Ухвала суду № 87277733, 21.01.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1719/19 1-кс/335/348/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., за участю: секретаря судового засідання Косатої М.А., слідчого Москаленко А.О., прокурора Курбет О.О., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника підозрюваної Гороховець М.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Москаленко А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 12019080000000005 від 05 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, відносно підозрюваної:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Тольяті, Самарської області, Російської Федерації, громадянки України, офіційно не працевлаштована, одружена, яка має базову загальну середню освіту, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , у невстановлений в ході досудового слідства час познайомилась із невстановленими особами, які перебували на території Турецької Республіки, з якими ОСОБА_1 вступила у попередню змову на вчинення дій, спрямованих на вербуванням і переміщення на територію Турецької Республіки місцевих дівчат з корисливою метою отримання коштів за їх подальшу передачу та особистого збагачення за рахунок їх подальшої сексуальної експлуатації.

Розглядаючи будь-яку дівчину як потенційний об`єкт вербування для наступної передачі, ОСОБА_1 , отримавши від невстановлених осіб рекомендації по вербуванню, враховувала морально-вольові якості дівчат, їх характер, зовнішні дані, рівень розвитку, схильності та інші риси, властиві їх віку, матеріальний та сімейний стан. Під час вербування пропонувала дівчатам високооплачувану роботу і заняття проституцією на вигідних умовах, при цьому приховуючи реальні умови, які б спричинили їх відмову від виїзду з України. Зокрема розповідала про вигідні умови праці, що значно покращать матеріальний стан дівчат за рахунок заняття проституцією. Запевняла дівчат, що сутенери будуть оплачувати проживання, харчування, тощо, а у разі не бажання у подальшому займатися проституцією, вони безперешкодно можуть повернутися додому.

У подальшому, ОСОБА_1 згідно відведеної їй ролі мала вербувати осіб жіночої статі з метою сексуальної експлуатації за кордоном за матеріальну винагороду, надсилати їх фотографії невстановленим особам, які у свою чергу узгоджувала кандидатури для сексуальної експлуатації, організовували зустрічі в аеропорту та оформлювали виїзні документи для знаходження у Турецькій Республіці.

Так, 30 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний намір направлений на вербування людини з метою сексуальної експлуатації з використанням її уразливого стану, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, під час телефонної розмови з ОСОБА_2 роз`яснила деякі подробиці та умови виїзду до Республіки Туреччина для надання сексуальних послуг за плату, при цьому остання повідомила про своє неповноліття, однак ОСОБА_1 цей факт не зупинив та попрохала надіслати їй фотокартки для погодження кандидатури. В ході подальшої телефонної розмови, ОСОБА_1 повідомила неповнолітній ОСОБА_2 , що її кандидатура схвалена та домовилась про особисту зустріч, для роз`яснення подробиці виїзду до Республіки Туреччина для надання сексуальних послуг за плату, яка у подальшому відбулась приблизно о 14 годині 00 хвилин 17.01.2020 поблизу Центрального автовокзалу м. Запоріжжя по пр. Соборному у м. Запоріжжі.

У призначений час ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_1 у вказаному місці, де остання, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є неповнолітньою та внаслідок збігу тяжких матеріальних обставин, викликаних її скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, після чого, переконавшись, що вона перебуває в уразливому стані, усвідомлюючи цю обставину, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях запропонувала останній роботу повією за межами України. При цьому, ОСОБА_1 роз`яснила ОСОБА_2 умови проживання та праці, а також розміри оплати у розмірі 500 доларів США за надання нею сексуальних послуг клієнтам за добу, а також запевнила, що усі витрати по оформленню виїзних документів до Турецької Республіки несе вона та невстановлена особа, поставивши тим самим потерпілу у залежне від неї матеріальне положення.

Так, ОСОБА_1 у невстановлений час для себе та неповнолітньої ОСОБА_2 було придбано електронний авіаквиток сполученням «Запоріжжя-Стамбул» на 19.01.2020, виліт о 12 годині 00 хвилин, який був надісланий на мобільний телефон неповнолітній ОСОБА_2 .

У подальшому 19.01.2020, приблизно о 12 годині 00 хвилин, неповнолітня ОСОБА_2 прибула до місця проходження контролю служби авіаційної безпеки КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, де на неї чекала ОСОБА_1 , для подальшої посадки на літак рейсом з вильотом о 15 годині 00 хвилин 19.01.2020 до м. Стамбул Турецької Республіки, пройшла реєстрацію та зону митного контролю.

19 січня 2020 року, о 12:17 годині ОСОБА_1 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України

19.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрювана та її захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість клопотання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000005, від 05 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019080000000005, 19 січня 2020 року, о 12:17 годині ОСОБА_1 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України та 19.01.20120 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, слідчим суддею в ході розгляду клопотання перевірені доводи про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, яка ґрунтується на фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, а саме: показаннях свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , результатами НСРД, іншими матеріалами кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваної, яка офіційно не працевлаштована, одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має місце реєстрації - АДРЕСА_1 , раніше не засуджена.

Разом з тим в процесі розгляду клопотання з пояснень підозрюваної встановлено, що остання за місцем реєстрації постійно не мешкає, періодично відвідує м. Дніпро, адреса її мешкання у вказаному місті в процесі розгляду клопотання не встановлена, як і мета її перебування у м. Дніпро.

Також слідчий суддя враховує вік підозрюваної, стан її здоров`я, міцних соціальних зв`язків та відсутність постійного стабільного джерела доходу, що дає підстави дійти висновку про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено слідчим та прокурором у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про її особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує її суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваною.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею враховано та з пояснень самої ОСОБА_1 встановлено, що остання за місцем реєстрації постійно не мешкає, іншого постійного місця мешкання у процесі розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено, у зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

При цьому з приводу тверджень підозрюваної та її захисника щодо необґрунтованості підозри, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого злочину, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваної, тяжкість злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 року складає 2102,00 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави та звільнення з-під варти покласти на підозрювану обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту її фактичного затримання – з 19.01.2020 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 до 16.03.2020 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2020 року включно, який обчислювати з 19.01.2020 року з моменту фактичного затримання.

Встановити заставу – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 168160,00 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу – застава ОСОБА_1 , номер справа (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваної, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 16.03.2020 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Н.І.Рибалко