Вирок № 87288226, 31.01.2020, Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/760/19

Провадження №1-кп/377/4/20

31 січня 2020 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., з участю секретаря судового засідання - Прядко Н.М.,

прокурора Младаневич З.О.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - адвоката Купрієнка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника Качан С.М.,

соціального педагога Заруденської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12019110270000183 від 15 вересня 2019 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутича Київської області, громадянина України, учня 11-А класу Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, за наступних обставин.

14 вересня 2019 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік корпусу № 1 Дитячої школи мистецтв, розташованої за адресою: Київська область, м. Славутич, вулиця Курчатова, 4, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з малолітнім ОСОБА_1 , 2006 року народження, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, почергово наніс останньому один удар долонею лівої руки та один удар долонею правої руки по обличчю, після чого потерпілий повернувся спиною до ОСОБА_3 та почав тікати.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_1 і, застосовуючи фізичну силу, схопив потерпілого ззаду за тулуб та піднявши, кинув його через своє праве плече на землю, внаслідок чого останній впав на лівий бік, після чого, не бажаючи припинити свої дії, присів на ОСОБА_1 , який лежав на землі, та завдав йому не менше п`яти ударів кулаками обох рук в область обличчя.

В результаті дій ОСОБА_3 малолітньому ОСОБА_1 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді перелому (остеоепіфізіолізу) лівої променевої кістки зі зміщенням уламків, яке згідно висновку експерта за критерієм тривалості розладу здоров`я відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані як злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав та показав, що 14.09.2019, в період часу з 17 години 30 хвилин до 18 години 30 хвилин, він гуляв разом із компанією своїх товаришів в кількості 20 осіб поблизу Дитячої школи мистецтв м. Славутича. Поруч з ними проходила інша компанія хлопців в кількості 8 осіб, серед яких він знав наглядно лише ОСОБА_6. В цей час до нього підійшов ОСОБА_5 , який був в його компанії, та повідомив, що рудий хлопець з тієї компанії, яка проходила неподалік від них, висловився в сторону їхньої компанії нецензурними словами. Цей факт його дуже образив, і він підійшов до рудого хлопця з цієї компанії для того, щоб вияснити, кого він ображав та вдарити його за це. Потерпілий сказав, що він його не ображав, після чого він наніс йому два удари долонею по його обличчю спочатку лівою, а потім правою рукою. Також в судовому засіданні обвинувачений уточнив та показав, що після нанесення потерпілому ударів в обличчя, останній почав тікати, він його наздогнав, схопив ззаду за тулуб, підняв його та кинув на лівий бік, від чого той впав на землю, а він присів над ним і продовжив наносити удари кулаками по його обличчю. Таких ударів він наніс не менше п`яти. Після цього його хтось відтягнув від потерпілого, і він пішов в бік Центральної площі м. Славутича. Після вчинення злочину він усвідомив вину та розкаюється у вчиненому злочині. Попросив в судовому засіданні вибачення у потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 14.09.2019, приблизно о 19 годині 30 хвилин, він разом зі своїми друзями проходив неподалік Дитячої школи мистецтв м.