Рішення № 87287332, 20.01.2020, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/6/20

Справа № 356/308/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2020 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Голік Г.К.

за участю секретаря Бейгул Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особа: ОСОБА_4 про визнання спадкоємця таким що підлягає усуненню від спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права на спадщину за неповнолітньою особою

В С Т А Н О В И В:

03.05.2019 року ОСОБА_1 діючи в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду з вище вказаним позовом посилаючись при цьому на те,що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув у наслідок нещасного випадку її колишній чоловік ОСОБА_5 . Вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 з 06.06.2004 по 25.02.2008 року. Від шлюбу є син ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті чоловіка вони не проживали однією родиною. В зв`язку зі смертю чоловіка, яка виявилась наразі, було відкрито спадщину на майно яке належало померлому на праві приватної власності. Відповідно до відкритої спадщини згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно у спадок отримано ОСОБА_3 , яка являється матір`ю померлого, житлова нерухомість загальною площею 35,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 про що Березанською міською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину від 18.05.2016 року .Вони з померлим не проживали однією родиною, проте спілкувались до останнього дня, вона не могла знати про придбання померлим даного помешкання, бо під час шлюбу і проживання однією родиною мешкали зовсім в іншому районі Київської області. Їй було відомо ,що померлий разом з батьками переїхав до м. Березань, проте , як їй було відомо грошових коштів на придбання власного житла у померлого не було. Відповідач ввела її в оману і зазначила після смерті чоловіка, що квартира в які мешкав померлий, і в якій загинув, була придбана нею, і вона є єдиним власником даного житлового помешкання. Про те, що у померлого було майно у вигляді квартири у м.Березань вона дізналась випадково від близьких родичів померлого.23.04.2019 року вона звернулась з усним зверненням до Березанської міської державної нотаріальної контори,їй повідомили, що відповідач відповідно до спадкової справи оформила спадщину на себе зазначивши,що інших спадкоємців немає. Під час оформлення спадщини був присутній ще один спадкоємець за законом -це батько померлого ОСОБА_4 , який відмовився від спадщини. Їй не вдалось досягти згоди зі спадкоємцями щодо зміни свідоцтва на спадщину. Просить ,визнати відповідача недостойним спадкоємцем, а свідоцтво про право на спадщину видане 18.05.2016 року Березанською міською державною нотаріальною конторою недійсним. Визнати за неповнолітньою особою ОСОБА_2 право на спадкування за законом об`єкту нерухомого майна житлової нерухомості квартири померлого, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

25.07.2019 року позивач подала через канцелярію суду уточнення позовних вимог посилаючись при цьому ,що відповідач незважаючи на першочергове право спадкування за законом саме дітей спадкодавця,вирішила позбавити малолітню особу,на той час,свого рідного онука, спадщини взагалі. Даний факт встановлюється виходячи з поданої заяви відповідача на спадкування майна померлого до державної нотаріальної контори, в якій зазначила,що інших спадкоємців немає. Чим навмисно позбавила права на спадкування за законом єдиного сина померлого, який ще й був малолітньою особою на той час, який знаходився під захистом держави. Також до нотаріальної контори була подана заява ще одним спадкоємцем - батьком померлого , ОСОБА_4 , який відмовився від спадкування ,і так само зазначив в заяві,що інших спадкоємців немає. Чим також ,навмисно позбавив права на спадкування за законом єдиного сина померлого,свого рідного онука. Коли спадкоємці складали та подавали заяви ,вони знали про існування малолітнього сина у померлого, більше того вони з ним спілкувались ,він приїзжав до них у гості, жодного разу ніхто факт батьківства не оспорював, ані за життя померлого, ані після смерті. Мотиви такого вчинку ,заволодіти спадщиною в частині ,яка належить неповнолітній особі, тобто збільшити незаконним шляхом розмір своєї частки спадщини. Просить визнати відповідача «недостойним» спадкоємцем ,та таким який підлягає усуненню від спадщини,з огляду на свої злочинні дії під час оформлення даної спадщини,які призвели до збільшення частки відповідача і позбавлення спадщини малолітню, на той час , особу в повному обсязі, а свідоцтво про право на спадщину видане 18.05.2016 року Березанською міською державною нотаріальною конторою Київської області недійсним. Визнати за неповнолітньою особою ОСОБА_2 право на спадкування за законом об`єкту нерухомого майна житлової нерухомості квартири померлого, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 18.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження.

