Постанова № 8728660, 09.02.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

09.02.2010 р.                                                                                 Справа № 2а-279/10/1470

м. Миколаїв

12:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД

(вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

до відповідача 1Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

(вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030)

до відповідача 2

за участю представників:

від позивача: Ковширин М.М.

від відповідача 1: Науменко А.С., Фурман Г.О.

від відповідача 2: Зарубицька К.В.Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області

(проспект Леніна, 141-в, м. Миколаїв, 54055) про скасування податкового повідомлення рішення, визнання дій протиправними та стягнення коштів з бюджету На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправної бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва по неприйняттю передбаченого законодавством рішення, щодо відшкодування або невідшкодування суми у 55360 гривень.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Центральному районні м. Миколаєва невідкладно прийняти одне із передбачених п.п.7.7.5., 7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» рішення щодо відшкодування або невідшкодування ТОВ «Артіль» ЛТД суми у 55360 гривень за жовтень 2009 року.

4. Визнати протиправної бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області по відшкодування ТОВ «Артіль» ЛТД податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 82089 гривень.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Артіль» ЛТД (код 13857386) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 82089 гривень.

6. В решті позовних вимог відмовити.

7. Судові витрати: сплату судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача.

8. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                     В.В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

9 лютого 2010 р.                                                             Справа № 2а –279/10/1470

м. Миколаїв

12:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД

(вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

до відповідача 1Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

(вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030)

до відповідача 2

за участю представників:

від позивача: Ковширин М.М.

від відповідача 1: Науменко А.С., Фурман Г.О.

від відповідача 2: Зарубицька К.В.Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області

(проспект Леніна, 141-в, м. Миколаїв, 54055) про скасування податкового повідомлення рішення, визнання дій протиправними та стягнення коштів з бюджету

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Артіль»ЛТД (далі –позивач, підприємство або платник податків) звернулося до адміністративного суду з вимогами до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі –відповідач 1 або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.10 на суму 4223 гривень, визнання протиправною бездіяльності ДПІ по відшкодуванню підприємству податку на додану вартість 137449 гривень, а також з вимогами до Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (далі - відповідач 2 або ДКУ) про визнання протиправною бездіяльності ДКУ по відшкодуванню підприємству податку на додану вартість 137449 гривень, а також стягнення з державного бюджету 137449 гривень.

Окрім цього, в судовому засіданні позивач заявив клопотання про доповнення позову вимогу про зобов’язання ДПІ надати до ДКУ висновок про підтвердження суми відшкодування податку на додану вартість на суму 55360 гривень.

Відповідачі позов не визнали.

Відповідач 1 свої заперечення обґрунтував тим, що перевіркою позивача було встановлено, що підприємством включено до довідки щодо залишку суми від’ємного значення сум, які фактично ще не були ним сплачені. А відповідно до п.п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми фактично сплачені.

Відповідач 2 обґрунтував свої заперечення тим, що окрім висновку ДПІ на 82089 гривень, вони не отримували реєстру з ДПА України, як це передбачено Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, яке затверджено спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Держказначейства України від 03.08.2004 №451/501/132 (далі - Порядок), а тому у них не було підстав для здійснення виплат податку на додану вартість позивачу.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД зареєстровано в якості суб’єкта підприємницької діяльності 05.03.92 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (арк.спр.40).

20.11.09 ТОВ «Артіль ЛТД»подало податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року. Відповідно до цієї декларації підприємством задекларовано 141672 гривень (арк.спр.33).

В грудні 2009 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Актом перевірки №1744/07-000/13857386 від 28.12.09 встановлено, що ТОВ «Артіль»включило до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, 4223 гривень, на які маються податкові накладні, але фактично ці кошти не були сплачені підприємством (арк.спр.16).

На підставі цього уповноваженою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення рішення №0000020700/0 про зменшення бюджетного відшкодування ТОВ «Артіль ЛТД»за жовтень 2009 на 4223 гривень (арк.спр.9).

В судовому засіданні представник позивача не заперечував той факт, що на час подання декларації підприємством не було фактично сплачено ці 4223 гривень, але вважав, що це не має значення для бюджетного відшкодування, оскільки загальна сума сплаченого податку 6020618 (арк.спр.33) значно перевищує суми нестачі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні пояснив, що підприємство передчасно задекларувало ці 4223 гривень, оскільки на час подання декларації ці кошти не були фактично сплачені. Проте, підприємство не позбавлено права заявити до відшкодування ці 4223 гривень у майбутніх податкових періодах за умови, що вони будуть фактично сплачені постачальникам товарів.

