Ухвала суду № 87273852, 30.01.2020, Приморський районний суд м. Одеси

30.01.2020

Справа № 522/15975/17

Провадження № 2/522/1896/20

УХВАЛА

30 січня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси, Міністерства оборони України про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити належні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2017 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси, Міністерства оборони України про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити належні дії (а.с. 1-9).

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М.

28 серпня 2017 року по справі відкрито провадження (а.с.39).

Представник Міністерства оборони України С.П. Дідух звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі (в порядку п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України) (а.с.49).

18 січня 2018 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 53-55).

19 червня 2018 року ухвалою суду відмовлено у задоволені клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси, Міністерства оборони України про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити належні дії (а.с. 68-70).

03 вересня 2018 року від відповідача квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси до суду надійшов відзив (а.с. 79-80).

03 вересня 2018 року від представника Міністерства оборони України Єрмакова А.В. надійшов відзив на позов ОСОБА_1 (а.с. 83-86).

03 вересня 2018 року від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив представника Міністерства оборони України (а.с. 88-95).

23 жовтня 2018 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про перенесення судового засідання (а.с. 111).

24 жовтня 2018 року від представника квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси за довіреністю Федорченко Л.В. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника КЕВ м. Одеса (а.с.113-115).

В подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин.

В судове засідання 30 січня 2020 року позивач не з`явився, що є черговою повторною неявкою позивача в судові засідання 22.05.2019 року, 02.07.2019 року, 21.08.2019 року та 20.11.2019 року, про час, дату і місце яких позивач повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 30 січня 2020 року, представник квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси та представник Міністерства оборони України заявили клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав зловживання процесуальними правами та черговими неявками позивача, а саме п`ятою.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення позивача про розгляд справи у судових засідання, що були призначені 22.05.2019 року, 02.07.2019 року, 21.08.2019 року, 20.11.2019 року та 30.01.2020 року за зазначеною позивачем адресою, про що в матеріалах справи є відповідна інформація.

Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачем не подавалось.

З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивач не вчиняє будь-яких дій для прискорення розгляду справи.

Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд розцінює безпідставні неявки позивача, що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що є недопустимим.

Крім того, Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов ОСОБА_1 про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити належні дії перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

Як видно з матеріалів справи, позивач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду шляхом надіслання судових повісток на зазначену в позові адресу місця проживання позивача. Проте, в зазначені судові засідання позивач не з`явився.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, враховуючи те, що позивач та/чи/або його представник не повідомили суд про причини неприбуття в засідання, причин, які можуть бути визнані поважними, для повторного відкладення розгляду справи, судом не встановлено, тобто підстав для неприбуття позивача в судове засідання не було.

Внаслідок чого, суд вважає, що позивач допустив безпідставні неявки в судові засідання, а саме 22.05.2019 року, 02.07.2019 року, 21.08.2019 року, 20.11.2019 року та 30.01.2020 року.

Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразились у систематичному (вп`яте) не з`являнні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач втратив інтерес до вирішення даного спору та вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов ОСОБА_1 про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити належні дії.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 до квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси, Міністерства оборони України про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити належні дії залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Л.М. Чернявська