Ухвала суду № 87274352, 01.02.2020, Чернівецький районний суд Вінницької області

01.02.2020

Справа №150/42/20

Провадження по справі №1-кс/150/13/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2020 року с. Мазурівка

Слідчий суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П.

за участю: секретаря Бантуш В.В.

прокурора Кізлика О.М.

старшого слідчого СВ Томашпільського ВП Могилів-Подільського ГУНП у Вінницькій області Ільченко О.М.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Бровко О.С.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Чернівецького відділення поліції Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020340000115 від 21.12.2019,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, 20.12.2019 близько 13:20 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить його тітці ОСОБА_2 , де тимчасово проживав, вирішив таємно викрасти грошові кошти останньої.

Виконуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись зайнятістю по господарству власниці, у житловому будинку вищевказаного домоволодіння, відшукав ключ від навісного замка скрині, після чого пішов до господарської будівлі, де відчинивши скриню, відшукав у ній скляну трьох літрову банку із грошовими коштами. В цей час до приміщення зайшла власниця грошових коштів ОСОБА_2 , помітивши яку ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його дії стали відкритими, ігноруючи це, схопив частину грошових коштів в сумі 10 900,00 гривень та побіг до житлового будинку, де розпорядився викраденим приховавши у різних місцях помешкання.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме, у вчиненні грабежу, тобто відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно.

31.01.2020 ОСОБА_1 у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними в ході досудового розслідування доказами:

-протоколом огляду від 20.12.2019, під час якого проведено огляд місця події, а також огляд та вилучення викрадених грошових коштів.

-речовими доказами - грошовими коштами в сумі 10 900,00 гривень.

-показами потерпілої ОСОБА_2

-показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (поняті під час огляду від 20.12.2019), які були присутні під час того як ОСОБА_1 розповів обставини вчинення крадіжки.

-показами підозрюваного ОСОБА_1 .

Старший слідчий СВ Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області просить задоволити клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, наголосив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину та всі зазначені у клопотанні ризики мають місце.

Підозрюваний ОСОБА_1 суду показав, що винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнає в повному обсязі та пояснив, що після вчинення поїхав до м. Одеса аби заробити коштів на проживання. Не влаштувавшись на роботу, проживав певний час у притулку, після чого проживав у своєї тітки. А тому, він не переховувався від органу досудового розслідування. Також пояснив, що по поверненні до с. Мазурівка, прийшов до тітки, яка його прийняла та нагодувала. У зв`язку із чим, просив суд застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного - Бровко О.С. підтримав позицію свого підзахисного та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор звернув увагу суду на тому, що ОСОБА_1 проживав у тітки, відносно якої вчинив кримінальне правопорушення, у вчиненні якого йому оголошено про підозру. Іншого житла підозрюваний не має, а тому застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не виявляється за можливе. Окрім того, окреслені слідчим ризики, які встановлено в ході досудового розслідування свідчать про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не забезпечить запобігання ризикам ухилятися від слідства та/чи суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали, додані до клопотання, приходжу до висновку про задоволення клопотання та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Згідно із ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним (…) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави (…), суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: «що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (…). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (…). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватися на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (…)».

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні грабежу, тобто відкритому викраденні чужого майна, вчиненому потворно, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 186 КК України. Зазначені обставини підтверджуються протоколами огляду місця події, допиту свідків, потерпілої та підозрюваного.

Таким чином, наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих слідчим матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоровя підозрюваного; 4) наявність у підозрюваного постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч.1 ст.178 КПК України.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України , і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).

Слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки після реєстрації кримінального провадження ОСОБА_1 з місця реєстрації зник та протягом тривалого часу переховувався від слідства в м. Одеса. Як слідує з характеристики, наданої сільським головою Мазурівської сільської ради від 21.12.2019 на ОСОБА_1 , останній зловживає алкогольними напоями, веде антиморальний та антисоціальний спосіб життя, що виразилось у неодноразовому вчиненні дій насильницького характеру (психологічного та матеріального) відносно його батьків та рідних, а тому наявний ризик того, що ОСОБА_1 незаконно впливатиме на свідків та потерпілу у кримінальному проваджені, яка є його тіткою. Крім того, на даний час підозрюваний ніде не працює, тобто не має постійного заробітку, необхідного для проживання, а тому може вчиняти корисливі злочини з метою особистого збагачення.

З врахуванням наведеного вище слідчий суддя вважає, що наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам ухилятися від слідства та/чи суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

При цьому, слідчий суддя виходить з того, що статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійснення з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Отже, для запобігання ризикам, вказаним у ст.177 КПК України, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, слідчий суддя вважає виправданим застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого КПК України (ч.4 ст.197 КПК України).

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст.197 КПК України).

За правилами ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених КПК України.

Пунктом 2 частини 5 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В ухвалі суду зазначаються обов`язки з передбачених ст.194 КПК України, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні (ч.3 ст.183 КПК України).

З огляду на характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та з урахуванням особи останнього, який раніше судимий, підозрюється у вчиненні умисного злочину, що по ступеню тяжкості відноситься до тяжких злочинів, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який підлягає до визначення підозрюваному повинен становити 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку внесення застави у встановленому судом розмірі ОСОБА_1 зобов`язаний з`являтися за кожною вимогою до слідства та/чи суду, не відлучатися без дозволу слідчого та/чи суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, повідомляти слідчого та/чи суд про зміну місця свого проживання.

У випадку, якщо ОСОБА_1 після внесення застави, будучи належно повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого та/чи суду без поважних причин чи не повідомить причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

При зверненні застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до ОСОБА_1 застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу із застосуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170, 176-178, 183 184, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Чернівецького відділення поліції Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020340000115 від 21.12.2019 - задоволити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мазурівка Чернівецького району Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, раніше судимого.

Строк дії ухвали відповідно до вимог ч.1 ст.197 КПК України встановити терміном 60 /шістдесят/ днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а саме з 16 години 30 хвилин 01 лютого 2020 року до 16 години 30 хвилин 01 квітня 2020 року.

У випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 має право у будь-який момент внести заставу. Розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України складає 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040,00 (сорок дві тисячі сорок) гривень, (одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26286152, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача НОМЕР_1 , призначення платежу: застава, Чернівецький районний суд Вінницької області).

У випадку внесення застави у встановленому судом розмірі ОСОБА_1 зобов`язаний з`являтися за кожною вимогою до слідчого та/чи суду, не відлучатися без дозволу слідчого та/чи суду із населеного пункту, в якому він проживає, повідомляти слідчого та/чи суд про зміну свого місця проживання.

У випадку, якщо ОСОБА_1 після внесення застави, будучи належно повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого та/чи суду без поважних причин чи не повідомить причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

При зверненні застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до ОСОБА_1 застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу із застосуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.309, п.3 ч.2 ст.395 КПК України на ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні під час досудового розслідування може подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя С.П. СУПЕРСОН