Рішення № 87272350, 31.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2020Справа № 910/16787/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект"доФізичної особи-підприємця Штеменка Сергія Миколайовичапростягнення 13148,00 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Штеменка Сергія Миколайовича 13148,00 грн, з яких: 3800,00 грн штрафу та 9348,00 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №03.06/19Б1 від 03.06.2019 в частині розробки проектно-кошторисної документації у встановлений означеним правочином строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019, судом відкрито провадження у справі №910/116787/19; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

02.01.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив та стверджував, зокрема, про те, що ним були виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації вчасно, а 08.07.2019 означений робочий проект у вигляді прикріпленого файлу в форматі PDF було направлено електронним листом на електронну адресу позивача, яка вказана у договорі, що на думку відповідача, спростовує твердження позивача про прострочення виконання Фізичною особою-підприємцем Штеменком Сергієм Миколайовичем зобов`язань в частині розробки проектно-кошторисної документації у встановлений договором №03.06/19Б1 від 03.06.2019 строк, оскільки виконати вказані роботи відповідач мав до 19.07.2019.

Також відповідач зазначив про відсутність підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Штеменка Сергія Миколайовича неустойки згідно положень п.7.3 договору №03.06/19Б1 від 03.06.2019, оскільки укладеним між сторонами договором не встановлено строк для усунення недоліків виконаних робіт, а позивач не повідомляв відповідача про наявність таких недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач можливістю подання відповіді на відзив відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект" (замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Штеменком Сергієм Миколайовичем (виконавець, позивач) було укладено договір №03.06/19Б1 (договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати і здати за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу: розробка проектно-кошторисної документації та супровід в експертній організації з отриманням позитивного експертного звіту по об`єкту: "Улаштування системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі за адресою: м.Київ, вул.Будівельників, 25" (надалі - роботи) (п.1.1), проектно-кошторисна документація розробляється у відповідності до завдання на проектування, державних будівельних норм та інших нормативних документів діючих на території України (п.1.2), виконавець повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та іншим вимогам, визначеним діючими нормативними актами України або міжнародними стандартами (п.1.4), у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації, підрядник на вимогу замовника, зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити роботи, необхідні для усунення виявлених недоліків в узгоджений сторонами термін (п.1.5), виконавець повинен забезпечити погодження проекту у відповідних службах КП "Київтеплоенерго", замовника та проходження експертизи проекту відповідно чинного законодавства та умов цього договору (п.1.6).

Виконавець зобов`язується виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації з погодженням замовника та КП "Київтеплоенерго" до 19.07.2019, а з позитивним експертним звітом до 31.07.2019. Результатом виконаних робіт є якісно розроблена проектно-кошторисна документація за робочим проектом (РП) по об`єкту "Улаштування системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі за адресою: м.Київ, вул.Будівельників, 25" із погодженням у встановленому чинним законодавством порядку (п.п.2.1, 2.3 договору).

Загальна ціна договору складає 38000,00 грн без ПДВ (п.3.1 договору).

Відповідно до п.п.5.1, 5.1.1, 5.1.3 договору виконавець зобов`язаний своїми та залученими силами і засобами, якісно виконати визначені цим договором і завданням на проектування замовника, роботи в обсязі і строк, визначений умовами договору; передати замовнику проектно-кошторисну документацію оформлену відповідно до вимог діючого законодавства, з усіма підписами, датами, печатками, у кількості 4 оригінальних примірників на паперових носіях та в електронному вигляді екземпляр робочого проекту у форматі DWG та PDF і кошторисну документацію у форматі DOC/DOCX та IMD.

Згідно п.п.6.1, 6.2 договору замовник не пізніше 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про завершення проектних робіт, зобов`язаний здійснити приймання проекту в порядку, встановленому відповідним чинним законодавством, передання роботи виконавцем і прийняття її замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується обома сторонами.

У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної ціни договору, передбаченої договором, за кожний випадок порушення умов договору (п.7.2 договору).

Відповідно до п.7.3 договору у разі порушення виконавцем термінів (строків) усунення недоліків виконаних робіт, виконавець сплачує замовникові неустойку у розмірі 0,3% від загальної ціни договору, зазначеної у п.3.1 договору, за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У додатку №1 до договору сторонами погоджено завдання на проектування - роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "Улаштування системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі за адресою: м.Київ, вул.Будівельників, 25".