23.07.2019 року відповідач ОСОБА_3 в канцелярію суду подала заперечення на позовну заяву, в якій просить відмовити в позові,посилаючись при цьому на те, вона мала сина ОСОБА_5 , який був одружений і проживав з позивачем до 14 лютого 2008 року. Під час шлюбу син безпробудно пиячив, працював від випадку до випадку. 03.07.2014 за свої та позичені кошти купила однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Після купівлі помешкання син почав вмовляти подарувати йому квартиру, запевняючи, що покине пиячити, піде працювати, буде вести нормальний спосіб життя, одружиться.18.09.2014 року оформила договір дарування квартири. Син не виправився, трагічно загинув. Вона вирішила повернути квартиру у свою власність.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 03.10.2019 року залучено до участі в справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 .

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28.10.2019 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 15.11.2019 року справу призначеного до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі пославшись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що позивач та її померлий син були одружені у них є син ОСОБА_6 . Після розірвання шлюбу ,вони продовжували спілкуватися з внуком , він постійно приїжджав до них у гості, позивач також приїжджала до них в гості. Вона з чоловіком доброзичливо до них ставились, допомагали матеріально утримувати внука, по скільки покійний син не допомагав. Вона придбала однокімнатну квартиру, на вмовляння сина подарувала її сину. В даній квартирі він проживав зі своєю цивільною дружиною та трагічно загинули. Позивач знала про те, що після смерті сина залишилась квартира, про це їй повідомили на поминальному обіді, вона відмовилась оформляти спадщину пояснивши ,що в неї немає на це коштів. Вона оформила спадщину на себе, забрала своє ,по скільки вона її купила ,мала намір здати її в оренду , але передумала. Під час оформлення спадщини в нотаріальній конторі її не запитували , чи є в покійного сина діти.

Представник відповідача від вступного слова відмовився, в судових дебатах заявив про застосування позовної давності, до даних правовідносин, по скільки позивач знала ,про існування нерухомого майна в власності покійного ОСОБА_5 в 2015 році, що підтверджено в судовому засіданні пояснення відповідача, третьої особи, допитаних свідків.

Третя особа в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду , що після розірвання шлюбу ,вони продовжували спілкуватися з внуком , він постійно приїжджав до них у гості, позивач також приїжджала до них в гості, він з дружиною доброзичливо до них ставились , допомагали матеріально утримувати внука, по скільки покійний син не допомагав. ОСОБА_1 на поминальному обіді було повідомлено ,що у покійного є квартира, але вона в усній формі відмовилась від оформлення спадщини в нотаріальній конторі . При оформленні спадщини в нотаріальній конторі його запитали ,чи не перебуває покійний в шлюбі він повідомив, що син розлучився ,щодо дітей ніхто не запитував.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи , суд вважає позов обґрунтованим і таким що підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено.

