Постанова № 8728335, 03.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

03.12.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 2537/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ”Андрей строй”, м. Миколаїв

до відповідача: державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

від позивача: Тимошин В.В.

від відповідача: Хортюк І.В., Дербеньова Л.В.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Андрей строй” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 01.06.09 р. № 0000502300/2, прийнятого державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва (надалі - відповідач) про донарахування суми податку на додану вартість з урахуванням штрафної (фінансової) санкції на загальну суму 438600 грн.

03.12.09 р. позивач надав суду заяву про уточнення підстав та предмету позову і просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.09 р. № 0000502300/2 в частині визнання податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі основного платежу 111649 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 55824,84 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 12.12.08 р. по 18.12.08 р. відповідач по справі провів позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань підтвердження правових відносин з контрагентами за період з 01.03.08 р. по 30.09.08 р. та склав Акт від 25.12.08 р. за № 1926/23-00/33798098 (надалі - Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 168/97-ВР), внаслідок чого позивачем за період з 01.03.08 р. по 30.09.08 р. занижено ПДВ на загальну суму 402817 грн., у тому числі по податковим періодам:

- березень 2008 р. - на суму 124992 грн.;

- квітень 2008 р. - на суму 275442 грн.;

- вересень 2008 р. - на суму 2383 грн.

За наслідками перевірки, складеному Акту перевірки, розгляду скарг, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 01.06.09 р. за № 0000502300/2, яким визначив позивачу податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі основного платежу 292400 грн. та нарахував штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 146200 грн.

Позивач вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення недійсним з наступних причин.

По-перше, відповідач не прийняв до уваги пояснення позивача, щодо незгоди з сумою податкового кредиту з ПДВ в розмірі 1583, 33 грн., та зазначає, що до перевірки було надано податкову накладну від 01.04.08 р. № 57 на суму податкового кредиту з ПДВ в розмірі 1583,33 грн., яка виписана ТОВ ”Зубарев і К” та завірена печаткою ТОВ ”Зубарев і К” із зазначенням на печатці коду ЄДРПОУ - 35639048, в той час коли фактично код ЄДРПОУ підприємства ТОВ ”Зубарев і К” - 24793146.

Таким чином, на думку відповідача, надана до перевірки податкова накладна оформлена не належним чином тому не може бути включена до складу податкового кредиту квітня 2008 р.

Позивач вважає це твердження відповідача є помилковим.

По-друге, позивач не згоден в частині того, чому зазначену суму віднесено в висновку Акту перевірки до вересня 2008 року, а ні до квітня.

Сума податкового зобов’язання у вересні 2008 р. - 2383 грн., яка складається з 1583,33 грн. (податкова накладна від 01.04.08 р. № 57 ТОВ ”Зубарев и К”) та 800 грн. (по контрагенту з ”Зоря-Машпроект”).

В липні 2008 року контрагенту ”Зоря-Машпроект” відвантажено товару на суму 28800 грн. в т.ч. ПДВ - 4800 грн., сплачено 24000 грн., в т.ч. ПДВ - 400 грн., різниця складає 4800 грн., ПДВ - 800 грн., тобто заборгованість склала 4800 грн.

Податкові накладні виписано на суму 28800 грн. В розшифровці податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) дана сума відображена в рядку 9.

В вересні 2008 р. відвантажено товарів на суму 23724 грн., в т.ч. ПДВ - 3954 грн., сплачено 28524 грн., в т.ч. ПДВ - 4754 грн., різниця в сумі 4800 грн., в т.ч. ПДВ - 800 грн. Податкові накладні виписано на 23724 грн. В розшифровці податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) дана сума відображена в рядку 5.

По-третє, позивач не згоден із донарахуванням суми ПДВ 109266,66 грн. по контрагенту ТОВ ”Топ Сервіс”. В квітні місяці позивач за договором від 01.11.07 р. №01/11 та ТОВ ”Топ Сервіс” підписали помилково два акта виконаних робіт від 30.04.08 р. № ОУ-0000004 на суму 200000 грн., від 30.04.08 р. №ОУ-0000004 на суму 855600 грн. Було виписано податкові накладні від 30.04.08 р. № 100 на суму 200000 грн., від 30.04.08 р. № 100/1 на суму 500000 грн., від 30.04.08 р. № 100/2 на суму 155600 грн. Тому акт звірки від 30.04.08 р. № ОУ-0000004 на суму 855600 грн. та податкові накладні від 30.04.08 р. № 100/1 на суму 500000 грн., від 30.04.08 р. № 100/2 на суму 155600 грн. не включали до розрахунку податкового зобов’язання за квітень 2008 р. Помилково включили розрахунок, про що свідчить акт звірки, бухгалтерською довідкою відкоригована сума 200000 грн. Виписано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників, які були внесені в податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 р.

Позивач зазначає, що перевірка проводилась за період з 01.03.08 р. по 30.09.08 р., а коригування проводилося у грудні 2008 р., тому перевіряючими не бралися до уваги документи жовтня-грудня 2008 р.

