Ухвала суду № 87275849, 31.01.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/502/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 січня 2020 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Малінов О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., в якій позивачка просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту на купівлю автотранспортного засобу № 235АІ10120802001 від 02 серпня 2012 року в загальному розмірі 224001,06 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису.

Позовну заяву подано з порушенням вимог ст.177 ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру з 01 січня 2020 року становить 840,80 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачка просить звільнити її від сплати судового збору посилаючись на те, що вона не працює, виховує двох дітей, за минулий рік доходів не отримувала, на підтвердження чого просить витребувати з Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області довідку про її доходи за минулий рік.

Відповідно до ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3).

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік.

Положення статті 136 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Позивачкою не надано доказів на підтвердження її скрутного фінансового становища, що унеможливлює сплату нею судового збору, до клопотання про витребування відповідних відомостей ДФС не надано підтвердження, згідно з яким позивачка зверталася з офіційним запитом з цього приводу й отримала відмову.

Інших доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачки нею не надано та про наявність таких доказів не зазначено.

Сам по собі факт виховання двох дітей не є законодавчо закріпленою підставою для звільнення особи від сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. на розрахунковий рахунок (IBAN) – UA158999980000031213206005058, отримувач платежу – Костянтин.УК/м.Костянтинівка/22030101, код одержувача (ЄДРПОУ) – 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків.

За наведених обставин позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору при пред`явленні нею позову до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що якщо ним не будуть усунені недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя