Рішення № 87278379, 27.01.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/145/20

Провадження №2/442/388/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі головуючого судді Нагірної О.Б.

за участю секретарів судових засідань Харіва І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 442/145/20за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю магазин – кафе «Міраж», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності, суд -

встановив:

Позивачі – Товариство з обмеженою відповідальністю Магазин-Кафе «МІРАЖ» та ОСОБА_1 – звернулись до суду з вимогами до відповідача – ОСОБА_2 щодо припинення права спільної часткової власності на нежитлове приміщення загальною площею 341,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказують на неможливість укладення правочину в нотаріальній формі щодо реального розподілу нежитлового приміщення, яке перебуває у спільній частковій власності позивачів та відповідача у зв`язку із тим, що частка відповідача на даний час виділена в окремий об`єкт, а тому нотаріус не може ідентифікувати одного із співвласників, оскільки його речове право зареєстроване на частину приміщення як окремий об`єкт нерухомості, а не як на частину вище згадуваного нежитлового приміщення.

З огляду на такі обставини у позивачів виникла необхідність звернення до суду для захисту своїх прав в порядку ст.ст. 16, 181, 364 та 367 ЦК України.

Ухвалою судді від 21.01.2020 року дану справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27.01.2020 року.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представником позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин-Кафе «МІРАЖ» – адвокатом Шабан В.Г. подано до суду заяву, в якій останній просить розгляд даної справи проводити у його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник позивача – ОСОБА_3 – адвокат Копанським М.Л. подав до суду заяву, в якій зазначив про повне підтримання позовних вимог, які просить задоволити, а також просить провести розгляд даної справи у його відсутності.

Відповідач – ОСОБА_2 – подала на адресу суду заяву, в якій зазначила про визнання позовних вимог та не заперечила щодо їх задоволення. Також у зв`язку із сімейними обставинами просить провести розгляд даного спору без її участі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За результатами підготовчого провадження, у відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Вимогами ст.ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачі та відповідач у даному спорі є співвласниками в різних частинах нежитлового приміщення загальною площею 341,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Зокрема, як вбачається із копії Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.09.1995 року Дрогобицькою державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер 2-4737, та рішення Дрогобицької міської ради за №350 від 10.12.1996 року, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю Магазин-Кафе «МІРАЖ» є власником 27/100 ідеальних частин нежитлового приміщення (позн. на плані літ. «69») площею 93,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Дані обставини також додатково підтверджуються Довідкою КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» за №555 від 25.11.2019 року.

Аналогічно, як вбачається із копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 23.05.2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Н.П.Кодлубай, реєстраційний номер 738, позивач – ОСОБА_1 є власником 3/10 ідеальних частин нежитлового приміщення площею 102,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру РПНМ про реєстрацію права власності за №167768222 від 23.05.2019 року.

Також судом встановлено, що відповідач – ОСОБА_2 являється співвласником частини вище згадуваного приміщення площею 144,6 кв.м. на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Традиція» та посвідченого 07.08.2019 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Р.І.Лаганяк, реєстраційний номер 414, речове право відповідно до якого зареєстроване на підставі Витягу з Державного реєстру РПНМ про реєстрацію права власності за №176657417 від 07.08.2019 року.

Однак, попередній власник частини нежитлового приміщення – Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Традиція» - виділило свою частку в окремий об`єкт – нежитлове приміщення (позначене на плані літ. «9А») загальною площею 144,6 кв.м. на підставі Свідоцтва про право власності від 06.12.2012 року, виданого на підставі рішення Виконкому Дрогобицької міської ради за №474 від 15.11.2012 року, що підтверджується Довідкою КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» за №545 від 20.11.2019 року.

Оскільки частина об`єкта нерухомого – нежитлового приміщення площею 144,6 кв.м. – на даний час виділена в окремий об`єкт, у позивачів не має змоги укласти правочин про реальний розподіл часток, так як на укладення такого правочину повинна бути згода всіх співвласників, а в нашому випадку нотаріус не може ідентифікувати одного із співвласників, оскільки його речове право зареєстроване на частину приміщення як окремий об`єкт нерухомості, а не як на частину вище згадуваного нежитлового приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦПК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до домовленостей між співвласниками, останні фактично та реально розділили між собою належне на праві спільної часткової власності приміщення, якими і користуються з моменту набуття права власності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна у порядку ст. 364 ЦК України, право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України.

Відповідно до Висновку КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 25.11.2019 року за №150 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Магазин-Кафе «МІРАЖ» підтверджується, що за технічними показниками 27/100 ідеальних частин приміщення площею 93,5 кв.м. має окремий вхід і може бути поділено (виділено) в натурі.

Аналогічно відповідно до Висновку КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 25.11.2019 року за №149 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , виданого ОСОБА_4 Мироновичу підтверджується, що за технічними показниками 3/10 ідеальних частин приміщення площею 102,7 кв.м. має окремий вхід і може бути поділено (виділено) в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушували право, примусового виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, а також з враховуючи, що жодних підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено, суд приходить до переконання, що позовні підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 4, 7, 12, 13, 43, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Припинити право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин-Кафе «МІРАЖ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нежитлове приміщення загальною площею 341,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити Товариству з обмеженою відповідальністю Магазин-Кафе «МІРАЖ» у приватну власність частку спільного майна, а саме нежитлове приміщення загальною площею 93,5 кв.м., яке складається з приміщення торгового залу (позначене літ. «22») площею 22,0 кв.м., приміщення вбиральні (позначене літ. «22») площею 1,2 кв.м., приміщення торгового залу (позначене літ. «20») площею 11,0 кв.м., приміщення кладової (позначене літ. «19») площею 6,0 кв.м., приміщення кладової (позначене літ. «18») площею 7,3 кв.м., приміщення кладової (позначене літ. «17») площею 7,0 кв.м., приміщення кладової (позначене літ. «16») площею 8,3 кв.м., приміщення коридору (позначене літ. «21») площею 20,0 кв.м., приміщення мийні (позначене літ. «24») площею 5,2 кв.м. та приміщення мийні (позначене літ. «11») площею 5,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити ОСОБА_4 у власність частку спільного майна, а саме нежитлове приміщення загальною площею 102,7 кв.м., яке складається з приміщення холодильника (позначене літ. «12») площею 26,0 кв.м., приміщення компресорної (позначене літ. «13») площею 7,8 кв.м., приміщення розгрузочної (позначене літ. «14») площею 62,0 кв.м. та приміщення кладової (позначене літ. «15») площею 6,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського Апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.01.2020 року.

Суддя О.Б. Нагірна