          Відповідно до п.п. 7.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

          Тобто, законодавець напряму пов’язує право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість з тим, що він повинен бути фактично сплачений у попередніх періодах.

          За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

2. Стосовно суми в розмірі 55360 гривень, слід зазначити наступне. ДПІ під час перевірки не дійшла висновку про підтвердження цієї суми, але разом з тим і не прийняла податкове повідомлення-рішення про її донарахування підприємству (арк.спр.27).

В судовому засіданні представники відповідача 1 пояснили, що на даний час ще не закінчені зустрічні перевірки усіх постачальників позивача, а саме ТОВ «ОС МЕР», ТОВ «Агро-Вектор ЛТД»та ПП «Миколаїв-Шинторг», а без цього, відповідно до наказу ДПА України №350 від 18.08.05, вони не можуть визначитися щодо долі цієї суми.

Відповідно до п.п. 7.7.5. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Або відповідно до п.п.7.7.7 податковий орган приймає податкові повідомлення-рішення про донарахування недоїмки та штрафних санкцій.

З моменту закінчення ДПІ перевірки позивача пройшло майже три місяця, а жодне з передбачених п.п. 7.7.5 або 7.7.7 ст.7 Закону рішень до теперішнього часу не прийнято.

Зазначена бездіяльність ДПІ є протиправною, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»чітко регламентує, що рішення повинно бути прийнято у п’ятиденний термін після закінчення перевірки.

Разом з тим, визнаючи протиправною бездіяльність ДПІ щодо неприйняття ним рішення по сумі 55360 гривень, суд не може стягнути зазначену суму з Державного бюджету України, оскільки достовірність нарахування такого бюджетного відшкодування дійсно в теперішній час не підтверджена, та таке стягнення буде передчасним.

За таких обставин суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги лише частково та зобов’язати Державну податкову інспекцію у Центральному районні м. Миколаєва невідкладно прийняти одне із передбачених п.п.7.7.5., 7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»рішення щодо відшкодування або невідшкодування ТОВ «Артіль»ЛТД суми у 55360 гривень за жовтень 2009 року.

3. За результатами перевірки від 28.12.09 ДПІ підтвердила достовірність нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 82089 гривень (арк.спр.26).

31.12.09 ДПІ надало ДКУ реєстри та висновки про відшкодування податку на додану вартість в сумі 82089 гривень на адресу ТОВ «Артіль»ЛТД (арк.спр.51-52).

Але, незважаючи на наявність цих документів, Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області грошові кошти на банківський рахунок позивача досі не перерахувало.

В судовому засіданні відповідач 2 пояснив свою позицію тим, що до них не надходило від ДПА України реєстру інвентаризації платників податків, в якому б значився позивач, як це передбачено Порядком. У зв’язку з цим ДКУ повернуло висновок до ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва.

Відповідно до п.п.7.7.6. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

          Таким чином, необхідність цього реєстру не передбачена Законом.

Більш того, Порядок, на який посилається відповідач 2, регулює взаємовідносини лише між органами державної влади (ДПА, Міністерство фінансів та Держказначейство), ніяких прав та обов’язків для платника податків зазначений нормативно-правовий акт не встановлює. Ніяким чином вплинути на ситуацію з наявністю реєстрів підприємство не може. За таких обставин суд вважає, що реалізація законного права платника податків на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за умови дотримання ним всіх вимог, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість», не може ставитися в залежність від нерозторопності чиновників щодо виконання їхніх внутрішніх правил, які вони самі для себе своїми наказами і встановили.

          Позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України суми 82089 гривень необхідно задовольнити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Судові витрати: сплату судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача (арк.спр.40).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва по неприйняттю передбаченого законодавством рішення щодо відшкодування або невідшкодування суми у 55360 гривень.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Центральному районні м. Миколаєва невідкладно прийняти одне із передбачених п.п.7.7.5., 7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»рішень щодо відшкодування або невідшкодування ТОВ «Артіль»ЛТД суми у 55360 гривень за жовтень 2009 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області по відшкодуванню ТОВ «Артіль»ЛТД податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 82089 гривень.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Артіль»ЛТД (код 13857386) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 82089 гривень.

6. В решті позовних вимог відмовити.

7. Судові витрати: сплату судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача.

8. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10.02.10

Суддя В.В. Біоносенко