Відповідно до ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 2004 року по 18 вересня 2012 року(а.с.16-17).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .Батько- ОСОБА_5 ,мати - ОСОБА_1 (а.с.12).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджується копією свідоцтва про смерть(а.с.13).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно формованої станом на 29.03.2019 року власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 являється ОСОБА_3 ,на підставі свідоцтва про право на спадщину(а.с.14-15)

03 липня 2014 року ОСОБА_3 купила квартиру,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ,що підтверджується копією договору купівлі-продажу(а.с.86)

18 серпня 2014 року ОСОБА_3 згідно договору дарування подарувала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_5 (а.с. 87)

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона є сестрою покійного ОСОБА_5 , позивач знала, що в останнього була квартира.Дану квартиру відповідач купила за свої кошти, і подарувала брату. Коли був поминальний обід (сорок днів) ,була розмова за квартиру, позивач повідомила, що вона оформлять спадщину небуде,поскільки в неї немає коштів.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що позивач в заяві написала, що вона не знала, що в покійного є квартира ,вона особисто повідомляла її про наявність останньої,на поминальному обіді(сорок днів) позивачка повідомила ,що не буде оформляти спадщину немає коштів.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що це було на другий день поминального обіду, зайшла до ОСОБА_1, там були ОСОБА_6 , їх дочка ,зять, сиділи і за столом була розмова про квартиру покійного, і невістка повідомила, що не буде оформляти спадщину.

Суд критично оцінює покази свідків .

В силу ч.2 ст.78 ЦПК України , обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.1273 ЦК України, спадкоємець за законом або за заповітом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку,встановленим статтею 1270 цього Кодексу.Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкритття спадщини.

Батьки (усиновителі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Тобто відмова позивача від спадщини повинна бути підтверджена заявою , що подається до нотаріуса ,а не показами свідків,в спадковій справі відсутня заява ОСОБА_1 ,щодо відмови від спадщини належної її малолітньому сину ОСОБА_2 .

Із дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи №22/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 встановлено:

- із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5 звернулася ОСОБА_3 , мати спадкодавця , в якій вказала іншим спадкоємцем за законом, батька спадкодавця ОСОБА_4 (а.с.120)

-із заявою про відмову від прийняття спадщини по закону ,де б вона не була та з чого б вона не складалась після смерті сина ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_4 батько померлого.На день смерті померлий в шлюбі не перебував.(а.с.121)

- відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 травня 2016 року спадщину: однокімнатну квартиру,що знаходиться в АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_5 отримала мати ОСОБА_3 .

В судовому засіданні встановлено ,що на момент смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був малолітньою дитиною.

ОСОБА_3 прийняла спадщину за законом,отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 18 травня 2016 року та зареєструвала своє право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

На день видачі свідоцтва нотаріус не мав відомостей про наявність інших спадкоємців.

Згідно статті ч. 2 ст. 1290 ЦК України виконавець заповіту повинен вжити заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини. Нотаріус отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Цей обов`язок стосується лише тих спадкоємців, місце проживання або місце роботи яких відоме нотаріусу. Таким чином, закон не зобов`язує нотаріуса здійснювати розшук осіб, що можуть претендувати на спадкове майно. Тому, якщо нотаріусу не відомо про факт наявності інших спадкоємців або про їх місцезнаходження чи місце роботи, він не зобов`язаний здійснювати будь-які заходи щодо їх розшуку. Так, здійснення виклику спадкоємців за допомогою засобів масової інформації є правом, а не обов`язком нотаріуса.

Спадкоємець ОСОБА_3 ,повідомивши нотаріуса про іншого спадкоємця батька, разом з тим не повідомила нотаріуса про малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 про наявність якого їй було достоменно відомо.

Спадкоємець ОСОБА_4 ,повідомив нотаріуса ,що на день смерті померлий в шлюбі не перебував, разом з тим не повідомив нотаріуса про малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 про наявність якого йому було відомо.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків(спадщини ) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця),до інших осіб(спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою,другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.Часом відкриття спадшини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою(частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця,у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Малолітня неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими ,що прийняли спадщину,крім випадків,встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу (частина четверта статті 1268 ЦК України).

Відповідно до статті 1224 ЦК України,не мають права на спадкування особи,які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець,знаючи про це,все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або чскасувати запровіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини,щодо якої вони були позбавленні батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обовязку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Не мають права на спадкування зазаконом одна після одної особи,шлюб між якими є недісним або визнаний таким за рішенням суду.

