Рішення № 87280098, 31.01.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5189/19

2/583/150/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді КОВАЛЬОВОЇ О.О. при секретарі АРТЕМЕНКО О.С.

без участі сторін справи та їх представників, без фіксації розгляду справи технічним комплексом “Акорд”, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

12.12.2019 року позивач звернувся до суду із позовом. Вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 23.10.2014 року ОСОБА_2 отримав терміновий кредит у розмірі 8884,87 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку починаючи з «1» по «25» число кожного місяця. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/ruies/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві та угоді. Як на підставу своїх вимог позивач посилався на те, що свої зобов`язання за договором виконав та надав кредит. В свою чергу, відповідач, в порушення норм закону та умов кредитного договору, свої зобов`язання не виконав, допустивши утворення заборгованості, яка станом на 24.11.2019 року становить загальною сумою 19848,35 грн, з якої: 8091,62 грн - заборгованість за кредитом; 5685,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 6071,73 грн нарахована пеня, і у добровільному порядку сума заборгованості не погашена. Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19848,35 грн. за кредитним договором від 23.10.2014 року.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримав.

Відповідач, будучи належним чином сповіщеним про час та місце розгляду справи, до суду не прибув, про причини неявки не повідомив, а тому зважаючи на клопотання представника позивача, яке задоволено, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів за правилами глави 11 розділу ІІІ ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку:

Встановлено, що 23.10.2014 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, який складається з анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку, умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.2.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг банк надає позичальнику кредит в сумі 8884,87 грн. на строк 24 місяці, з 23.10.2014 року по 31.10.2016 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку для споживчих цілей в обмін на зобов`язання позичальника повернути кредит, сплатити проценти у розмірі 1,5 % щомісяця на суму залишку заборгованості за кредитом в строки, указані у заяві, Умовах та правилах. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 444,60 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, процентів, а також інших витрат у відповідності з Умовами та правилами. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31.10.2016 року (а.с.8).

Згідно ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, зазначених у цій Генеральній угоді, Умовах і правилах, більш ніж на 31-й день, по зобов`язанням, строк яких не настав, сторони узгодили, що строк повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32 дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах і правилах за кожен день прострочки. (п.2.9 Генеральної угоди).

Згідно п.2.5 Генеральної угоди позичальник зобов`язується повернути суму кредиту, процентів, винагороди у відповідності з Генеральною угодою та Умовами та правилами.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, однак, в порушення умов договору відповідач несвоєчасно сплачував суми кредиту, внаслідок чого і утворилась заборгованість за кредитом.

Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованості станом на 24.11.2019 року відповідач має заборгованість в розмірі 19848,35 грн, з якої: 8091,62 грн - заборгованість за кредитом; 5685,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 6071,73 грн нарахована пеня.

За змістом ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. У відповідності до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно зі ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач належним чином виконав свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач належним чином не виконував свої обов`язки за договором, за таких підстав суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8091,62 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 5685,00 грн.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку ПриватБанк.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтями 610 , 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В генеральній угоді від 23.10.2014 року розмір пені не зазначений, наданий банком Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг» відповідачем не підписаний.

Стосовно позовних вимог ПриватБанку щодо до стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає, що в генеральній угоді умови встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми не встановлені, не визначений її розмір.

В обґрунтування позовних вимог ПриватБанк зазначав, що підпис ОСОБА_4 в генеральній угоді свідчить про факт його ознайомлення та згоду з Умовами та Правилами надання банківський послуг, а також Тарифами банку.

На підтвердження цих вимог позивач надав витяг з архіву Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, та в яких визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи генеральну угоду, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, у зазначеному в цих документах розмірах і порядку нарахування.

За висновком суду, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення ПриватБанку, який може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд зазначає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України.

За змістом вказаної норми договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим ПриватБанком в період з часу виникнення спірних правовідносин (23.10.2014 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (12.12.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у генеральній угоді домовленості сторін про розмір та порядок сплати пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до кредитного договору.

Наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанком, з огляду на їх мінливий характер, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в генеральній угоді, укладеній між ПриватБанком та позичальником, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Таким чином, позовні вимоги по заборгованості за тілом кредиту 8091,62 грн; за відсотками за користування кредитом – 5685,00 грн, ґрунтуються на приписах чинного законодавства та узгоджуються з умовами надання кредиту позивачем, знайшли підтвердження доказами, перевіреними і оціненими судом.

Доказів, які б спростовували висновки суду, сторони не надали.

Питання щодо судових витрат підлягає вирішенню відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 61 Конституції України, ст.ст. 7, 12, 13, 76-89, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 256-258 , 526, 554, 610-612, 625, 653, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 47, 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором б/н від 23.10.2014 року заборгованість: за тілом кредиту 8091,62 грн; за відсотками за користування кредитом – 5685,00 грн, а всього в сумі 13 776 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 62 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.10.2014 року – відмовити.

Стягнути на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1 333 (одна тисяча триста тридцять три) гривни 35 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Охтирським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання відповідачем копії цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА