Рішення № 87287827, 23.01.2020, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/499/18

Номер провадження: 2/365/29/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.2020 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретарів судового засідання НОСОВОЇ О.О., ХРУЩ Л.М.

представників

позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом

СП ТОВ «Нива Переяславщини» - КОБЛІКОВА І.Ю., ПЄНЯЗЬКОВОЇ О.О.

відповідачів за первісним та позивача за зустрічним позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 цивільну справу за позовом Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Згурівська районна державна адміністрація Київської області, про визнання договорів оренди недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач за первісним позовом Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» (далі - СП ТОВ «Нива Переяславщини») в особі директора Шакель В. звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вищезазначеною позовною заявою, в якій зазначає, що 01 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди № 173 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221982000:07:007:0006 та 3221982000:07:007:0007, згідно якого ОСОБА_1 (орендодавець) передав належні йому на праві власності земельні ділянки в оренду позивачу. Договір зареєстрований у Згурівському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК у Згурівському районі 18.04.2007 року за № 0407343000028. 01.09.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди, якою строк дії договору оренди визначено до 01.08.2024 року. З моменту укладення договору до теперішнього часу позивач користується земельними ділянками та виплачує відповідачу орендну плату. 24 липня 2018 року з листа відповідача позивач дізнався, що відповідачем укладені договори оренди на ті самі земельні ділянки з іншим орендарем - відповідачем ОСОБА_2 та право оренди за ним зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На момент укладення договорів оренди між відповідачами та проведення державної реєстрації прав оренди за спірними договорами, договір оренди позивача на ті самі земельні ділянки не розірваний, не визнаний недійсним, строк його дії не закінчився, а тому укладення інших договорів оренди суперечить вимогам закону. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між відповідачами та скасувати їх державну реєстрацію, судові витрати покласти на відповідачів.

Представником відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Костенком О.М. до суду подано відзив на позовну заяву, в якій відповідачі позовні вимоги не визнають, посилаючись на те, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4365, кадастровий номер 3221982000:07:007:0006 та площею 3,4267 га, кадастровий номер 3221982000:07:007:0007, які розташовані на території Вознесенської сільської ради Згурівського району Київської області. Право власності посвідчується Державним актом серії ЯБ № 304949. Відповідач ОСОБА_1 , як власник, має право вільно розпоряджатись належними йому земельними ділянками. 07.09.2017 року відповідач передав належні йому земельні ділянки в оренду відповідачу ОСОБА_2 , про що укладено відповідні договори оренди та інші речові права - права оренди земельних ділянок зареєстровані. Земельні ділянки в оренді іншого орендодавця не перебували, договір оренди № 173 від 01 жовтня 2006 року і додаткова угода до нього від 01.09.2011 року відповідачем ОСОБА_1 з СП ТОВ «Нива Переяславщини» ніколи не укладались. Право оренди земельних ділянок СП ТОВ «Нива Переяславщини» не зареєстровано, відповідна інформація в ДЗК відсутня. Існування договору оренди № 173 від 01 жовтня 2006 року і додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року, які нібито підписані відповідачем ОСОБА_1 , порушує права відповідача як власника.

В свою чергу позивачем СП ТОВ «Нива Переяславщини» в особі директора Шакель В. до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з судженнями відповідачів, обґрунтовуючи це наступним. Відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що ним не підписувались договір оренди № 173 від 01 жовтня 2006 року і додаткова угода до нього від 01.09.2011 року. Строк дії оренди за основним договором закінчився 2011 року, при умові, що відповідач ОСОБА_1 знав про існування даного договору, він продовжує отримувати орендну плату по сьогоднішній день, тому мав бути проінформованим про існування додаткової угоди по договору оренди. Крім того, про існування зобов`язань за договором оренди (з урахуванням додаткової угоди) свідчить і те, що відповідач, не сплачував податок за належні йому земельні ділянки. Твердження відповідача про неналежну реєстрацію договору та додаткової угоди є безпідставним. Договір оренди зареєстрований у Згурівському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК у Згурівському районі 18.04.2007 року за № 0407343000028. Додаткова угода до договору зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області 29.12.2012 року № 322190004003247 та № 322190004003248.

У встановленому процесуальним законом поряду відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 до суду подано зустрічну позову заяву, яка обґрунтовується наступним. ОСОБА_1 згідно Державного акту серії ЯБ № 304949 на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4365, кадастровий номер 3221982000:07:007:0006 та площею 3,4267 га, кадастровий номер 3221982000:07:007:0007, які розташовані на території Вознесенської сільської ради Згурівського району Київської області. 07.09.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в оренду належні йому на праві власності земельні ділянки в оренду строком на 10 років. Договір оренди № 173 від 01 жовтня 2006 року ним не підписувався. Так само як і додаткова угода до нього від 01.09.2011 року. Волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору оренди з СП ТОВ «Нива Переяславщини» та додаткової угоди відсутнє, а тому вказані договір та додаткова угода мають бути визнані недійсними. Враховуючи вищевикладене, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними договір оренди земельних ділянок № 173 від 01 жовтня 2006 року та додаткову угоду до нього, а також скасувати їх державну реєстрацію, судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідачем за зустрічним позовом СП ТОВ «Нива Переяславщини» у визначений судом строк до суду подано відзив на зустрічну позовну заяву. Невизнання зустрічного позову обґрунтовується тим, що позов подано з порушенням строків позовної давності. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 стверджує, що про існування договору оренди та додаткової угоди дізнався лише у вересні 2018 року, проте жодним чином не підтвердив вказане твердження. Додатковою угодою змінено форму орендної плати з натуральної на грошову та продовжено строк дії договору оренди до 2024 року. Відповідачу нараховувалась орендна плата, яку відповідач отримував і продовжує отримувати до цього часу. Крім того, ОСОБА_1 , як власником земельних ділянок, не сплачувався земельний податок, оскільки йому було добре відомо, що відповідний податок сплачується землекористувачем СП ТОВ «Нива Переяславщини». Також СП ТОВ «Нива Переяславщини», як податковий агент, відраховує з орендної плати податок на доходи фізичних осіб за ОСОБА_1 та сплачує його у бюджет. ОСОБА_1 не довів, що не знав про існування договору оренди та додаткової угоди до нього. СП ТОВ «Нива Переяславщини» просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні його позову. Також відповідач за зустрічним позовом наголошує на тому, що ОСОБА_1 передав земельну ділянку в користування, а СП ТОВ «Нива Переяславщини» прийняло її в користування та виплачувало орендну плату (яку ОСОБА_1 отримував в період 2006-2017 років), належним чином зареєструвало договір оренди та додаткову угоду до нього, в поряду чинному на час їх реєстрації, сторони фактично виконували умови договору оренди, вказане свідчить про юридичне та фактичне укладення та виконання договору оренди.

В судове засідання з`явились сторони та не з`явився представник третьої особи Згурівської райдержадміністрації. Голова Згурівської райдержадміністрації Мозговий В.М. направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у відсутність представника адміністрації.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі представника третьої особи, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи та у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін.

