Ухвала суду № 87288963, 31.01.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/10575/19

1-кс/415/194/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

31.01.20 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Березін А.Г., за участю секретаря Павлова О.В., прокурора Панасенко В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Стародубцевої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Тимофєєва М.О., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Панасенко В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12019130240002123 від 15 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 07 травня 2001 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 140, ч. 4 ст. 213, ст. 42 КК України (1960) до 6 років позбавлення волі, 19 жовтня 2001 року перегляд вироку Луганським апеляційним судом, вважати судним за ч. 3 ст. 185, ст. 198 КК України (2001), ч. 1 ст. 42 КК України (1960) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 14 квітня 2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України (2001) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 12 лютого 2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України (2001) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 05.01.2012 звільнений з заміною на виправні роботи за постановою Брянківського міського суду Луганської області на не відбутий строк 1 рік 7 місяців 14 днів, з утриманням 10%; 06 листопада 2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ст. 70 КК України (2001) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ј майна, відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано покарання, призначене за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 12.02.2010, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 7 місяців з конфіскацією ј майна; 13 травня 2019 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В клопотанні зазначено, що 14 листопада 2019 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Супутник», розташованій в районі будинку № 434 по вулиці імені В. Сосюри міста Лисичанська, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, зупинивши ОСОБА_2 , який намагався сісти в маршрутне таксі, схопив рукою поліетиленовий пакет, який тримав ОСОБА_2 , в результаті чого пакет розірвався і з нього висипалися продукти харчування. Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, зібравши з землі, повторно відкрито викрав продукти харчування, які належать ОСОБА_2 , а саме:

1. Пляшку вина (кагору) об`ємом 0,7 літри торгівельної марки «Таїрово», вартістю 65 гривень 90 копійок;

2. Банку консерви сардин торгівельної марки «Своя лінія», вартістю 18 гривень 90 копійок;

3. Банку консерви скумбрії торгівельної марки «Своя лінія», вартістю 21 гривня 60 копійок;

4. Пляшку соняшникової олії об`ємом 0,9 літрів, торгівельної марки «Своя лінія», вартістю 22 гривні 90 копійок;

5. Пшеничну крупу вагою 1 кілограм, торгівельної марки «Розумний вибір», вартістю 18 гривень 90 копійок;

6. Рисову крупу вагою 1 кілограм, торгівельної марки «Розумний вибір», вартістю 21 гривня 90 копійок;

7. Дві плитки шоколаду торгівельної марки «Світоч», загальною вартістю 23 гривні;

8. Чотири плитки шоколаду торгівельної марки «Світоч», загальною вартістю 46 гривень;

9. Запальничку марки «Lion», вартістю 6 гривень;

10. Дві пачки вермішелі торгівельної марки «Роллтон», загальною вартістю 9 гривень 80 копійок;

11. Дві пачки макаронних виробів торгівельної марки «Sorenti», загальною вартістю 28 гривень 60 копійок;

12. Три пачки макаронних виробів торгівельної марки «Своя лінія», загальною вартістю 28 гривень 50 копійок;

13. Упаковку приправи торгівельної марки «Торчин», вартістю 9 гривень 20 копійок;

14. Упаковку приправи торгівельної марки «Роллтон», вартістю 5 гривень 10 копійок;

15. Дві упаковки приправи торгівельної марки «Мівіна», загальною вартістю 10 гривень 60 копійок;

16. Упаковку приправи торгівельної марки «ЦветАромат», вартістю 5 гривень 20 копійок;

17. Упаковку суміші трав торгівельної марки «ЦветАромат», вартістю 4 гривні 80 копійок, згідно фіскальних чеків від 14.11.2019, загальною вартістю 346 гривень 90 копійок, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

У подальшому ОСОБА_1 з викраденим майном залишив місце скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд.

15 листопада 2019 року відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130240002123 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

28 грудня 2019 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК України вручено у встановленому законом порядку.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для застосування запобіжного заходу, підозрюваного, захисника, які заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з пункту 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду;.. 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що 14.11.2019 року приблизно у вечірній час доби, на зупинці «Супутник» по вул. ім. В. Сосюри м. Лисичанська, невідомий відкрито заволодів його майном;

- протоколом огляду місця події від 14.11.2019, проведеного за адресою: м. Лисичанськ, вул. ім АДРЕСА_2 Сосюри, навпроти АДРЕСА_3 № 363, в ході якого було зафіксовано обстановку вчиненого кримінального правопорушення та вилучено 4 липкі стрічки зі слідами папілярних ліній;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що в середині листопада 2019 року вона бачила як ОСОБА_1 витягнув за плече раніше не відомого їй чоловіка з маршрутки, після чого відбувся конфлікт, в результаті якого ОСОБА_1 заволодів продуктами харчування невідомого чоловіка;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що 14.11.2019 він працюючи водієм на маршрутному таксі був на маршруті «Центральний ринок- Пролетарій», та о 18.55 годин коли під`їхав до зупинки «Супутник», бачив двох чоловік, після чого один намагався зайти до маршрутки, а інший, якого він знає на зовнішній вигляд, потягнув його за плече назад та сказав, що той нікуди не їде;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході проведення якого свідок ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 , який витягнув з маршрутки за плече раніше не відомого йому чоловіка;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_3 яка пояснила, що на її номер телефона прийшло 3 смс повідомлення, про те, щоб вона приїхала до адвоката Крупко Р.Ю., де їй дадуть гроші у сумі 2000 гривень. Як їй стало відомо, це повідомлення їй написав ОСОБА_1 , тому що в смс було вказано, що його шукають співробітники поліції за фактом вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом огляду предмета, а саме оглядом мобільного телефону ОСОБА_3 , при огляді якого були виявлені смс повідомлення;

- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 ;

- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

На даний час наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно вплинути та свідка у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, те, що він ніде не працює, не одружений, що у свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить той факт, що свідок ОСОБА_3 , яка була очевидцем кримінального правопорушення, показання якої мають суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню пояснила, що після допиту її в якості свідка, мають місце спроби вплинути на неї з метою зміни показів.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчать такі обставини, як відсутність у ОСОБА_1 постійного джерела доходу, репутація підозрюваного, як особи раніше судимої, судимості якого не зняті та не погашені в установленому законом порядку, наявність повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні інших кримінальних правопорушень, зокрема: 08.02.2019 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України, 29.03.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, 22.05.2019 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України, обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за вказаними кримінальними правопорушенням спрямовано до суду, вчинення нового злочину в період іспитового строку покарання.

Окрім існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності інші обставини, а саме вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , його сімейний та матеріальний стан, його репутацію та міцність соціальних зв`язків. Так, ОСОБА_1 є відносно здоровою людиною, хронічними захворюваннями не страждає та не потребує стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора, не одружений, дітей не має.

Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Слідчий суддя також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, керуючись вимогами ст. ст. 40, 110, 131, 132, 176 – 178, 183, 184 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Тимофєєва М.О., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Панасенко В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обчислювати 60 днів з моменту оголошення ухвали, тобто з 31.01.2020 по 30.03.2020 включно.

Дана ухвала діє до 30 березня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає – 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) грн. (Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672).

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибути до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених обов`язків рахувати два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.Г.Березін