Постанова № 8728654, 03.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

03.12.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 5219/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ”Техмет”, м. Миколаїв

до відповідача: державної податкової інспекції у Центральному районі Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Волинський В.С., Єфременко О.М.

від відповідача: Плахотна О.М.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Техмет” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 09.09.09 р. № 0024690800/0 прийнятого державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва (надалі - відповідач) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 282825 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач по справі провів позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.11.08 р. по 30.05.09 р., з 01.01.09 р. по 28.02.09 р. та з 01.05.09 р. по 31.05.09 р. та склав Акт перевірки від 28.08.09 р. № 1068/08-000/22427816 (надалі –Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки зазначено, що позивач порушив підпункти 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями) від 03.04 97 р. № 168/97-ВР (надалі –Закон № 168/97-ВР), в результаті чого була завищена заявлена сума бюджетного відшкодування за червень 2009 р. на 282825 грн.

Висновки відповідача базуються на тому, що на порушення вказаних норм Закону № 168/97-ВР позивач занизив та добровільно відмовився від отримання суми бюджетного відшкодування за червень 2009 р. у розмірі 4130 грн. з залишку від’ємного значення за травень 2009 р., яка в подальшому враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів, що призвело до зменшення рядку 26 ”Залишок від’ємного, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду” податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 р. на суму 4130 грн.

Позивач надав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 р., згідно якої значення рядків 18.1, 20 ”Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду” складає 1159 грн. Вказана сума позитивного значення за липень 2009 р. погашена позивачем за рахунок суми по рядку 23 ”Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду” податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 р., яка складається з рядка 23.2 ”Значення рядка 26 податкової декларації за попередній період”, а саме –з значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 р.

У зв’язку з вищевказаним, відповідач вважає, що на дату підписання Акту перевірки залишок по рядку 26 ”Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду” податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 р. в розмірі 4130 грн. зменшився на 1159 грн. та складає 2971 грн.

Перевіркою додатків № № 2, 3 до податкової декларації з ПДВ за червень 2009 р. встановлено:

- з залишку від’ємного значення за листопад 2008 р. підтверджено суму ПДВ у розмірі 4130 грн., фактично сплачену у попередніх періодах по підприємству ТОВ ”Дніпровська сталева корпорація”, за придбаний метал;

- з залишку від’ємного значення за травень 2009 р. підтверджено суму ПДВ у розмірі 13130 грн., фактично сплачену у травні 2009 р.

Таким чином, на думку перевяряючих позивачем порушені підпункти 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого була завищена заявлена сума бюджетного відшкодування за червень 2009 р. на 282825 грн.

Таким чином, відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування за червень 2009 р. на 282825 грн. і вона становить 17260 грн.

За наслідками перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.09.09 р. за № 0024690800/0/0, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 р. на суму 282825 грн.

Дослідивши надані матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає висновки відповідача помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно із підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначається за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно пунктів 5.11, 5.12 ”Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.05 р. № 213) із змінами та доповненнями, визначено, що від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, розраховане згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, зараховується спочатку у зменшення податкового боргу з ПДВ, а залишок від’ємного значення (рядків 18.2 і 22.1) включається в рядок 22.1 декларації з ПДВ за звітний період –зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Такий залишок у наступному звітному періоді переноситься у рядок 23.1 і разом з іншими складовими залишку від’ємного значення (значення рядка 23) в першу чергу буде погашати податкове зобов’язання поточного звітного періоду, а залишок такого від’ємного значення (різниця рядків 23 і 20) переноситься у рядок 24 декларації з ПДВ (залишок від’ємного значення) і може бути відшкодований платнику податку у разі виконання інших умов відшкодування, встановлених Законом №168/97-ВР.

У такому разі платник податку подає разом з податковою декларацією довідку щодо залишку сум від’ємного значення попередніх податкових періодів, в графах 2 і 3 якої окремо вказує такі суми з розшифровкою по кожному попередньому періоду, загальна сума яких дорівнює значенню рядка 24 декларації з ПДВ, а в графі 4 визначає частину залишку від’ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, яка не погашена податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування”, що переноситься до рядку 2 Розрахунку бюджетного відшкодування.

У відповідності із підпунктом 5.12.2 ”Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ” бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду і не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов’язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Відповідно до підпунктів 5.12.3, 5.12.4 ”Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ” частина значення рядка 24, яка може бути відшкодована, визначається у розрахунку бюджетного відшкодування, з урахуванням норм Закону №168/97-ВР щодо обмеження прав платника податку на отримання бюджетного відшкодування, в тому числі згідно із підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР розрахунок не може бути поданий особою, якщо обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

У такому разі, частина рядка 23.1, яка не може бути відшкодована у поточному звітному періоді, разом з іншими складовими залишку від’ємного значення (різниця рядків 24 і 25, яка переноситься у рядок 26) поступово буде переноситися у податковий кредит кожного наступного звітного періоду (відображається у рядку 23.2 наступної декларації) до отримання платником права на бюджетне відшкодування.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством, зокрема податковим, встановлено, що залишок від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, з якого визначається сума бюджетного відшкодування, складається з від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом попереднього звітного періоду (рядок 23.1 декларації поточного періоду) і залишків таких від’ємних значень попередніх звітних періодів (рядки 23.2 –23.4 декларації поточного періоду).

Значення рядку 24 декларації поточного періоду у довідці щодо залишку сум від’ємного значення попередніх податкових періодів розкладається на складові частини, відповідно від’ємній різниці за кожен окремо взятий період.

Сума податку фактично сплачена в попередніх звітних періодах, яка була включена до складу податкового кредиту наступного звітного періоду і не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх звітних періодів і не погашала податкові зобов’язання наступних звітних періодів, і залишилася при цьому у складі від’ємного значення звітного періоду, відображається у колонці 4 довідки щодо залишку сум від’ємного значення попередніх податкових періодів і переноситься у рядку 2 Розрахунку бюджетного відшкодування.

В основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: фактичне проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари у кожному з попередніх податкових періодах.

З огляду на викладене, суд зазначає, що для визначення періоду, з якого платник податку (позивач по справі) отримує право на бюджетне відшкодування, необхідно додержуватися вимог підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР.

Законом України ”Про державний бюджет на 2008 рік” до підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті Закону № 168/97-ВР було внесено зміни, за якими з 2008 р. бюджетному відшкодуванню підлягає від’ємне значення ПДВ, фактично сплачене покупцем постачальникам товару в попередніх податкових періодах (замість - в попередньому податковому періоді). Відповідні зміни до податкової звітності з ПДВ було внесено наказом ДПА України від 17.03.08 р. № 159.

Згідно роз’яснення ДПА України викладеного у листі від 04.11.08 р. №22599/7/16-1517-26 стосовно порядку визначення суми бюджетного відшкодування, підтверджено, що відповідно до Закону № 168/97-ВР залишок від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, з якого визначається сума бюджетного відшкодування, складається з від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом попереднього звітного періоду (рядок 23.1 декларації поточного періоду) і залишків таких від’ємних значень попередніх звітних періодів (рядки 23.2 –23.4 декларації поточного періоду). Рядок 24 декларації розкладають на складові частини, які відповідають від’ємному значенню по кожному окремо взятому звітному періоду.

Судом з’ясовано, що позивач надавав відповідачу пояснення до декларації з ПДВ за лютий 2009 р., в яких вказував, що у зв’язку зі специфікою діяльності і тривалим операційним циклом виробництва продукції, за період з листопада 2008 р. має обмеження відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР, а саме –недостатність належних обсягів оподатковуваних операцій, які дозволяли б подавати розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Досягнувши відповідних обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців, позивач надав відповідачу декларацію з ПДВ за червень 2009 р. на бюджетне відшкодування.

Судом встановлено, що надані позивачем декларації з ПДВ за червень 2009 р. містили наступні показники:

- рядок 18.1 і рядок 20 ”Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду” дорівнює сумі 1538 грн.;

- рядок 23 ”Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.23.1 + ряд.23.2 + ряд.23.3 + ряд.23.4)” дорівнює cevs 305753 грн. і складається відповідно з: рядку 23.1 ”Значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду” і дорівнює сумі 17260 грн;

- рядок 23.2 ”Значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду” і дорівнює сумі 288493 грн.;

- рядок 24 ”Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням сум податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду” (рядки 20 - 23) дорівнює сумі 304215 грн.

Сума залишку від’ємного значення, що була вказана у рядку 24 декларації була розкрита позивачем у довідці щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Визначене від’ємне значення ПДВ складається з частин, відповідно від’ємній різниці за кожен окремо взятий період, які не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів і не погашали податкові зобов’язання наступних звітних періодів:

- за листопад 2008 р. у сумі 127301 грн.;

- за січень 2009 р. у сумі 147647 грн.;

- за лютий 2009 р. у сумі 12007 грн.;

- за травень 2009 р. у сумі 17260 грн.

Загальна суму 304215 грн. була розподілена позивачем в декларації наступним чином:

- рядок 25(25.1) ”Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) на рахунок платника у банку” визначена у розмірі 300085 грн.;

- рядок 26 ”Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду” (рядки 24 –25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) визначена сума 4130 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до діючого законодавства при перевірці достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 р. відповідач повинен був визначити залишок від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом за кожен окремо взятий період, які відображені у рядку 24 декларації за червень 2009 р., в тому числі попереднього звітного періоду –травень 2009 р. (рядок 23.1) та залишків таких від’ємних значень попередніх звітних періодів, які не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів і не погашали податкові зобов’язання наступних звітних періодів - листопад 2008 р., січень і лютий 2009 р. (рядки 23.2 –23.4). А у Акті перевірки відповідачем визначено суму бюджетного відшкодування на підставі від’ємного значення з ПДВ лише за травень 2009 р. без урахування залишків таких від’ємних значень попередніх звітних періодів.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що відповідач безпідставно зменшив заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за червень 2009 р. на 282825 грн.

Такий висновок суду підтверджується роз’ясненнями викладеними у листі від 02.06.2008 р. №04-27/575 комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, згідно яким, сума податку, яка в поточному періоді не підлягає бюджетному відшкодуванню, в наступному податковому періоді не втрачає статусу податкового кредиту, і якщо наступний період стане поточним, така сума декларується до бюджетного відшкодування.

ДПА України листом від 04.11.08 р. № 22599/7/16-1517-26 надала податкове роз’яснення стосовно порядку визначення суми бюджетного відшкодування, в якому вказано, що відповідно до Закону № 168/97-ВР залишок від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, з якого визначається сума бюджетного відшкодування, складається з від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом попереднього звітного періоду (рядок 23.1 декларації поточного періоду) і залишків таких від’ємних значень попередніх звітних періодів (рядки 23.2 –23.4 декларації поточного періоду). Рядок 24 декларації розкладають на складові частини, які відповідають від’ємному значенню по кожному окремо взятому звітному періоду.

Таким чином, ДПА України чітко визначила, що в розрахунку бюджетного відшкодування приймають участь дані із рядків 23.1-23.4, які з урахуванням рядка 20 формують рядок 24 Декларації.

Відповідно до підпункту 7.7.2 підпункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР накопичений залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів, який не було відшкодовано (рядок 23.2 декларації поточного періоду), є частиною податкового кредиту звітного періоду.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ”Техмет” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 09.09.09 р. № 0024690800/0 прийняте державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 282825 грн.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

05.02.2010 р.