В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом СП ТОВ «Нива Переяславщини» - Кобліков І.Ю., Пєнязькова О.О. первісний позов підтримали повністю, проти задоволення зустрічного позову заперечували. Земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_1 перебувають в користуванні СП ТОВ «Нива Переяславщини» до 2024 року відповідно до договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року та додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року. В період дії орендних правовідносин між ОСОБА_1 та СП ТОВ «Нива Переяславщини», ОСОБА_1 передав земельні ділянки, що вже перебували в оренді СП ТОВ «Нива Переяславщини», іншому орендарю ОСОБА_2 , чим порушив права СП ТОВ «Нива Переяславщини», як законного землекористувача. Договори оренди земельних ділянок, укладені між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають бути визнані недійсними, а їх державна реєстрація скасована. Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що договір оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року та додаткова угода до нього від 01.09.2011 року ним не укладались, спростовується дослідженими доказами у справі, зокрема відомостями про виплату орендної плати та показами самого відповідача щодо того, що орендна плата ним отримувалась. За умови, що договір оренди та додаткова угода не підписувались відповідачем ОСОБА_1 , його подальші фактичні дії свідчать про погодження ним істотних умов договору оренди. В частині зустрічного позову просили застосувати строки позовної давності та як наслідок відмовити в його задоволенні, оскільки відповідачу ОСОБА_1 було відомо про існування договору оренди та додаткової угоди до нього. Так, висновком судової почеркознавчої експертизи підтверджено виконання підпису ОСОБА_1 у відомості про виплати за паями № СП-08 від 30 грудня 2010 року, графа № 77, отже станом на 30 грудня 2010 року ОСОБА_1 був обізнаний про перебування належних йому земельних ділянок в користуванні СП ТОВ «Нива Переяславщини» та наявність відповідного договору оренди, за яким він і отримував належну йому орендну плату. Також згідно висновку почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис у договорі оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року та додатковій угоді до нього від 01.09.2011 року, а також у документах про виплати за паями від імені ОСОБА_1 виконані його батьком - відповідачем ОСОБА_2 . Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у родинний відносинах, проживають однією сім`єю та пов`язані спільним побутом, тому існують об`єктивні сумніви щодо відсутності обізнаності ОСОБА_1 про існування договору оренди з СП ТОВ «Нива Переяславщини». Позивачем за зустрічним позовом не доведено поважність пропуску ним строку позовної давності, а тому слід застосувати позовну давність у спорі за зустрічним позовом та відмовити в задоволенні зустрічного позову. Заява про застосування строків позовної давності також була подана до суду у письмовому вигляді.

В судовому засіданні представник відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - ОСОБА_5 проти задоволення первісного позову заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 дізнався про існування договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року та додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року лише після отримання позову СП ТОВ «Нива Переяславщини». Зазначений договір та додаткова угода ним не підписувались, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 15 серпня 2019 року № 17-3/1048. Оскільки підписи від імені ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, то слід прийти до обґрунтованого висновку про визнання договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року та додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України та застосування наслідків їх недійсності. Виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. Матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_1 уповноважував ОСОБА_2 чи іншу особу на укладення договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року та додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року. Відсутні докази того, що ОСОБА_1 уповноважував когось представляти його інтереси, погоджувати істотні умови договорів та угод. Відсутні докази того, що ОСОБА_1 уповноважував ОСОБА_2 діяти від його імені, представляти його інтереси у правовідносинах з розпорядження земельними ділянками чи на отримання орендної плати від його імені. Договір оренди та додаткова угода укладені без волевиявлення ОСОБА_1 . На час укладення договорів оренди земельних ділянок між відповідачами жодних обмежень щодо цього не існувало, а тому відповідач ОСОБА_1 мав право вільно розпорядитись належними йому земельними ділянками. Клопотання про застосування строків позовної давності вважає необґрунтованим, оскільки ні отримання ОСОБА_1 орендної плати у 2010 році, ні його спільне проживання з батьком, не спростовують факт відсутності його волевиявлення на укладення договору оренди та додаткової угоди, та не доводять його обізнаність про існування договору оренди та додаткової угоди до часу звернення СП ТОВ «Нива Переяславщини» з позовом до нього. Сам факт отримання орендної плати не є визначальним при обчисленні строків позовної давності, якщо особа, права якої порушено, вважала, що правовідносини виникли з інших підстав. Факт отримання орендної плати відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростував.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення повністю, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачу за первісним позовом ОСОБА_1 згідно Державного акут серії ЯБ № 304949 на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4365, кадастровий номер 3221982000:07:007:0006 та площею 3,4267 га, кадастровий номер 3221982000:07:007:0007, які розташовані на території Вознесенської (Жовтневої) сільської ради Згурівського району Київської області (копія Державного акту серії ЯБ № 304949 - т. 1 а.с.16-17).

01 жовтня 2006 року СП ТОВ «Нива Переяславщини» підписано договір оренди № 173 землі, згідно якого СП ТОВ «Нива Переяславщини" набуло у тимчасове користування навизначених умовах земельні ділянки з кадастровими номерами 3221982000:07:007:0006 та 3221982000:07:007:0007, які належать на праві власності ОСОБА_1 Договір зареєстрований у Згурівському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК у Згурівському районі 18.04.2007 року за № 0407343000028. 01.09.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди, якою строк дії договору оренди визначено до 01.08.2024 року, що встановлено з договору оренди землі (т. 1 а.с.144), додаткової угоди до договору оренди землі (т. 1 а.с.145). Підпис від імені ОСОБА_1 зі сторони орендодавця в договорі оренди та додатковій угоді виконаний ОСОБА_2 , що підтверджено висновком експерта № 17-3/1048 від 15.08.2019 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи (т. 2 а.с.13-22).

