Рішення № 87277353, 15.01.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.01.2020 Справа № 331/6218/18

Провадження № 2/331/54/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Антоненко М.В., при секретарі судового засідання Андрієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до районної адміністрації до Запорізької міської ради по Олександрівському району, ОСОБА_3 , третя особа: ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсною відмову в приватизації квартири, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, зобов`язання провести приватизацію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до районної адміністрації до Запорізької міської ради по Олександрівському району, ОСОБА_3 , третя особа: ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсною відмови в приватизації квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло.

У липні 2019 року позивачі уточнили позовні вимоги та просили визнати недійсною відмову в приватизації квартири, визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на житло.

В обґрунтування позову зазначили, що 18.03.2016 року ОСОБА_1 видано ордер № 169 серія «М» на житлове приміщення, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі рішення міськвиконкому № 72/8 від 29.02.2016, разом з донькою ОСОБА_2 , 1994 року народження. У квартиру АДРЕСА_1 вони вселились та зареєструвались 29.03.2016 року, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи. З цього часу ними сумлінно сплачуються комунальні платежі та квартирна плата за надану квартиру. 19.12.2016 року рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №778/5 надано дозвіл на перепланування квартири АДРЕСА_1 .

Перепланування квартири було зроблено ними відповідно до вказаного рішення. Також, з урахуванням перепланувань 19.05.2017 року було виготовлено нову технічну документацію на квартиру та погашено попередній технічний паспорт. Згідно листа Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району техніком ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4 було виконано обстеження та складено акт від 13.06.2017року. В даному акті заміри квартири співпадають із новою технічною документацією на квартиру, а саме, технічним паспортом станом на 19.05.2017 року та актом від 13.06.2017 року.

Позивачами було подано заяву та документи до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . На цю заяву з питання приватизації квартири Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району повідомила, що під час здійснення розрахунків загальної площа квартири було виявлено невідповідність між наданою позивачами технічною документацією та даними, що містять у програмі «Приватизація житла» та у зв`язку з цим неможливо правильно розрахувати загальну площу, яка зазначається у свідоцтві про право власності на житло.

Також було надано рекомендації щодо необхідності проведення у відповідність технічну документацію. В приватизації квартири позивачам було відмовлено, хоча технічна документація була надана в повному обсязі з урахуванням перепланування квартири, на яке було надано дозвіл у вигляді рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 778/5 від 19.12.2016 року.

Тому, вони вважають відмову Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району незаконною, просять визнати її незаконною, визнати частково недійсною приватизацію частки у розмірі 39/100 (фактично 29/100) квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та визнати частково недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 16.11.2017року, районною адміністрацією Запорізькою міською радою по Олександрівському району, а саме, зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з розподілом часток з урахуванням реконструкції квартири.

У судове засідання позивачі не з*явилися. Надали суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутності. На задоволенні позову наполягають.

У судове засідання представник відповідача Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району не з*явився. 29.07.2019 року подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов визнав частково, а саме, погоджується щодо наведених позивачем обставин про неможливість реалізувати своє право приватизувати житло, але зазначена ситуація склалась не з вини органу приватизації, а у зв`язку з неузгодженістю дій квартиронаймачів під час зміни технічних характеристик квартири спільного заселення на підставі рішення виконавчого комітету.

Наразі частини квартири окремо мають різні технічні характеристики. Зазначене унеможливлює здійснити розрахунок загальної площі квартири спільного заселення з використанням програми «Приватизація житла»

Відповідач ОСОБА_3 , будучи неодноразово викликаним до суду судовими повістками зі місцем проживання до суду жодного разу не з`явився, відзиву на позов не подав.

У судове засідання представник третьої особи ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» не з*явився. Надав суду заяву з проханням прийти рішення на розсуд суду.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачі та відповідач ОСОБА_3 проживають у квартирі спільного заселення АДРЕСА_1 .

Приватизацію 39/100 частини квартири спільного заселення № АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 було здійснено відповідачем ОСОБА_3 згідно акту ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 25.01.2017 року, отриманого ОСОБА_5 , без врахування перепланування, виконаного позивачами, тому фактичні долі у квартирі не відповідають розрахунку долей, згідно акту ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 13.06.2017 року, отриманого ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло № 118 від 16.11.2017 року 39/100 частин квартири спільного заселення АДРЕСА_1 ,належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 , а саме, кімната № 5площею 12,6 кв. комора № 4 площею 0,30 кв.м., у спільному користуванні мешканців квартири спільного заселення перебуває коридор № 1 площею 6,40 кв.м., комора № 2 площею 0,30 кв.м., кухня № 6 площею 5,40 кв.м., душова АДРЕСА_4 площею 1,20 кв.м.. туалет № 8 площею 1,00 кв.м., балкон площею 0,51 кв.м.

