Вирок № 87278876, 30.01.2020, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/38/20

№ провадження 1-кп/453/41/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Брони А.Л.,

за участі секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

прокурора Максимів О.Г.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Ільницької І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження №12020140300000017 від 09.01.2020 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Стрий Львівської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1 , 03.03.2017 року, перебуваючи в приміщенні управління праці та соціального захисту населення Сколівської РДА, м. Сколе, вул. Д. Галицького, №10, достовірно знаючи, що згідно ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли: працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які доглядають за особами, які досягли 80-річного віку;) підробила офіційні документи та використала їх, власноручно на бланку затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України №204 від 22.03.2007 року власноручно внесла неправдиві відомості в декларацію про доходи та майновий стан своєї сім`ї за період з 01.09.2016 року по 28.02.2017 року в якій у розділі II вказала, що її чоловік ОСОБА_2 здійснює соціальний догляд за особою похилого віку, яка досягла 80- річного віку, знаючи, що він фактично такий догляд не здійснював, оскільки з 24.09.2016 року по 01.11.2016 року та з 15.11.2016 року по 18.12.2016 року перебував за межами Державного кордону України. Після чого ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що оригінали документів є підроблені, використала їх при подачі пакету документів, з метою одержання державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї. На підставі поданих нею документів та заповненої власноручно заяви і декларації про доходи сім`ї, управлінням праці та соціального захисту населення Сколівської РДА в період з 01.03.2017 року по 31.08.2017 при відсутності чоловіка ОСОБА_2 в Україні упродовж від одного до кількох місяців у задекларованому періоді їй було призначено та нараховано державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї, яку вона отримала на загальну суму 25 636 грн. 42 коп.

Таким чином, ОСОБА_2 , в період з 01.03.2017 року по 31.08.2017 року в сукупності своїх умисних дій з використанням завідомо підроблених нею офіційних документів, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділа чужим майном, а саме: державними коштами на загальну суму 25 636 грн. 42 коп., які було їй нараховано та виплачено в філії Львівського ОУ АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10013/0179 на особистий рахунок № НОМЕР_1 , як державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї, чим завдала матеріальної шкоди державному бюджету, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України.

Прокурором Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Максимів О.Г. в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 25 636 грн. 42 коп., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі, обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорювала, як і докази на їх підтвердження, від давання показань не відмовилася. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо її не карати та звільнити її від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей, стосовно яких її не позбавлено батьківських прав.

Враховуючи те, що обвинувачена свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях та цивільний позов визнала повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої.

На підставі вищевикладеного, суд, допитавши обвинувачену, дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, оскільки вона підробила та використала завідомо підроблений офіційний документ у результаті чого заволоділа чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

ОСОБА_1 вчинила злочини невеликої тяжкості.

Пом`якшуючими вину обвинуваченої ОСОБА_1 , обставинами, суд вбачає щире каяття у скоєних кримінальних правопорушеннях та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх характер та наслідки, особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а також те, що вона повністю визнала свою вину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щиро розкаюється у вчинених кримінальних правопорушеннях.

Як вбачається із досудової доповіді, виконаної 29.01.2020 року Сколівським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області на обвинувачену ОСОБА_1 , результати її оцінки показали середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а тому виправлення її без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

У зв`язку із зазначеним, суд вважає за доцільне під час вирішення питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання обмежитись межами санкції ч. 1 ст. 190 та ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, а тому, з врахуванням ст. 70 КК України, їй слід призначити покарання у виді сплати штрафу у дохід держави.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Відповідно до п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчинені умисного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким злочином відповідно до статті 12 КК України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 має двоє дітей: дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким не виповнилося 18 років на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», батьківських прав не позбавлена, як вбачається із довідки виданої службою у справах дітей Сколівської РДА від 09.01.2020 року. Судом також досліджено, що ОСОБА_1 вчинила вказані злочини, передбачені ч.1 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році». Крім того, дані злочини відносяться до злочинів невеликої тяжкості, і не є ні тяжкими, ні особливо тяжкими злочинами відповідно до ст.12 КК України.

Таким чином, на обвинувачену ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року. Обвинувачена ОСОБА_1 просить звільнити її від покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році». Перешкод для застосування амністії та звільнення від відбування призначеного покарання з цих підстав ОСОБА_1 судом не встановлено. За таких обставин, відповідно до ст. 86 КК України, на підставі п. «в» ч. 1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, №1810-VIII, ОСОБА_1 слід звільнити від відбування призначеного покарання.

Суд роз`яснює обвинуваченій ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: що амністія у подальшому, протягом наступних десяти років до неї не може бути застосована.

Заявлений та підтриманий в судовому засіданні прокурором Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Максимів О.Г. в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 25 636 грн. 42 коп., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яка такий в судовому засіданні визнала, підлягає задоволенню.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні обвинуваченій не обирався та, враховуючи вимоги ст. ст.131, 132,177,178 КПК України і дані про її особу, суд не вбачає підстав для його визначення на цей час.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України і призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Згідно ст. 86 КК України та на підставі п. «в» ч.1 ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов прокурора Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Максимів О.Г. в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 25 636 грн. 42 коп., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації (рахунок №35418082000083, МФО 820172, ЗКПО 25257993) 25 636 (двадцять п`ять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 42 коп. шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Повне найменування учасників справи у частині пред`явленого цивільного позову:

Позивач: Сколівський відділ Стрийської місцевої прокуратури Львівської області, місцезнаходження: вул. Данила Галицького, 37, м. Сколе, Львівська область.

Позивач: Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації, місцезнаходження: м-н. Незалежності, 1, м. Сколе, Львівська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Речовий доказ: справу № 607170 на прізвище ОСОБА_1 про призначення їй державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї, яка передана на відповідальне зберігання в Управління соціального захисту населення Сколівської РДА, їм залишити.

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя