Рішення № 87290231, 16.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року 17 год. 20 хв.Справа № 280/3939/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати бездіяльність Головною управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, як правонаступника реорганізованого Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, щодо нездійснення перерахунку пенсії з моменту першого звернення з відповідною заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 2 (05 грудня 2017 рік) - протиправною;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області виплатити заборгованість з 05.12.2017 року по призначеній пенсії до 17.07.2019 у зв`язку з неправомірним виключенням із загального стажу періоду навчання в Українському інституті інженерів водного господарства (м. Ровно) - з 01.09.1976 по 18.06.1980 (3 роки 9 місяців 18 днів) та з 23.08.1980 по 19.06.1981 (0 р. 9 міс. 27 днів) в сумі 18 083, 31 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що після отримання пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком 2, встановив, що із загального стажу виключений період навчання в Українському інституті інженерів водного господарства (м. Ровно) з 01.09.1976 по 18.06.1980 (3 роки 9 місяців 18 днів) та з 23.08.1980 по 19.06.1981 (0 р. 9 міс. 27 днів). Вказує, що період навчання не включений до загального стажу, у зв`язку з різним написанням прізвища позивача у паспорті та дипломі. Посилається на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2019 року у справі 335/1168/19 заява про встановлення факту належності ОСОБА_1 диплома ИВ 028071, виданого 06 липня 1981 року на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії Українського інституту інженерів водного господарства від 19 червня 1981 року задоволена в повному обсязі. Позивач стверджує, що 11 червня 2019 року повторно звернувся до відповідача із заявою про зарахування до загального стажу періоду навчання та виплати заборгованості з урахуванням рішення Орджонікідзевського районного суду про встановлення факту. Проте, листом від 27 червня 2019 року 390/Б-9 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії можливий лише після подання позивачем особисто заяви за формою згідно із додатком 2, а також оригіналів усіх передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, документів. Проте, вважає, що в даному випадку мова йде не про перерахунок чи призначення пенсії, а фактично донарахування суми заборгованості за неправомірно виключений із загального трудового стажу період навчання. З огляду на викладене, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі 280/3939/19.

14 листопада 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов вх. 47938, в якому Управління зазначає, що період навчання позивача було зараховано до загально стажу після того, як позивачем було встановлено у судовому порядку факт належності ОСОБА_1 диплому ИВ - 1 028071 реєстраційний номер 704, виданого 06.07.1981 року та подано особисто до відповідача заяву про перерахунок пенсії відповідно до Порядку 22-1. Зазначає, що згідно вимог чинного законодавства у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача з моменту призначення з 05.12.2017, оскільки лише від 17.04.2019 рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя встановлено факт належності ОСОБА_1 вказаного правовстуновлюючого документу. Враховуючи наведене, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у позові відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи те, що суддя Максименко Л.Я. з 05.01.2020 по 15.01.2020 перебувала у відпустці, що підтверджується довідкою № 02-35/20/5 від 16.01.2020, справу розглянуто у перший робочий день, 16.01.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі 335/15782/17 від 22.06.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя задоволено та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 05.12.2017.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі 335/15782/17 від 22.06.2018 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

22.11.2019 позивач звернувся до Центрального об`єднаного управління ПФУ м. Запоріжжя із заявою про зарахування періоду навчання в Українському інституті інженерів водного господарства (м. Ровно) - з 01.09.1976 по 18.06.1980 (3 роки 9 місяців 18 днів) та з 23.08.1980 по 19.06.1981 (0 р. 9 міс. 27 днів) до загального трудового стажу.

Листом від 07 грудня 2018 року вих. № 785/Б-9 Центральним об`єднаним управлінням ПФУ м. Запоріжжя повідомлено, що при розгляді документів заявника встановлено, що в паспорті П.І.Б, зазначено « ОСОБА_2 » (рос ОСОБА_3 мова), а в дипломі ИВ -028071 - « ОСОБА_4 » (рос ОСОБА_3 мова).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 335/1168/19 від 17.04.2019 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено та встановлено факт належності ОСОБА_1 диплому ИВ - 1 № 028071 реєстраційний № 704, виданого 06.07.1981 на підставі рішення державної екзаменаційної комісії Українського інституту інженерів водного господарства від 19.06.1981.

29.05.2019 на адресу позивача було направлено повідомлення, в якому зазначено, що перерахунок пенсії згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 335/1168/19 від 17.04.2019 можливо буде здійснити лише після поданням ОСОБА_1 особисто до управління заяви за формою згідно із додатком № 2 відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), а також з наданням усіх оригіналів документів передбачених вказаним Порядком.

З 01.07.2019 позивачу було здійснено перерахунок пенсії з включенням до загального стажу період навчання, після чого загальний стаж склав 40 років 2 місяці 18 днів.

Не погоджуючись із перерахунком пенсії з 01.07.2019 та з вимогою про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з моменту першого звернення, з 05.12.2017, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно до п. 2 розд. ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно абзацу першому частини другій статті 24 Закону №1058-ІV cтраховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ), який діяв раніше та норми якого застосовуються до 01.01.2004, передбачено, що до стажу роботи зараховується також: «навчання у вищих і середніх, спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі».

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. розділу II Порядку№ 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Як свідчать долучені до матеріалів справи документи, позивач вперше звернувся до Пенсійного фонду щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 05.12.2017, що підтверджується засвідченою копією заяви.