10.08.2019 позивач направив на адресу відповідача повідомлення за вих.№АБ-19-25-28 від 09.08.2019 про сплату пені та штрафу, яке відповідач отримав 11.09.2019, однак залишив без задоволення.

Як стверджує позивач, відповідач своїх зобов`язань, обумовлених договором, не виконав, внаслідок чого позивачем і заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3800,00 грн штрафу та 9348,00 грн пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Статтею 887 Цивільного кодексу України передбачено за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Статтею 890 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами укладеного між сторонами договору відповідач зобов`язався виконати і здати за завданням позивача, а останній зобов`язався прийняти та оплатити роботу: розробка проектно-кошторисної документації та супровід в експертній організації з отриманням позитивного експертного звіту по об`єкту: "Улаштування системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі за адресою: м.Київ, вул.Будівельників, 25".

Договром також було передбачено, що виконавець повинен забезпечити погодження проекту у відповідних службах КП "Київтеплоенерго", замовника та проходження експертизи проекту відповідно чинного законодавства та умов цього договору та зобов`язується виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації з погодженням замовника та КП "Київтеплоенерго" до 19.07.2019, а з позитивним експертним звітом до 31.07.2019.

При цьому результатом виконаних робіт є якісно розроблена проектно-кошторисна документація за робочим проектом (РП) по об`єкту "Улаштування системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі за адресою: м.Київ, вул.Будівельників, 25" із погодженням у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідач зобов`язаний своїми та залученими силами і засобами, якісно виконати визначені цим договором і завданням на проектування замовника, роботи в обсязі і строк, визначений умовами договору; передати замовнику проектно-кошторисну документацію оформлену відповідно до вимог діючого законодавства, з усіма підписами, датами, печатками, у кількості 4 оригінальних примірників на паперових носіях та в електронному вигляді екземпляр робочого проекту у форматі DWG та PDF і кошторисну документацію у форматі DOC/DOCX та IMD, а позивач не пізніше 15 робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про завершення проектних робіт, зобов`язаний здійснити приймання проекту в порядку, встановленому відповідним чинним законодавством.

За змістом договору, передання роботи виконавцем і прийняття її замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується обома сторонами.

Проте, належних, допустимих та вірогідних доказів, які б підтверджували виконання відповідачем робіт у визначений договором строк та передання результатів цих робіт замовнику у порядку, визначеному укладеним між контрагентами правочином, а також належних та допустимих доказів, які б підтверджували прийняття цих робіт позивачем або надання останнім відмови від їх прийняття у зв`язку із наявними недоліками тощо, суду не надано.

Скріншот з електронної пошти відповідача про надсилання на електронну адресу позивача листа по темі: "Блискавкозахист Будівельників, 25" , на який посилається відповідач, таким доказом не є, оскільки не підтверджує факту виконання відповідачем його зобов`язань у тому порядку та обсязі, який сторони погодили в договорі.

Відповідно, у зв`язку з невиконанням відповідачем його зобов`язань за договором, наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч.2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

За змістом п.7.2 договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної ціни договору, передбаченої договором, за кожний випадок порушення умов договору.

Відповідно до п.7.3 договору у разі порушення виконавцем термінів (строків) усунення недоліків виконаних робіт, виконавець сплачує замовникові неустойку у розмірі 0,3% від загальної ціни договору, зазначеної у п.3.1 договору, за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на порушення відповідачем строків виконання робіт за договором, позивачем було нараховано й заявлено до стягнення неустойку у розмірі 9348,00 згідно умов п.7.3 договору та штраф у розмірі 3800,00 грн згідно положень п.7.2 договору.

Оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем робіт у строк, погоджений контрагентами в договорі, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, внаслідок чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф на суму 3800,00 грн.

Щодо суми заявленої позивачем до стягнення неустойки за умовами п.7.3 договору, то суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів як виконання відповідачем робіт так і доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про усунення недоліків проектно-кошторисної документації, а тому у суду відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності за порушення термінів усунення недоліків виконаних робіт, як це погоджено сторонами у п.7.3 договору, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки на суму 9348,00 згідно умов п.7.3 договору є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект" до Фізичної особи-підприємця Штеменка Сергія Миколайовича.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Штеменка Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект" (02094, м.Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 34, офіс 314, ідентифікаційний код 42626802) 3800 (три тисячі вісімсот) грн 00 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 555 (п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 20 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.М. Смирнова