Рішення № 87290211, 27.01.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Ужгород № 260/1334/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

представника позивача – Олійник Р.Б.,

представника відповідача 1 – Крупа – Газуда М.В.,

представника відповідача 2 – Тягуру І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” (вул. Леніна, буд. 182, с. Вонігово, Тячівський район, Закарпатська область, 90553, ЄДРПОУ 32922702) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065), Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області (вул. Нересенська, буд. 2, м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область, 90500, ЄДРПОУ 38028923) про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 січня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення. Додаткове рішення в повному обсязі складено та підписано 30 січня 2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” (далі – позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі – відповідач 1), Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області (далі – відповідач 2) та враховуючи заяву про збільшення позовних вимог просить: 1) стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит – М» заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 116 666,67 грн. та пеню нараховану на суму такої заборгованості за період з 30 серпня 2011 року по 11 вересня 2019 року у розмірі 144 691,54 грн.; 2) стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

При поданні позовної заяви позивачем було також заявлено про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн. та було повідомлено, що докази витрат на правову допомогу будуть подані суду у порядку визначеному законодавством.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості задоволено.

Стягнуто із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит - М" заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 116 666,67 грн. та пеню нараховану на суму такої заборгованості за період з 30 серпня 2011 року по 11 вересня 2019 року у розмірі 144 691,54 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області та Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” судовий збір у розмірі 3 920,37 грн. (три тисячі дев`ятсот двадцять грн. 37 коп.) сплачений відповідно до платіжних доручень № 236 від 18 вересня 2019 року та № 214 від 07 листопада 2019 року.

24 грудня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та докази на підтвердження вказаних судових витрати.

13 січня 2020 року представник відповідача 1 подав до суду заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до змісту яких просить зменшити заявлені до відшкодування витрати.

Представник позивача в судовому засіданні заяву про розподіл судових витрат підтримав та просив таку задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви та просила суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви про розподіл судових витрат.

Розглянувши заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Нормами ч. 1 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості задоволено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 зазначеної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з поданих представником позивача документів, позивач заявив до відшкодування 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката представник позивача долучив копію договору про надання правової допомоги б/н від 26 листопада 2018 р.; рахунок № 166 від 23.12.2019 р. на суму 10 000,00 грн., акту прийому – передачі № 166 від 23.12.2019 року по договору № б/н від 26.11.2018 року, відповідно до якого вартість наданих за договором послуг становить 10 000,00 грн., а також меморіальний ордер № 280 від 23.12.2019 року.

Проти заявленої до відшкодування суми понесених судових витрат у розмірі 10 000,00 грн. представник відповідача 1 заперечив з мотивів її неспіврозмірності ні зі складністю справи, ні з часом, витраченим на виконання відповідних робіт.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Ч. 7 ст. 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу ч.ч 7 та 9 зазначеної статті встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у додатковому рішенні від 25 січня 2019 року (справа №9901/350/18), у додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), у постанові від 15 травня 2018 року (справа №821/1594/17) та у постанові Великої Палати у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року (справа №826/1216/16).

Відповідно до договору про надання правової допомоги № б/н від 26 листопада 2018 р., виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а клієнт зобов`язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання даного договору.

Як вбачається з акту прийому – передачі № 166 від 23.12.2019 року по договору № б/н від 26.11.2018 року, до вартості наданих послуг включено:

- підготовка позовної заяви та розрахунку штрафних санкцій (180 хв.) – 3 000,00 грн.;

- участь у судовому засіданні (30 хв.) – 500,00 грн.;

- підготовка та подання до суду відповіді на відзив (90 хв.) – 1 500,00 грн.;

- підготовка заяви про збільшення позовних вимог та розрахунку пені (120 хв.) – 2 000,00 грн.;

- участь у судовому засіданні (30 хв.) – 500,00 грн.;

- підготовка і подання пояснень на заперечення ДПС щодо заяви про збільшення позовних вимог (90 хв.) – 1 500,00 грн.;

- участь у судовому засіданні (60 хв.) – 1 000,00 грн.

Тобто, загальна вартість наданих згідно з актом витрат складає 10 000,00 грн.

Вивчивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи категорію та складність справи в системному зв`язку з кількістю, якістю складених представником позивача/адвокатом процесуальних документів, підготовлених та поданих доказів, суд не вважає співмірним та обґрунтованим розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, з огляду на таке.

Суд зважає, що справа № 260/1334/19 належить до справ, щодо яких на момент звернення позивача до суду сформовано достатньо сталу практику їх розгляду, зокрема, наявні правові висновки Верховного Суду щодо даних правовідносин. Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.

До того ж, підготовка позовної заяви та розрахунок штрафних санкцій, на яку за актом прийому – передачі № 166 від 23.12.2019 року по договору № б/н від 26.11.2018 року витрачено загалом 180 хв., зважаючи на відсутність у позивача на момент звернення до суду значної кількості доказів у цій справі, не могли зайняти таку кількість часу.

Визначений адвокатом у розрахунку суми час для підготовки позовної заяви та розрахунку штрафних санкцій, на переконання суду, не відповідає рівню складності даної справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана безпосередньо директором ТОВ «Фаворит – М» , додатки до позовної заяви також завірені директором підприємства.

Так само, суд вважає завищеною визначену адвокатом у розрахунку суми гонорару вартість підготовки та подання відповіді на відзив (90 хв.), підготовки заяви про збільшення позовних вимог та розрахунку пені (120 хв.), підготовки і подання пояснень на заперечення ДПС щодо заяви про збільшення позовних вимог (90 хв.).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з прецедентною практикою такого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України", заява №19336/04, п. 269).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів представника позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, а також враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення заявлених до відшкодування витрат, суд дійшов висновку, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області та Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” підлягає вартість витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 243, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити частково.

2. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065) та Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області (вул. Нересенська, буд. 2, м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область, 90500, ЄДРПОУ 38028923) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” (вул. Леніна, буд. 182, с. Вонігово, Тячівський район, Закарпатська область, 90553, ЄДРПОУ 32922702) судові витрати у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисячі гривень 00 коп.).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Д.В. Іванчулинець