В силу положення ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В силу ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Земельні ділянки згідно договору оренди передані у фактичне користування СП ТОВ «Нива Переяславщини та використовуються позивачем за цільовим призначенням.

СП ТОВ «Нива Переяславщини» відповідачу ОСОБА_1 нараховувалась орендна плата, яка отримувалась ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відомості про виплату орендної плати та їх копії - т. 1 а.с.19-22,153-154,164-179,213-219).

СП ТОВ «Нива Переяславщини», як податковим агентом платника податків - орендодавця ОСОБА_1 , сплачувались ПДФО та військовий збір (копії податкових відомостей - т. 1 а.с.112-123,155-163).

Станом на 07 вересня 2017 року договір оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року та додаткова угода до нього від 01.09.2011 не припинені, не розірвані, не визнані судом недійсними.

Підстави для припинення договору оренди землі передбачені ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Положеннями ст. 32 Закону України «Про оренду землі» регулються питання припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

07 вересня 2017 року між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договори оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221982000:07:007:0006 та 3221982000:07:007:0007, згідно яких ОСОБА_1 передав в оренду належні йому на праві власності земельні ділянки та внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 22260085 від 07.09.2017 та 22259772 від 07.09.2017, що встановлено з копій договорів оренди землі (т. 1 а.с.83-86,88-89), інформаційних довідок із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки (т. 1 а.с.49-52), копії витягів з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с.82-83,87), оригіналів реєстраційних справ № 1032323432219, 1032304032219.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

В силу ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Внаслідок укладення договорів оренди земельних ділянок від 07.09.2017 між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було порушено права СП ТОВ «Нива Переяславщини», як орендаря цих же земельних ділянок, а тому зазначені договори оренди мають бути визнані судом недійсними.

На момент укладення договорів оренди земельних ділянок 07.09.2017 у відповідача ОСОБА_1 було відсутнє право на укладення зазначених договорів, оскільки земельна ділянка ще перебувала в оренді попереднього орендаря СП ТОВ «Нива Переяславщини».

Заборона щодо укладення таких договорів, прямо визначена законом. Так, відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Укладення нового договору оренди земельної ділянки, яка вже є об`єктом (предметом) оренди за іншим чинним договором оренди землі, що не припинився та не розірваний у встановленому законом порядку, прямо суперечить вимогам ст. 792 ЦК України, а також ст.ст. 6, 13, 17, 25 Закону України «Про оренду землі», оскільки це унеможливлює реалізацію права користування земельною ділянкою первинним орендарем.

Тобто один об`єкт оренди - окрема земельна ділянка та ця ж земельна ділянка як складова загальної земельної ділянки, у період дії відповідного договору не може бути об`єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права користування цим об`єктом.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Пунктом 5 вищезазначеної Постанови передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Згідно п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно тощо.

Договір оренди землі від 01 жовтня 2006 року відповідав вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент вчинення правочину та Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. N 220.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року зареєстрований Центром ДЗК у Згурівському районі 18.04.2007 року за № 0407343000028, в порядку встановленому законом, чинним на час укладення договору. Посилання на не підтвердження державної реєстрації договору не приймаються судом до уваги. Договір зареєстрований Центром ДЗК у Згурівському районі, містить прізвище і ініціали посадової особи, яка провела державну реєстрацію, містить її підпис, офіційну печатку, а також відмітку про реєстрацію вказаного договору в Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 18.04.2007 року за № 0407343000028. Додаткова угода до договору зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області 29.12.2012 року № 322190004003247 та № 322190004003248, в порядку встановленому законом, чинним на час укладення додаткової угоди. Посилання на не підтвердження державної реєстрації не приймаються судом до уваги. Договір зареєстрований у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області містить прізвище і ініціали посадової особи, яка провела державну реєстрацію, містить її підпис, офіційну печатку, а також відмітку про реєстрацію вказаної додаткової угоди в Державному реєстрі земель, про що вчинено записи від 29.12.2012 року № 322190004003247 та № 322190004003248.Доказів відсутності реєстрації договору оренди та додаткової угоди до нього стороною ОСОБА_1 до суду не надано. Так само факт реєстрації договору оренди та додаткової угоди до нього не спростовується листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 17.10.2018 року № 9-10-0.62-15762/2-18, оскільки вказаним листом лише підтверджується відсутність у Відділі у Згурівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області інформації стосовно реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі від 01.09.2011 № 173 (лист - т. 1 а.с.135).

Положеннями ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди землі від 01 жовтня 2006 року) передбачалось, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

В силу ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про не доведення стороною позивачів за зустрічним позовом факту відсутності реєстрації договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року та додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року.

Також суд не знаходить підстав для визнання недійсними договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року та додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року з підстав непідписання договору однією із сторін, а саме орендодавцем, що свідчить про відсутність його волевиявлення на вчинення правочину.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Висновком експерта № 17-3/1048 від 15.08.2019 за результатами проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи в оригіналі договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року і додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року в графі «Підписи сторін» зі сторони Орендодавця виконаний не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 підписи в графах навпроти прізвища ОСОБА_1 у наступних документах: виплата за паями № СП-025 від 30.12.2009 року, графа № 51, виплата за паями № СП-006 від 30.12.2009 року, графа № 77, виплата за паями № СП-024 від 30.12.2009 року, графа № 51, виплата за паями № СП-07 від 30.12.2009 року, графа № 77, виплата за паями № СП-12 від 06.12.2011 року, графа № 76, виплата за паями № СП-13 від 06.12.2011 року, графа № 76, відомість виплати орендної плати за паї № 1 від 14.08.2013 року, графа № 78, відомість виплати орендної плати за паї № 117 від 13.11.2014 року, графа № 25, відомість виплати орендної плати за паї № 326 від 16.12.2015 року, графа № 5, відомість виплати орендної плати за паї № 206 від 26.10.2015року, графа № 6, відомість виплати орендної плати за паї № 1550 від 21.11.2017 року, графа № 10, виконані ОСОБА_2 підпис в графі навпроти прізвища ОСОБА_1 виплати за паями № СП-08 від 30.12.2010 року, графа № 77 виконаний ОСОБА_1 (висновок експерта з додатками - т. 2 а.с.13-22).

Суд приходить до висновку про доведеність факту непідписання ОСОБА_1 договору оренди землі від № 173 від 01 жовтня 2006 року і додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року. Проте сам по собі вказаний факт не може бути прийнятий судом як підстава для визнання зазначених договору та додаткової угоди недійсними, через недотримання позивачем строків позовної давності за вказаними вимогами.

Вирішуючи питання про можливість застосування до вимог за зустрічним позовом строків позовної давності, про застосування яких клопотала сторона відповідача за зустрічним позовом, суд керується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 128/3959/16-ц.

За правилами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому позивач повинен довести той факт, що він не міг довідатись про порушення свого цивільного права, а відповідач, навпаки, що інформацію щодо порушеного права позивач мав можливість отримати раніше.

Факт отримання орендної плати не є визначальним в обчисленні строків позовної давності, якщо особа, права якої порушено вважала що правовідносини виникли з інших підстав.

Саме таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі 6-48цс15. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов при постановленні судових рішень у справах № 145/374/17 від 6 березня 2019 року та № 145/1089/17 від 13 лютого 2019 року.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс18) не знайшла підстав для відходу від такої правової позиції.

Перебіг позовної давності починається з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права, тобто про укладення від його імені договору.

Оскільки підставами зустрічного позову було непідписання ОСОБА_1 спірного договору оренди землі та додаткової угоди до нього, що свідчить про відсутність волевиявлення на укладення договору на вказаних у ньому умовах, для правильного вирішення вказаної справи, зокрема у частині висновків щодо початку перебігу позовної давності, важливим є така фактична обставина, як момент, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, а саме про факт укладення саме з СП ТОВ «Нива Переяславщини», саме письмового договору оренди та саме на тих умовах, що зазначено у цьому договорі.

