Рішення № 87289784, 29.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року Справа № 160/13209/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 03.12.2019 р. № 687/03.25-17 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років скасувати та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити мені, ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України від 05 листопада 1991р. № 1788 «Про пенсійне забезпечення» з 18 листопада 2019 року, з дня звернення за призначення цього виду пенсії.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, йому відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення», як працівнику магістральних залізниць, зайнятих на поточному утриманні, ремонті колій та штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів у зв`язку із продовженням роботи на посаді, яка дає право на вислугу років. Позивач вважає, вказане рішення протиправним, оскільки він має достатній стаж роботи на посаді, яка дає право на призначення йому пенсії за вислугою років.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

24.01.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до суду відзив на адміністративний позов, у якому заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначено, що на дату подання заяви про призначення пенсії (18.11.2019) Позивач продовжував працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18 листопада 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформленим у формі листа від 03.12.2019 року № 687/03.25-17 відмовлено у призначені позивачу пенсії за вислугою років, оскільки на дату надання заяви про призначення пенсії 18.11.2019 року позивач працює на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років (а.с. 8-9).

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно пункту «а» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Відповідно до Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583 до вислуги років зараховуються, зокрема періоди роботи на посадах Бригадирів магістральних залізниць, зайнятих на поточному утриманні, ремонті колій та штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів та Майстрів (шляхових) магістральних залізниць, зайнятих на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів.

Стаж роботи за вислугою років, необхідний для призначення пенсії обчислюється на підставі записів у трудовій книжці та документів, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії (постанова Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року.

Судом встановлено, що позивач має стаж роботи необхідний для призначення пенсії за вислугою років згідно пункту «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту 2-2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Таким чином, законодавством чітко визначено, що пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач працює на посаді, яка відноситься до Списку професій і посад робітників, які користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583.

Доводи позивача про те, що продовження ним роботи на посаді майстра шляхового 9 околоту третьої дільниці після 01.10.2017 року не зараховуються до вислуги років для призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не спростовують висновків пенсійного органу.

Суд, зауважує, що стаж на вказаній роботі позивач набув до набрання чинності Закону України № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а реалізувати своє право на призначення пенсії може на умовах передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.

Тобто, позивач не позбалений права на призначення пенсії за вислугою років, у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

За наведених обставин у сукупності, враховуючи відсутність даних для обчислення страхового стажу для призначення пенсії за віком, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій рішення та зобов`язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев