Рішення № 87272662, 20.01.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Справа № 915/1706/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В., за участю:

секретаря судового засідання Сулейманової С.М.,

представник позивача: не з`явився,

представник відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство “Рідна природа”, вул. Пантелеймонівська, 101, кв. 30, м. Одеса, 65007, код 19058491,

до відповідача 1: Державного підприємства “Дослідне господарство “Затишне” Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, 52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Центральна (Леніна), 17.

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Магістраль”, 54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, буд. 1А/1.

про: стягнення заборгованості у розмірі 1489834,10 грн, -

в с т а н о в и в:

09.07.2019 ТОВ “Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство “Рідна природа” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих. № 0407/19.01 від 04.07.2019, в якій просить суд:

- стягнути з відповідача 2 заборгованість за надані за договором № 0103/16-2 від 01.03.2016 послуги у розмірі 1479834,10 грн, у тому числі 800000,00 грн основного боргу, 318330,00 грн інфляційних донарахувань, 72300,82 грн – 3% річних, 289203,28 грн. пеня.

- стягнути солідарно з відповідачів суму грошової заборгованості за надані за договором № 0103/16-2 від 01.03.2016 послуги у сумі 10000,00 грн основного боргу.

Ухвалою суду від 01.08.2019 справу прийнято до провадження суддею Ткаченком О.В., відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17 вересня 2019 року об 11:30.

Ухвалою суду від 17.09.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 22 жовтня 2019 року о 14 год. 00 хв.

Проте підготовче засідання, призначене на 22.10.2019, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка О.В. у відпустці, про що учасникам справи направлено повідомлення.

Ухвалою суду від 01.11.2019 повідомлено учасників справи, що розгляд справи у підготовчому засіданні відбудеться 28 листопада 2019 року о 12:30.

Ухвалою суду від 28.11.2019 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 19.12.2019 об 11:30.

Ухвалою суду від 19.12.2019 розгляд справи по суті було відкладено у судовому засіданні 20 січня 2020 року о 11:00.

Ухвали суду були надіслані на зареєстровані в ЄДРПОУ адреси місцезнаходження відповідачів, проте були повернуті до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до п.п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

З огляду на викладене судом вжито належні та достатні заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Таким чином відповідачі наданим їм ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались, вимоги та доводи позивача не спростували.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене, керуючись приписами частини 2 статті 178 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Судом у судовому засіданні 20.01.2020 було підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд встановив.

01.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» (виконавець) та Державним підприємством “Дослідне господарство “Затишне” Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (замовник) було укладено Договір №0103/16-2 про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язувався за завданням замовника надати послуги з дискування ґрунту трактором New Holland T 9.615 та бороною дисковою БДВП-7,2, які є власністю ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА», в порядку та на умовах, визначених цим договором. (п. 1.1. договору)

У відповідності до погоджених пунктом 2.1. договору умов сторони погодили, що виконавець надає замовнику послуги з дискування на полях, які знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, с. Лугове, с. Гранітне, що знаходяться у постійному користуванні ДП ДГ «Затишне» МІП ім. В.М.Ремесла НААН України.

Згідно п. 2.2. договору сторонами було погоджено строк надання послуг з 01.03.2016 до 30.04.2016 або за письмовим замовленням замовника, яке надається виконавцю за 10 календарних днів до початку робіт.

Розділом 3 договору надання послуг передбачено ціну та умови оплати. Так, п.3.1. Договору надання послуг передбачено, що вартість послуг за 1 га дискування ґрунту складає 540,00 грн. та фіксується в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), які є невід`ємною частиною договору. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) містить відомості про надані Виконавцем послуги, їх об`єм вартість та є підставою для виставлення Виконавцем Замовнику рахунка-фактури до сплати за надані послуги Виконавцем за цим Договором (п.3.2.). Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений в п.7 даного Договору, протягом 50 банківських днів з моменту підписання Акту здачі-прийняття робіт.

Договором надання послуг встановлено обов`язок Виконавця своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені в п.2.1. цього Договору (п.4.1.1.), а також обов`язок Замовника приймати від Виконавця надані послуги згідно з Договором (п.4.2.1.), оплачувати послуги на умовах та в порядку, зазначеному в розділі 3 цього Договору (п.4.2.3.).

Позивачем були надані послуги за зазначеним Договором надання послуг, що підтверджується Актом надання послуг №61 від 26.04.2016 на суму 810000,50 грн, який підписаний сторонами.

У відповідності до умов п. 3.3. договору граничний 50-й банківський день з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт для сплати за надані послуги визначений 12.07.2016.

Проте в порушення умов договору відповідач 1 за надані послуги у визначений договором строк не розрахувався, у зв`язку з чим на даний час існує заборгованість у розмірі 810000,50 грн.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З метою забезпечення зобов`язань відповідача 1 за договором № 0103/16-2 про надання послуг між позивачем - ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» (як кредитором) та ТОВ «ТЕХНО-МАГІСТРАЛЬ» (поручителем) було укладено договір поруки № 0103/16-3 від 01.03.2016, за змістом якого поручитель поручився перед кредитором за виконання Державним підприємством «Дослідне господарство «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України своїх зобов`язань по договору № 0103/16-2 про надання послуг від 01.03.2016 в частині оплати вартості наданих послуг (виконаних робіт) в розмірі 10000,00 грн. (п. 1 договору)

За умовами п.2 договору поруки сторони погодили, що відповідальність поручителя обмежується розміром 10000,00 грн та застосовується з підстав, передбачених пунктами 3.3. та 4.2.3. договору № 0103/16-2 про надання послуг від 01 березня 2016 в частині оплати вартості. При цьому сторонами обумовлено, що загальна вартість наданих згідно договору № 0103/16-2 від 01.03.2016 послуг становить 810000,00 грн, кінцевий термін повернення розрахунків – не пізніше 20.07.2016 року, а відповідальність боржника та поручителя в частині забезпечення порукою є солідарною. (п. 3 та п. 4 договору поруки)

У відповідності до умов п. 7 договору поруки загальний строк дії поруки – три роки з дати, вказаної в пункті 3.3. договору № 0103/16-2 від 01.03.2016.

Тобто, враховуючи, що граничний 50-й банківський день з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт для сплати за надані послуги згідно п. 3.3. договору № 0103/16-2 від 01.03.2016 сплив 12.07.2016, а позивач звернувся до суду з позовними вимогами, у тому силі і до поручителя, 09.07.2019, то суд доходить до висновку, що ним не був пропущений загальний строк дії поруки.

У відповідності до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За приписами ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржнико. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Станом на день розгляду справи, відповідачем 1 не надано суду доказів погашення заборгованості перед позивачем у загальній сумі 810000,00 грн, а відповідачем 2 не доведено виконання взятих на себе зобов`язань за договором поруки щодо сплати 10000,00 грн.

За таких обставин суд погоджується з правомірністю заявлених позивачем вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів основної заборгованості у сумі 10000,00 грн та щодо стягнення з відповідача – ДП «Дослідне господарство «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України» 800000,00 грн боргу.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

У відповідності до п.5.5. Договору за недотримання строків сплати, зазначених в п. 3.3 Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення до моменту повної оплати заборгованості, а також 24% річних від суми заборгованості за весь період прострочення.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Отже, аналіз цих норм ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Посилаючись на невиконання відповідачем свого обов`язку з оплати отриманих послуг за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача за рік, що передує поданню позову до суду за період з 04.07.2018 по 04.08.2019, нараховану на суму боргу 810000,00 грн, пеню в розмірі 289203,28 грн.

Щодо 3% річних та інфляційних втрат суд вказує наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з наведеним заявлений відповідачем до стягнення розмір інфляційних втрат за період з серпня 2016 по травень 2019 становить 318330,00 грн, та визначена за період з 13.07.2016 по 04.07.2019 сума 3% річних у розмірі 72300,82 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачами жодних заперечень щодо розміру заборгованості або доказів її погашення суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

З огляду на той факт, що спір виник у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань відповідачем – 1 – ДП «Дослідне господарство «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України», суд відповідно до ст.129 ГПК України, вважає необхідним витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача-1.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Державного підприємства “Дослідне господарство “Затишне” Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Центральна, 17, ЄДРПОУ 16294989) та з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Магістраль” (54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, буд. 1А/1, ЄДРПОУ 36796638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство “Рідна природа” (вул. Пантелеймонівська, 101, кв. 30, м. Одеса, 65007, ЄДРПОУ 19058491) заборгованість за договором № 0103/16-2 від 01.03.2016 в сумі 10000,00 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Затишне” Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Центральна, 17, ЄДРПОУ 16294989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство “Рідна природа” (вул. Пантелеймонівська, 101, кв. 30, м. Одеса, 65007, ЄДРПОУ 19058491) заборгованість за договором № 0103/16-2 від 01.03.2016 в сумі 800000,00 грн, 318330,00 грн втрат від інфляції, 72300,82 грн - 3% річних, 289203,28 грн – пені та 22347,51 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи перебування суду у період з 30.01.2020 15год.15хв. до 31.01.2020 9год. 50 хв. у нарадчій кімнаті в рамках провадження у господарській справі 915/1413/19, рішення у повному обсязі складено та підписано 31 січня 2020 року.

Суддя О.В. Ткаченко