Якщо шлюб визнаний недісним після смерті одного з подружжя то за другим з подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу , суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя,хто помер у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом якщо буде встановлено,що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб,на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.6 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, (збільшення частки у спадщині, зміна черговості одержання права на спадкування), одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.

Суд ,вважає що ОСОБА_3 достовірно знаючи про малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 її покійного сина ОСОБА_5 ,умисно не повідомила нотаріальну контору ,щоб збільшити свою частку у спадщині, і як наслідок підлягає усуненню від права на спадкування.

На захист прав ОСОБА_2 позивач звернулася до Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області з заявою про позбавлення у шахрайський спосіб малолітньої особи спадщини(а.с.165-166)

Відповідно до висновку від 29.10.2019 року ,підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування не встановлено.Між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникли цивільно-правові відносини.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено,що особа, якій воно видане,не мала права на спадкування, а також в інших випадках,встановлених законом.

Як роз`яснив пленум ВСУ у п.27 постанови Пленуму №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді,коли особа, якій воно видане,не мала права на спадкування , але й за інших підстав,установлених законом.Іншими підставами можуть бути 6 визнання заповіту недійсним,визнання відмови від спадщини недійсною,визнання шлюбу недійсним,порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб.

Зважаючи на вище викладене суд приходить до висновку ,що свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 ,зареєстроване в реєстрі за №932,видане 18 травня 2016 року є недійсним, оскільки при його видачі порушені права малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст.9 Конституції України передбачено,що чинні міжнародні договори,згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Разом з тим ОСОБА_2 , як малолітній спадкоємець свого батька ОСОБА_5 , в силу ст. ст.1261,1268 ЦК України має право на спадкування за законом після його смерті.

Представник відповідача під час судових дебатів заявив про застосування позовної давності, посилаючись на покази свідків : ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що позивачу було відомо про наявність майна у померлого в 2015 році.

Європейський суд з прав людини,юрисдикція якого пошироється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції(п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність- це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, чка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події,що мали місце у далекому минулому,спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу(п.51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93,22095/93 у справі « Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Особливе правило встановлене щодо початку перебігу позовної давності у спорах,пов`язаних із порушенням права чи охоронюваного законом інтересу неповнолітньої особи.У таких спорах позовна давність починається від дня досягнення особою повноліття(ч.4 ст.261 ЦК).Законні представники неповнолітньої особи(батьки,опікун чи піклувальник) не позбавлені права звернутися до суду від імені неповнолітньої(малолітнього) з вимогою(позовом) про захист його порушених прав чи інтересів, а не повинні чекати моменту досягнення цією особою повноліття. Встановлення для цих випадків особливого порядку відліку(початку) і обчислення позовної давності при порушенні права чи інтересу неповнолітньої особи з досягненням нею повноліття)-це додаткова гарантія охорони прав неповнолітніх осіб,які з досягненням повноліття зможуть самі захистити свої права в суді, маючи для цього достатній строк позовної давності.

З врахуванням вище викладеного суд вважає ,що відсутні правові підстави щодо задоволення заяви представника відповідача про застосування позовної давності до даних правовідносин.

Відповідно до ст.5 Закону «Про судовий збір» позивач звільнення від сплати судового збору.

керуючись ст.ст.2,12,13,19,76,81,178,258,259,263,265 ЦПК УКраїни,ст.ст.1216,1218,1220,1224,1261,1268,1301 ЦК УКраїни,-

В И Р І Ш И В:

Визнати ОСОБА_3 такою , яка підлягає усуненню від права на спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане на ім`я ОСОБА_3 ,зареєстроване в реєстрі за №932, видане 18 травня 2016 року.

Визнати за неповнолітньою особою ОСОБА_2 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на об`єкт нерухомого майна квартиру, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Київський апеляційний суд через Березанський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення ,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. К. Голік