Ухвала суду № 87285044, 31.01.2020, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/649/20

Провадження №2/751/417/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року місто Чернігів

Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Мороз К. В.,

вивчивши в порядку прийняття матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чернігівторф» про стягнення середнього заробітку за час затримки по день остаточної виплати при звільненні,

Встановила:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державного підприємства «Чернігівторф» про стягнення 33509,70 грн. середнього заробітку за час затримки по день остаточної виплати належних їй при звільненні сум.

Ознайомившись із позовною заявою та долученими до неї додатками, судом встановлено, що її подано без додержання вимог ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу слід надати строк для виправлення недоліків, а саме: сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, із зазначенням у платіжному документі сторін у спорі та предмет позовної заяви (заяви, скарги), який оплачується судовим збором (УК у м. Чернігові/Новозав.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38054398, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA798999980313101206000025004, код класифікації доходів бюджету 22030101)

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

Ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чернігівторф» про стягнення середнього заробітку за час затримки по день остаточної виплати при звільненні - залишити без руху.

Надати позивачу триденний термін з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: К.В. Мороз