Зазначений розрахунок коригування було включено позивачем в податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 р., яка подається до податкового органу до 20.01.09 ру.

У зв’язку з тим, що відповідач відмовився отримати декларацію, позивач був змушений надіслати її поштою, але і в цьому разі не було прийнято.

В лютому 2009 р. надавалась декларація за січень 2009 р., але без декларації за грудень відповідач не приймав декларацію за січень, тому був змушений прийняти декларацію за грудень з датою прийняття від 20.02.09 р.

З урахуванням викладеного, позивач вважає зазначене податкове зобов’язання неузгодженим.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі надані сторонами документи, докази та заперечення, суд вважає, що позовні вимоги не є доведеними, виходячи з наступного.

Відповідно із підпунктом 7.3.1. пункту 7.3 статті Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Перевіркою підприємства позивача було встановлено, що він порушив вимоги вищевказаних норм, в результаті чого ним було занижено податок на додану вартість за період з 01.03.08 р. по 30.09.08 р. на загальну суму 402817 грн., в тому числі по податковим періодам: за березень 2008 р. на 124992 грн., за квітень 2008 р. на 275442 грн., за вересень 2008 р. на 2383 грн.

Крім цього, встановлено, що позивач здійснював операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до укладених правочинів, які відображено у наданих до перевірки первинних бухгалтерських, банківських та податкових документів.

На думку відповідача, договори були укладені позивачем в порушення частини 1 статті 203 ЦК України, оскільки їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що передбачено пунктом 5 статті 203 ЦК України. Відповідача у Акті перевірки зазначає, що правочини, укладені позивачем з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Суд не бере такі висновки відповідача до уваги, оскільки ним не доведено, в чому саме полягає порушення публічного порядку, в чому полягає суперечнисть інтересам держави та суспільства, якщо вони вчинені удавано - то у який спосіб реалізована мета приховування сплати податків третіх осіб і таке інше.

На теперішній час вказані відповідачем угоди є чинними, ніким не змінені та не оскаржені.

Стосовно взаємовідносин позивача та ТОВ ”Промальп Україна”.

Згідно ухвали господарського суду Миколаївської області від 22.10.08 р. у справі № 5/492/08 відкрито провадження по банкрутсту останнього.

Під час судового засідання з’ясовано, що вказані підприємства є пов’язаними між собою, в зв’язку з тим, що засновником та керівником позивача громадянин є Зубарєв А.Ю, який водночас був директором ТОВ ”Промальп Україна” (в період з 20.11.07 р. по 24.01.08 р.)

Станом на початок перевіряємого періоду, а саме на 01.03.08 р. директором ТОВ ”Промальп Україна” був Филимонов А.Є.

Судом встановлено, що згідно даних АІС ”Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” ТОВ ”Промальп Україна” не декларувало податкових зобов’язань та не сплачувало до бюджету податків по взаєморозрахункам з позивачем. Таким чином, кошти, які отримувались ТОВ ”Промальп Україна” від позивача за товари, роботи, послуги, ТОВ ”Промальп Україна” не декларувались ним у складі своїх податкових зобов’язань з ПДВ та у складі валових доходів.

Перевіркою відповідача встановлено, що ТОВ ”Промальп Україна” не мав власних основних фондів та виробничих потужностей, не мав наявних трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Таким чином, воно фактично фінансово-господарську діяльність по взаєморозрахункам з позивачем не здійснювало, що підтверджується відсутністю задекларованих обсягів продаж.

Крім цього, у податковій звітності позивача по взаєморозрахунках з ТОВ ”Промальп Україна” за період березень-вересень 2008 р. були відображені лише 02.12.08 р. шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за березень-травень 2008 р. та 11.12.08 р. шляхом несвоєчасної подачі декларацій з ПДВ за червень-вересень 2008 р.

На дату подачі позивачем уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за березень-травень 2008 р. та податкових декларацій з ПДВ за червень-вересень 2008 р. до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва відповідно до ТОВ ”Промальп Україна” була розпочата процедура банкрутства.

Стосовно суми податкового повідомлення-рішення 438600 грн., яка оскаржується.

Дана сума була нарахована позивачу за порушення вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, який є спеціальним закон з питань податкового законодавства, норми якого не спрямовані на врегулювання цивільно-правових угод. Опис порушень вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР за якими прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення на суму основного платежу 402817 грн., викладені на сторінках 120-126 Акту перевірки по тим операціям та контрагентам, по яким виникали податкові зобов’язання з ПДВ.

На сторінці 127 Акту перевірки зазначено, що питання нікчемності угод визначено відповідачем як таке, що підлягає самостійному врегулюванню позивачем.

Рішенням відповідача було частково задоволено скаргу позивача та визнано донарахування останньому податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 110417 грн. та штрафної санкції в сумі 55209 грн. таким, що не відповідає діючому законодавству. Це пов’язано з тим, що підприємством в ході розгляду скарги були надані додаткові документи. Відповідачем була зменшена донарахована сума основного платежу з ПДВ 402817 грн. на 110417 грн. та прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 19.03.09 р. № 0000502300/1 на загальну суму 438600 грн., в тому числі основного платежу 292400 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 146200 грн.

Представники відповідача пояснили, що на теперішній час у них обліковується сума заниження позивачем основного платежу з ПДВ в розмірі 292400 грн. замість 402817 грн.

Стосовно питання дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо відображення в податковому обліку та податкової звітності операцій по взаєморозрахунках з суб’єктами підприємницької діяльності. Відповідачем було встановлено порушення вимог Закону № 168/97-ВР, в результаті чого позивачем занижено податку на додану вартість на загальну суму 402817 грн. та відповідно прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.01.09 р. № 0000022300/0 (сторінка Акту перевірки 126).

Судом з’ясовано, що сума заниженого податку на додану вартість в розмірі 402817 грн. не входить до суми податкового кредиту у розмірі 17126268,55 грн. Підтвердженням цьому є той факт, що позивач самостійно задекларував дані в розмірі 17126268,55 грн., а сума податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 402817 грн. ним не декларувалась.

Стосовно донарахування податку на додану вартість із вартості відвантажених товарів на адресу ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” на суму ПДВ 109266,66 грн.

Судом з’ясовано, що фахівцями відповідача на адресу підприємства ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” був наданий запит від 26.11.08 р. № 9841 з питань підтвердження взаєморозрахунків з позивачем по справі.

ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” на адресу відповідача був наданий лист від 03.12.08 р. № 1208/3-28, копії договорів та первинних документів по взаєморозрахункам з позивачем.

На підставі наданих документів була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” з питань взаєморозрахунків із позивачем та складена довідка від 25.12.08 р. № 1925-23-33853897).

Згідно вказаної довідки відповідачем було встановлено, що ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” отримало від позивача податкові накладні, які були підписані від виконавця директором Зубаревим А.Ю. на загальну суму 864041 грн., в тому числі ПДВ 144006,83 грн., що підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг).

Згідно наданих платіжних доручень ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” перераховано на розрахунковий рахунок позивача за надані послуги суму в розмірі 939875 грн., в тому числі ПДВ 156645,83 грн., а саме:

- платіжне доручення від 29.04.08 р. № 106 на загальну суму 300000 грн., в тому числі ПДВ 50000 грн.;

- платіжне доручення від 29.04.08 р. № 108на загальну суму 200000 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн.;

- платіжне доручення від 06.05.08 р. № 110 на загальну суму 200000 грн., в тому числі ПДВ 33333,33грн.;

- платіжне доручення від 13.05.08 р. № 116 на загальну суму 200000 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн.;

- платіжне доручення від 20.05.08 р. № 125 на загальну суму 32175 грн., в тому числі ПДВ 5362,5 грн.;

- платіжне доручення від 24.04.08 р. № 3 на загальну суму 6500 грн., в тому числі ПДВ 1083,33грн.;

- платіжне доручення від 24.04.08 р. № 1 на загальну суму 1200 грн., в тому числі ПДВ 200 грн.

Станом на 01.12.08 р. заборгованість ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” перед позивачем (з урахуванням актів сдачі-приймання виконаних робіт (послуг ) за квітень 2008 р.) складала 741 грн.

На підставі вищевикладеного, суд вважає висновки відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР про заниження суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за квітень 2008 р. по взаєморозрахункам з ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” в розмірі 109266,68 грн. –доведеними.

Стосовно того, що позивачем було помилково виписано акти виконаних робіт з ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” та відповідно податкові накладні від 30.04.09 р. № 100 на загальну суму 200000 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн., від 30.04.09 р. № 100/1 на загальну суму 500000 грн., в тому числі ПДВ 83333,33 грн. та від 30.04.09 р. № 100/2 на загальну суму 155600 грн., в тому числі ПДВ 25933,33 грн., судом встановлено наступне.

Проведеною документальною невиїзною перевіркою ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” з питань взаєморозрахунків із позивачем (довідка від 25.12.08 р. №1925-23-33853897) не було встановлено заниження останнім ПДВ по зазначеним податковим накладним. Тобто, позивачу суму податкових зобов’язань по податковим накладним від 30.04.09 р. № 100, від 30.04.09 р. № 100/1 та від 30.04.09 р. № 100/2 в ході перевірки відповідачем донараховано не було.

Стосовно коригування податкової накладної від 30.04.09 р. № 100 про зменшення суми податкових зобов’язань позивача відповідно до розрахунку коригування від 20.02.09 р. № 39406, суд зазначає наступне:

- по вказаній податковій накладній в ході перевірки податкове зобов’язання з ПДВ позивачу не було донараховане;

- коригування позивачем було проведено в лютому 2009 р. по декларації за грудень 2008 р. (Акт перевірки був підписаний позивачем 25.12.08 р., тобто після підписання Акту перевірки).

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач правомірно донарахував позивачу податок на додану вартість із вартості відвантажених товарів на адресу ТОВ ”ТОП Сервіс-Юг” в сумі ПДВ 109266,66 грн.

За таких обставин позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю ”Андрей строй” про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 01.06.09 р. № 0000502300/2, прийнятого державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва - відмовити повністю.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

14.01.2010 р.