Зазначеним вище висновком експерта підтверджено факт отримання ОСОБА_1 орендної плати по договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року у грудні 2010 року. Враховуючи посилання ОСОБА_1 на не підписання ним ані договору оренди землі, ані додаткової угоди до нього, правові підстави для отримання орендної плати ним відсутні. Інші правові підстави для отримання орендної плати відповідачем ОСОБА_1 відсутні. Інші правовідносини, крім орендних за договором оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року, між ОСОБА_1 та СП ТОВ «Нива Переяславщини» на час отримання орендної плати відсутні, а тому відповідач не мав можливості помилятись щодо підстав отримання ним орендної плати.

В силу ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд вважає за можливе застосувати положення ст. 241 ЦК України до правовідносин, що склались між сторонами.

Дії відповідача ОСОБА_1 , вчинені ним після укладення договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року, зокрема отримання орендної плати, свідчать про погодження ним істотних умов цього договору, а отже схвалення укладення договору оренди, укладеного від його імені. Аналогічної позиції суд притримується і щодо оцінки факту укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Підтвердженням поінформованості відповідача про існування договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року і додаткової угоди до нього від 01.09.2011 року є також заява відповідача ОСОБА_2 від 19.07.2018 року подана до СП ТОВ «Нива Переяславщини», в якій відповідач повідомляє про бажання після збору урожаю СП ТОВ «Нива Переяславщини» вивести в натурі свої земельні ділянки у зв`язку із укладенням договорів з іншим орендарем (копія заяви - т. 1 а.с.53).

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне за клопотанням СП ТОВ «Нива Переяславщини» застосувати строки позовної давності до вимог за зустрічним позовом, що має наслідком відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до СП ТОВ «Нива Переяславщини» про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди.

В свою чергу, суд вважає за необхідне первісний позов СП ТОВ «Нива Переяславщини» задовольнити та визнати недійсними договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3221982000:07:007:0006 та 3221982000:07:007:0007, укладений 07.09.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасувати їх державну реєстрацію.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача за первісним позовом СП ТОВ «Нива Переяславщини» покласти солідарно на відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та стягнути з них на користь позивачасудові витрати, які складаються з витрати по сплаті судового збору в розмірі 7048,00 грн та витрати за залучення експерта в розмірі 6768,00 грн.

Після набрання рішенням суду законної сили, оригінали письмових документів повернути особам, які їх надали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,6,13,17,19,24,25,32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 15,203,215,241,257,261,267,792 ЦК України, ст.ст.2,19,81,141,263,265,273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини», адреса: с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, Переяслав-Хмельницького району Київської області, код ЄДРПОУ 25564175 до ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Згурівська районна державна адміністрація Київської області, адреса: смт. Згурівка, вул. Українська, 19, Київської області, код ЄДРПОУ 24211109, про визнання договорів оренди недійсними - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3221982000:07:007:0006, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію - номер запису про право 22260085 від 07.09.2017 року.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3221982000:07:007:0007, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію - номер запису про право 22259772 від 07.09.2017 року.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди - відмовити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 7048 (сім тисяч сорок вісім) гривень 00 коп. та витрат за залучення експерта в розмірі 6768 (шість тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 00 коп.

Після набрання рішенням суду законної сили повернути:

- Спільному Українсько-Великобританському товариству з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» оригінали договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року, додаткову угоду від 11.09.2011 року до договору оренди землі № 173 від 01 жовтня 2006 року, відомості про виплати за паями;

- Згурівській районній державній адміністрації Київської області реєстраційні справи № 1032323432219, 1032304032219;

- Згурівському районному сектору ДМС форму № 1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та форму № 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_2 договір оренди земельної частки (паю) № 40 від 14.03.2000 року, дві заяви на ім`я прокурора Згурівського району Київської області Фомченкова В.М., заяву на ім`я голови Згурівської РДА ОСОБА_7 , договір № 2-05-05 створення (передачі) науково-технічної продукції від 08.12.2008 року;

- ОСОБА_1 п`ять гарантійних талонів, заяву про зарахування до ПТУ-4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київської апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 31.01.2020 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