Славутича. В той час, коли вони проходили біля Дитячої школи мистецтв, то побачили компанію хлопців, які вживали спиртні напої, палили цигарки, тому хтось із хлопців з його компанії образив ту компанію нецензурним словом. В його компанії був ОСОБА_6, який почув це нецензурне слово і пішов до тієї компанії. Коли він вирішив йти додому, то в цей час до нього підійшли двоє хлопців з тієї компанії, та почали казати, що нібито він їх обізвав нецензурним словом, він в свою чергу заперечував та сказав, що жодного слова до них не казав. Після цього вони відійшли та підійшли до хлопця з їх компанії і щось йому говорили. Той хлопець, яким є обвинувачений, підійшов до нього та почав питати, кого він ображав. Проте, не дочекавшись відповіді, обвинувачений наніс йому два удари долонею по обличчю, спочатку лівою, а потім правою рукою. Відчувши сильний біль і розвернувшись, він почав від нього швидко втікати, але той його наздогнав, та схопивши за тулуб ззаду припідняв від землі і силою кинув на землю, він впав на лівий бік та у нього сильно заболіла ліва рука. Обвинувачений одразу сів на нього та продовжив наносити удари кулаками своїх рук в область обличчя, таких ударів було близько п`яти. Після цього його хтось від нього відтягнув, а він піднявся та побіг в бік Київського кварталу, до себе додому.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що у вересні 2019 року в вечірній час він разом зі своїми товаришами проходив неподалік Дитячої школи мистецтв, де перебувала компанія із хлопців, з якої він знав свого однокласника ОСОБА_5 . В цей час потерпілий висловився нецензурним словом в бік тієї компанії. Він відразу підійшов до ОСОБА_5 , який перебував в компанії обвинуваченого, та розповів йому про це. ОСОБА_5 підійшов до обвинуваченого і мабуть розказав йому про те, що потерпілий сказав на адресу їхньої компанії нецензурне слово. Він бачив, як обвинувачений підійшов до потерпілого та спитав, чому він ображає їхню компанію, на що потерпілий відповів, що нічого не говорив. Тоді обвинувачений відразу наніс потерпілому удари по обличчю. Потерпілий почав тікати, але ОСОБА_3 його наздогнав та, схопивши ззаду за тулуб, припідняв і кинув на землю. Після цього присів над потерпілим та продовжив наносити йому удари по обличчю. Потім хлопці відтягнули обвинуваченого від потерпілого, і потерпілий побіг в бік Київського кварталу.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що в середині серпня 2019 року він відпочивав зі своїми товаришами неподалік Дитячої школи мистецтв м. Славутича. Недалеко від них проходила компанія. З тієї компанії він знав тільки ОСОБА_6, який є його однокласником. ОСОБА_6 підійшов до нього та сказав, що в бік їхньої компанії нецензурно висловлюється хлопець з його компанії. Він запитав хто це, і ОСОБА_6 вказав на хлопця з рудим волоссям, тоді він вирішив сказати про це старшому в його компанії ОСОБА_3. Він передав ОСОБА_3 слова ОСОБА_6, після чого ОСОБА_3 підійшов до хлопця з рудим волоссям та почав його запитувати, чому він ображав їх. Той хлопець заперечував та казав, що нікого не ображав. В цей час йому зателефонували на мобільний телефон, і він відвернувся та відійшов розмовляти, що там відбувалося далі, він не бачив. Зі слів хлопців з його компанії йому стало відомо, що ОСОБА_4 наніс удари потерпілому.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 пояснила в судовому засіданні, що вона одна виховує сина, оскільки розлучена з його батьком. Відсутність участі батька у його вихованні можливо негативно відобразилась на його поведінці, проте в цілому її син є врівноваженим, спокійним та товариським. Вважає, що він вчинивши злочин, діяв спонтанно та необдумано, відреагувавши на образу. Після вчинення злочину його поведінка змінилася в кращу сторону, зокрема, в школі, він почав краще вчитися.

Соціальний педагог ОСОБА_11 в судому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 навчається в 11-А класі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, перебуває на внутрішньошкільному обліку, навчається на середній та початковий рівень, пропусків уроків без поважних причин немає.