Згідно акту ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 13.06.2017 року спірна квартира АДРЕСА_1 являє собою трикімнатну квартиру, яка складається з коридору № 1 площею 6,4 кв.м., коридору № 2 площею 6,1 кв.м., кімнати № 3 площею 12,3 кв.м., кімнати № 4 площею 13,1 кв.м., комори № 5 площею 0,3 кв.м., кімнати № АДРЕСА_5 площею 12,6 кв.м. кухні № НОМЕР_2 площею 5,4 кв.м., душової № 8 площею 1,2 кв.м., туалету № 9 площею 1,0 кв.м., балкону площею 0,51 кв.м., загальною площею 58,91 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м. Приватизації підлягає коридор № 2 площею 6,1 кв.м., кімната № 3 площею 12,3 кв.м., кімната № 4 площею 13,1 кв.м., що складає 71/100 частину квартири АДРЕСА_6 № АДРЕСА_7 площею 1,2 кв.м., туалет № 9 площею 1,0 кв.м., балкон площею 0,51 кв.м.

Листом № Б-0334 від 04.07.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у приватизації частини квартири АДРЕСА_1 , через невідповідність технічних характеристик квартири, так як з наданих актів від 25.01.2017 року та від 13.06.2017 року вбачається, що змінилася не лише площа, а й нумерація деяких приміщень у квартирі і на теперішній час дані, які містяться у свідоцтві про право власності на житло № 118 від 16.11.2017 року 39/100 частин квартири спільного заселення АДРЕСА_1 , виданому відповідачу ОСОБА_3 . Приватизація частини квартири позивачами неможлива без визнання частково недійсним зазначеного свідоцтва.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або в оренду.

Відповідно до ст. ст. 5, 6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз. Незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними однокімнатні квартири.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суб`єктами приватизації є всі громадяни України, які мають право отримати безоплатно квартиру (будинок), яку вони займають. Передача житла у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир у приватизації житла, яке вони займають, за винятком випадків, передбачених п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 2 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» (далі по тексту - Закон №2482-Х11) до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках ( житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

За приписами п. 1 та п. З ст. 8 вищезазначеного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадян.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ним житла, крім випадків, передбачених законом (п. 10 ст. 8 Закону №2482 -XI1).

Передача квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитках, кімнату в комунальній квартирі, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення (п. 16 Порядку).

Відповідно до п. п.17,18 Положення Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, який затверджений наказом Міністерства з питань жилого комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 року №109/17404, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру(будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації та подає такі документи : копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копію ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ним житла, крім випадків, передбачених п. 2 ст. 2 цього Закону, а саме, не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників;кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірне житлове приміщення не розповсюджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 345 ЦК України, фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є у комунальній власності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Тому, суд приходить до висновку, що позивачі мають право на приватизацію 71/100 частини квартири, а саме, коридора № 2 площею 6,1 кв.м., кімнати № 3 площею 12,3 кв.м., кімнати № 4 площею 13,1 кв.м., у загальному користуванні залишається: коридор № 1 площею 6,4 кв.м., кухня № 7 площею 5,4 кв.м., душова № АДРЕСА_8 площею 1,2 кв.м., туалет № 9 площею 1,0 кв.м., балкон площею 0,51 кв.м, в якій вони зареєстровані і мешкають, а також слід визнати частково недійсною приватизацію відповідачем ОСОБА_3 частки у розмірі 39/100 (фактично 29/100) квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та визнати частково недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 16.11.2017 року, районною адміністрацією Запорізькою міською радою по Олександрівському району, а саме, в частині приватизації 39/100 частин квартири, а фактично 29/100 частин, що складаються з комори № 5 площею 0,30 кв.м, замість комори № 4 площею 0,30 кв.м., кімнати № 6 площею 12,6 кв.м., замість кімнати № 5 площею 12,6 кв., у загальному користуванні знаходиться: коридор № 1 площею 6,4 кв.м., кухня № 7 площею 5,4 кв.м., душова № АДРЕСА_8 площею 1,2 кв.м., туалет № 9 площею 1,0 кв.м., балкон площею 0,51 кв.м.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. ст. 1, 2, п. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до районної адміністрації до Запорізької міської ради по Олександрівському району, ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсною відмови в приватизації квартири, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, зобов`язання провести приватизацію задовольнити частково.

Визнати частково недійсною приватизацію частки у розмірі 39/100 (фактично 29/100) квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та визнати частково недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 16.11.2017року, районною адміністрацією Запорізькою міською радою по Олександрівському району, а саме, а саме, в частині приватизації 39/100 частин квартири, а фактично 29/100 частин, що складаються з комори № 5 площею 0,30 кв.м, замість комори № 4 площею 0,30 кв.м.,кімнати № 6 площею 12,6 кв.м., замість кімнати № 5 площею 12,6 кв., у загальному користуванні знаходиться: коридор № 1 площею 6,4 кв.м., кухня № 7 площею 5,4 кв.м., душова АДРЕСА_8 площею 1,2 АДРЕСА_9 .м., туалет № 9 площею 1,0 кв.м., балкон площею 0,51 кв.м.

Зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з розподілом часток з урахуванням реконструкції квартири.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Антоненко