.

Ухвалою суду від 11.11.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без виклику сторін.

В обґрунтування позовних посилається на необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем граничних строків сплати грошового зобов`язання з єдиного податку, оскільки єдиний податок позивачем сплачено у визначені чинним законодавством строки. Зазначає, що при здійсненні перерахування коштів в рахунок сплати єдиного податку позивачем було помилково зазначено невірний номер рахунку. В подальшому у зв`язку з виявленням помилки позивач звернулась до контролюючого органу з заявою про перерахування помилково сплачених коштів на правильний рахунок, разом з тим, відповідачем не було вчинено дій щодо перерахування коштів. Оскільки всі кошти зі сплати єдиного податку зараховуються на єдиний рахунок, вважає, що жодних негативних наслідків не настало, у зв`язку з чим підстави для застосування штрафних санкцій відсутні. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що за результатами проведених перевірок позивача встановлено, що позивачем податкові зобов`язання зі сплати єдиного податку виконувались не своєчасно, що зумовило прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. Зазначає, що за результатами проведеного аналізу встановлено, що оплата податку за вересень 2018 року за платіжним дорученням від 08.09.2018 та за жовтень 2018 року за платіжним дорученням від 15.10.2018 сплачено на невірний рахунок. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 12.10.2018 співробітником Олександрівського управління у м.Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області проведена камеральна перевірка платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт камеральної перевірки від 12.10.2018 №5684/08-01-49-07/2071517038.

В Акті камеральної перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати єдиного податку по строку сплати до 20.09.2018.

На підставі висновків Акту камеральної перевірки від 12.10.2018 №5684/08-01-49-07/2071517038, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.10.2018 №0146864907, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 372,30 грн.

Крім того, судом встановлено, що 25.10.2018 співробітником Олександрівського управління у м.Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області проведена камеральна перевірка платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт камеральної перевірки від 25.10.2018 №6160/08-01-49-07/2071517038.

В Акті камеральної перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати єдиного податку по строку сплати до 20.10.2018.

На підставі висновків Акту камеральної перевірки від 25.10.2018 №6160/08-01-49-07/2071517038, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.10.2018 №0155234907, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 372,30 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням податкових повідомлень - рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок контролюючого органу про несвоєчасну сплату позивачем єдиного податку, що зумовило прийняття оскаржуваних рішень.

Позивач в свою чергу вказував на те, що ним єдиний податок сплачувався своєчасно та у повному обсязі, проте позивачем було помилково зазначено невірний розрахунковий рахунок.

Суд не може погодитись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до п.293.2 ст.293 ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п.294.1 ст.294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Відповідно до п.295.1 ст.295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.122 ПК України, несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено з актів камеральних перевірок, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень стали висновки відповідача про те, що позивачем не своєчасно сплачено податкове зобов`язання за період вересень та жовтень 2018 року.

Враховуючи положення п.295.1 ст.295 ПК України, податкове зобов`язання з єдиного податку за період вересень та жовтень 2018 року ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний був сплатити до 20.09.2018 та до 20.10.2018 відповідно.

Суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи містяться квитанції від 08.09.2018 №0.0.1128030221.1 за якою позивачем сплачено грошові кошти в розмірі 744,60 грн. та квитанції від 15.10.2018 №0.0.1158468022.1 на суму 744,60 грн., тобто сплата коштів відбулась у встановлені податковим законодавством строки.

Разом з тим, з досліджених квитанцій судом встановлено, що позивачем помилково сплачено грошові кошти з призначенням платежу - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів.

З зазначеного суд зазначає, що сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов`язаннями здійснена своєчасно, оскільки кошти (єдиний податок з фізичних осіб), хоч і не перераховані на рахунок в органи казначейства, відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, однак помилкове зазначення рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та як наслідок до відповідного місцевого бюджету. А тому сплата коштів на неправильний рахунок не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов`язання та застосування до нього відповідних санкцій.

Чинним законодавством передбачено відмінні за своїм змістом поняття: «сплата податку» та «зарахування податку». Сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення. Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються вони без безпосередньої участі платника податків і зборів (обов`язкових платежів).

Вказана правова позиція також викладена і в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 27.03.2018 року №805/171/17-а.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень - рішень від 25.10.2018 №0146864907 та від 30.10.2018 №0155234907, та наявність підстав для їх скасування.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання адміністратора ДФС внести виправлення в інтернет-системі обліку податків, а саме в «Особистому кабінеті» позивача щодо «переброски» помилково сплачених коштів: 08.09.2018 в сумі 744,60 грн., 15.10.2018 в сумі 744,60 грн., з КБК 11010100, як за найманих працівників, що є помилковим, на необхідний КБК 18050401 - єдиний податок з фізичних осіб, суд зазначає, що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що грошові кошти, що сплачуються платниками податків, зокрема і платниками єдиного податку, не зараховуються на рахунки контролюючого органу, а є надходженнями відповідних державних чи місцевих бюджетів.

Відповідно органами, що обслуговують надходження бюджету є органи Державної Казначейської служби, у зв`язку з чим контролюючий орган не має особистих повноважень щодо перерахування сплачених податків з одного бюджетного рахунку на інший.

Більш того, «Особистий кабінет» платника податків не є тим ресурсом, в якому здійснюється облік нарахованих та сплачених податкових зобов`язань.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422).

Відповдіно до пункту 1 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Отже, саме в інтегрованій картці платника контролюючим органом відображаються всі операції щодо нарахування та виконання податкового зобов`язання платником податків.

Судом встановлено, що сума сплаченого позивачем податкового зобов`язання за вересень 2018 року та за жовтень 2018 року на загальну суму 1489,20 грн. переміщена до інтегрованої картки з єдиного податку ФОП ОСОБА_1 18.01.2019.

В свою чергу, відсутність зазначеної інформації в особистому кабінеті платника податків в мережі Інтернет, що позивачем до речі не доведено, жодним чином не порушує прав позивача, оскільки сплата податку за вересень-жовтень 2018 року фактично зарахована контролюючим органом на особовий рахунок позивача 18.01.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.10.2018 №0146864907 та від 30.10.2018 №0155234907.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова