Постанова № 8728146, 13.01.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13.01.2010 р.                                                                                 Справа № 2а - 6523/09/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. при секретарі судового засідання Лифаренко К. О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "Мєнтор-буд", вул. Цегельна, 1,Генівка,Первомайський район, Миколаївська область,55271 доПервомайська ОДПІ, вул. Дзержинського, 18,Первомайськ,Миколаївська область,55200 проВизнання протиправним та скасування акту № 15-046 від 30.09.2009 р. про анулювання реєстрації ТОВ «Мєнтор-буд», як платника податку на додану вартість, зобов’язання відновити ТОВ «Мєнтор-буд», як платника податку на додану вартість, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Первомайської об’єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області про визнання протиправним та скасування акту № 15-046 від 30.09.2009 р. про анулювання реєстрації ТОВ «Мєнтор-буд», як платника податку на додану вартість, зобов’язання відновити ТОВ «Мєнтор-буд», як платника податку на додану вартість. Позивач позов обґрунтовує тим, що акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнятий не на підставі п.9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість від 01.03.2000р. за № 79 , а на підставі ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», що є порушенням вищезазначених нормативно-правових актів. Висновок відділу адміністрування ПДВ, про який зазначено в акті № 15-046 може бути зроблений тільки на підставі реєстру податкових декларацій, який до акту та в судове засідання відповідачем не наданий. Крім того, в адміністративному судочинстві обов’язок доказування щодо правомірності свого рішення покладається на відповідача, який в судове засідання не з»явився, відзиву суду не надав. Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити. Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. Повістка суду від 24.12.2009 р., яка надсилалась на адресу відповідача була ним отримання 29.12.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

          У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєнтор-буд», Миколаївська область, Первомайський район, с. Генівка, зареєстроване Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області 18.05.2006 р. Позивач є платником податку на додану вартість з 07.06.2006 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 20556077.

30.09.2009 р. працівниками ДПІ складений акт № 15-046 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєнтор - Буд», Первомайський район, в зв’язку з тим, що платник - позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 грн. протягом періоду з 01.07.2008 р. по 01.07.2009 р. В акті зазначено, що на підставі перелічених документів комісією встановлено, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», але яких саме документів не зазначено і вони до акту не надавались.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії);4) безсторонньо ( неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів особи і цілями,на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення ; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. п. «г»п.9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулювання реєстрації платника податків на додану вартість за ініціативою податкового органу може бути здійснено, якщо особа, зареєстрована, як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), який свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та з метою вдосконалення процедур адміністрування податку на додану вартість було затверджено наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 03.04.2000 р. за № 208/4429 «Положення про реєстр платників податку на додану вартість».

Згідно п. 25.2 вищезазначеного Положення передбачено, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п. п. «б»-«г»цього пункту здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов’язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставах, зазначених у п. п. «б»-«г»цього пункту. Відповідно до п. п. 25.2.1 Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру платників податків на додану вартість, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у п. п. «б»-«г»п.25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

- акта або довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону;

- реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону) . У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Первомайської об’єднаної податкової інспекції задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до чинного законодавства відповідач має право приймати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що передбачено Законом України «Про податок на додану вартість»та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість від 01.03.2000р. за № 79.

Згідно п.25.2.2. вищезазначеного положення в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов’язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону «Про податок на додану вартість». Таким чином, складаючи акт від 30.09.2009 р. відповідач повинен був посилатися на норми Закону України «Про податок на додану вартість», а не на Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Положенням про реєстр платників податку на додану вартість чітко зазначений порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та необхідність наявності підтверджуючих документів, які є підставою для проведення анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, складених з дотриманням вимог законодавства. В той час, акт від 30.09.2009 р. не містить будь-якого посилання на наявність документів, які стали підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.                     Згідно з п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Таким чином, якщо відповідач не надав суду заперечень проти позову, він згодний з тим, що акт, який оспорюється, підлягає скасуванню.

          Відповідно до п.3 ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані частково, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

                     П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати акт № 15-046 Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області від 30.09.2009 р. про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєнтор-буд»Миколаївська область, Первомайський район, с.Генівка, вул. Цегельна, код 34168189, як платника податку на додану вартість.

Зобов’язати Первомайську об’єднану державну податкову інспекцію Миколаївської області відновити Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєнтор-буд», Миколаївська область, Первомайський район, с.Генівка, вул. Цегельна, код 34168189, як платника податку на додану вартість.

В решті позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                           Т. О. Гордієнко

Повний текст рішення підписаний суддею 15.01.2010. р.