Як встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2018 у справі № 335/15782/17 (арк.справи 15) до вказаної заяви позивачем було долучено, зокрема копію диплому.

З протоколу № 4256 від 07.12.2017 та долученого до нього розрахунку стажу судом встановлено, що період навчання ОСОБА_1 в Українському інституті інженерів водного господарства (м. Ровно) - з 01.09.1976 по 18.06.1980 (3 роки 9 місяців 18 днів) та з 23.08.1980 по 19.06.1981 (0 р. 9 міс. 27 днів) було враховано в загальний трудовий стаж, який за розрахунками Пенсійного фонду склав 40 років 2 місяці 16 днів (арк.справи 27).

Спірний на момент звернення (05.12.2017) стало питання саме призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, яке було вирішено у судовому порядку у справі № 335/15782/17 (рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2018).

Однак, після виконання рішення суду у справі № 335/15782/17 та призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 до загального трудового стажу не було включено період навчання в Українському інституті інженерів водного господарства. При цьому, підставою для невключення стали неточності у наданих документах, зокрема, у зв`язку з тим, що у наданому до Пенсійного фонду дипломі ИВ-1 № 028071 П.І.Б. позивача вказано як " ОСОБА_4 ", а в паспорті ОСОБА_5 Б. вказано як " ОСОБА_2 ".

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2019 року у справі №335/1168/19 встановлено факт належності позивачу диплому ИВ-1 № 028071 реєстраційний номер 704, виданого 06 липня 1981 року на підставі рішення державної екзаменаційної комісії Українського інституту інженерів водного господарства від 19 червня 1981 року.

Оскільки позивач після отримання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2019 року у справі №335/1168/19 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії від 05.07.2019, пенсію ОСОБА_1 перераховано з 01.07.2019. Проте, позивач вважає, що перерахунок пенсії має бути здійснено з дня призначення.

Таким чином, спірним наразі є період, з якого має бути перераховано пенсію позивача із зарахуванням до загального стажу періоду навчання.

Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно з абз.3,4 п. 1.7 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Станом на момент первинного звернення Управління Пенсійного фонду не вказано на виявлені розбіжності (неточності) у поданому дипломі та паспорті позивача, не вказано про необхідність подання додаткових документів протягом наступних трьох місяців.

Відтак, з вини Управління Пенсійного фонду позивач втратив можливість, передбачену законодавством на подання додаткових документів протягом трьох місяців із дати звернення та можливість перерахунку пенсії з дати первинного звернення із заявою.

Суд зауважує, що під час первинного звернення за призначенням пенсії позивачем було надано всі необхідні документи для підтвердження страхового стажу. Натомість, період навчання не було враховано через розбіжності в документах, що виникли з незалежних від позивача причин.

Таким чином, оскільки період навчання позивача не було включено до загального страхового стажу позивача з причин, які не залежали від позивача, через розбіжності у документах, такі обставини не можуть слугувати підставою для позбавлення особи права на отримання пенсії у відповідному розмірі з моменту її призначення.

Як вказує Європейський суд з прав людини у справі «Пічкур проти України» у рішенні від 07 листопада 2013 року, якщо у договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, зумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Протоколу першого, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства.

Також, по справі «Сук проти України» від 10 березня 2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що поняття «майно» в першій частині статті 1 Протоколу першого має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення. Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови — дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Отже, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, як правонаступника реорганізованого Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, щодо нездійснення перерахунку пенсії з моменту першого звернення з відповідною заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 2 (05 грудня 2017 рік) - є протиправною.

Враховуючи викладене, на думку суду ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача починаючи з 05.12.2017 із включенням до загального стажу періоду навчання в Українському інституті інженерів водного господарства (м. Ровно) - з 01.09.1976 по 18.06.1980 (3 роки 9 місяців 18 днів) та з 23.08.1980 по 19.06.1981 (0 р. 9 міс. 27 днів) з урахуванням виплачених сум.

Натомість, посилання відповідача на положення ст.45 Закону №1058-ІV суд вважає безпідставними з огляду на таке.

За приписами ч. 4 ст. 45 Закону №1058-ІV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА НА ПІДВИЩЕННЯ ПЕНСІЇ - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

В даному випадку, у позивача не виникло право на підвищення пенсії після отримання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя щодо встановлення факту належності диплому ИВ-1 № 028071 позивачу, а лише підтвердились обставини, які існували станом на час звернення із заявою 05.12.2017.

Щодо зобов`язання відповідача виплатити позивачу заборгованість по пенсії у конкретній, вказаній позивачем сумі суд зауважує, що розрахунок розміру пенсійних виплат є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду України. Суд не вправі у такому випадку підміняти відповідний орган, втручаючись у здійснення ним своїх повноважень. У зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підлягає частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, як правонаступника реорганізованого Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, щодо нездійснення перерахунку пенсії з моменту першого звернення з відповідною заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 2 (05 грудня 2017 рік) протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 05.12.2017 ОСОБА_1 перерахунок та виплатити пенсію із включенням до загального стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Українському інституті інженерів водного господарства (м. Ровно) - з 01.09.1976 по 18.06.1980 (3 роки 9 місяців 18 днів) та з 23.08.1980 по 19.06.1981 (0 р. 9 міс. 27 днів), з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 512 (п`ятсот дванадцять) гривен 26 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.01.2020.

Суддя Л.Я. Максименко