Представники Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, Ювенальної превенції Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області, Славутицького міського сектору філії Державної установи «Центр пробації у м.Києві та Київській області» в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, що не є перешкодою для його проведення згідно з ч.3 ст. 327, ст. 496 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився у судовому засіданні допитом обвинуваченого, потерпілого, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , заслуховуванням пояснень законного представника обвинуваченого та соціального педагога щодо характеристики особи обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, оскільки ніхто з них не оспорює обставини обвинувачення та кваліфікацію злочину, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Вислухавши показання обвинуваченого, в яких він визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, показання потерпілого, свідків, пояснення законного представника обвинуваченого та соціального педагога, дослідивши документи, які характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про достатність підстав для визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та достатність підстав для призначення йому передбаченого законом покарання.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання, також умови його життя та виховання, вплив на нього дорослих, рівень розвитку й інші особливості його особи.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо малолітньої дитини.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд бере до уваги, що він вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, має місце проживання, за місцем проживання характеризується формально позитивно, на диспансерному обліку у лікаря - нарколога та у лікаря - психіатра КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Київської області не перебуває. Обвинувачений є учнем 11-А класу Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Київської області. Згідно характеристики із Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ОСОБА_3 навчається у школі з першого класу. Має навчальні досягнення середнього та початкового рівнів. Навчається не в повну силу, потребує постійного контролю за виконанням завдань. Має довільну зорову та слухову пам`ять, за бажанням добре запам`ятовує навчальний матеріал. Здібний до вивчення предметів гуманітарного циклу. На уроках не завжди уважний та ініціативний. Доручення класного керівника виконує, але не завжди відповідальний, не виявляє ініціативи. Бере участь у позакласних заходах класу, у спортивному житті школи. Веселий, товариський, але піддається чужому впливу, має порушення дисципліни, не вміє передбачати наслідки своїх дій. Стоїть на внутрішньошкільному обліку. Виховується в неповній сім`ї, мати приділяє увагу вихованню сина, відвідує батьківські збори, спілкується з класним керівником та вчителями-предметниками.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 459 від 20.11.2019 року ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено, в даний час він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_3 виявляє достатній рівень розвитку та збереженості когнітивних функцій та інтелекту. Будь-які індивідуально-психологічні особливості, які мають у ОСОБА_3 яскраво виражений характер, та такі, які могли б здійснити суттєвий вплив на його поведінку в досліджуваній ситуації, не притаманні.

Також при призначенні покарання суд враховує досудову доповідь, підготовлену Славутицьким міським сектором філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області щодо особи обвинуваченого.

Як вбачається із досудової доповіді, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним проживають мати ОСОБА_4 та бабуся ОСОБА_12 . Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою проживає батько обвинуваченого ОСОБА_13 . Відповідно до акту обстеження умов проживання, наданого службою у справах дітей та сім`ї, обвинувачений має задовільні житлово-побутові умови. Відповідно до характеристики з КП «ЖКЦ» від 23.01.2020 обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно. Обвинувачений навчається в Славутицькій загальноосвітній школі №1, клас 11-А. По закінченню школи планує вступати до Київського національного університету будівництва та архітектури. Згідно характеристики з школи ОСОБА_3 належної уваги до вивчення програмного матеріалу та системної підготовки до уроків не проявив, має довільну зорову та слухову пам`ять, за бажанням добре запам`ятовує навчальний матеріал. Здібний до вивчення предметів гуманітарного циклу. На уроках не завжди уважний та ініціативний. Пропусків занять без поважних причин немає. Має навчальні досягнення середнього та початкового рівнів. Доручення класного керівника виконує, але не завжди відповідальний, не проявляє ініціативи. Бере участь у позакласних заходах, у спортивному житті школи. За час навчання зарекомендував себе як не дуже дисциплінований учень. Може порушувати дисципліну, про те на зауваження не завжди реагує адекватно. Не вміє передбачити наслідки своїх дій. Стоїть на внутрішньошкільному обліку. Згідно інформації, наданої Славутицьким ВП Броварського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності притягувався: 04.10.2019 за ст. 124 КУпАП; 04.10.2019 за ст. 122-4 КУпАП; 04.10.2019 за ч. 2 ст. 126 КУпАП; 20.10.2019 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Відповідно до інформації, наданої ювенальною превенцією Славутицького ВП, обвинувачений перебуває на превентивному обліку. На обліку в лікаря -психіатра не перебуває, психічних захворювань немає. Зі слів обвинуваченого та матері, спиртні напої вживає рідко, може випити келих вина на свята. Наркотичні засоби та психоактивні речовини не вживав і не вживає. На обліку в лікаря нарколога не перебуває. Серед друзів ОСОБА_3 осіб з асоціальною поведінкою немає. Батьки розлучені, виховується в неповній сім`ї. Зі слів обвинуваченого, він щиро кається в скоєному, пояснює, що його спровокували, а саме висловлювалися на його адресу нецензурно, і таким чином він відстоював свою честь. Обвинувачений має позитивні плани на майбутнє. Вільний від навчання час проводить вдома за комп`ютерними іграми, відвідує заняття з вальсу до випускного вечора. Фактором, який підвищують ризик вчинення повторного кримінального правопорушення визначено контроль над поведінкою і мисленням та вчинення злочину у віці 16 років. ОСОБА_3 має проблеми з контролем над поведінкою та мисленням. Іноді проявляє фізичну агресію, імпульсивний. Не дуже добре навчається. Піддається чужому впливу. Для мінімізації ризику вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення необхідно провести заходи, спрямовані на розвиток навичок саморегуляції психоемоційних станів, управління гнівом та агресивною поведінкою, заходи щодо формування готовності дотримуватися соціально прийнятих норм і ненасильницьких моделей поведінки. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, спосіб життя, історію правопорушень, середній рівень ймовірності вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства можливе та не становить небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.

Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання, особу обвинуваченого, також умови його життя та виховання, вплив на нього дорослих, рівень розвитку й інші особливості його особи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів, передбачене санкцією ч. 1 ст. 122 КК України, у виді позбавлення волі.

При цьому, інші види покарань, зазначені у санкції ч.1 ст.122 КК України, виправні роботи та обмеження волі до обвинуваченого ОСОБА_3 не могли бути застосовані з таких підстав.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» виправні роботи відповідно до ч.2 ст. 100 КК України призначаються неповнолітнім у віці від 16 до 18 років, які мають постійну чи тимчасову роботу, на строк від двох місяців до одного

року за місцем роботи.

Враховуючи, що обвинувачений є учнем 11 класу загальноосвітньої школи і немає постійної чи тимчасової роботи, то виправні роботи до нього застосовані бути не можуть.

За змістом ст. 98 КК України до неповнолітнього обвинуваченого не може бути застосоване покарання у виді обмеження волі.

Суд вважає неможливим також і застосування ч.1 ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 122 КК України, та призначення покарання у виді громадських робіт, про що просила захисник в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Із змісту ч.1 ст.69 КК України вбачається, що підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, є наявність не тільки кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а і особа винного.

Суд вважає, що такі дані про особу винного, як характеристика із місця навчання, відповідно до якої він є не дуже дисциплінованим учнем, та може порушувати дисципліну, вчинення ним адміністративних правопорушень, а також наявності обставини, яка обтяжує покарання, що підвищує ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину, унеможливлюють застосування до нього ч.1 ст.69 КК України і призначення покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої у санкції ч.1 ст.122 КК України, у виді громадських робіт.

Призначення покарання у виді позбавлення волі є співмірним характеру та тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Обговоривши питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, врахувавши об`єктивні чинники, що стосуються тяжкості злочину, особи винного, який є неповнолітнім, раніше не судимим, щиро розкаявся та попросив вибачення у потерпілого, висновок досудової доповіді органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без обмеження волі та позбавлення волі на певний строк, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України, встановленням іспитового строку тривалістю два роки та покладенням на обвинуваченого протягом іспитового строку обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме іспитовий строк тривалістю два роки з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, який може порушувати дисципліну за місцем навчання, має проблеми з контролем над поведінкою та мисленням, іноді проявляє фізичну агресію, вчинення ним протягом року чотирьох адміністративних правопорушень, суд вважає необхідним для виправлення обвинуваченого, мінімізації повторного вчинення кримінального правопорушення та соціальної реабілітації, спрямованої на розвиток навичок саморегуляції психоемоційних станів, управління гнівом та агресивною поведінкою, застосування заходів щодо формування готовності дотримуватися соціально прийнятих норм і ненасильницьких моделей поведінки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Документально підтверджених судових витрат немає.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає.

Керуючись ст. 369-371, 373-375 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки, протягом якого покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - протягом тридцяти днів з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Н.Ф.Теремецька