Ухвала суду № 87271960, 16.12.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16.12.2019 Справа №905/2317/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

розглянувши матеріали вх.№25256/19 від 11.12.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Покровськ Донецької області

про стягнення 218817,90грн боргу, 17476,25грн – 3% річних, 55709,54грн інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ», м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Покровськ Донецької області, про стягнення 218817,90грн боргу, 17476,25грн – 3% річних, 55709,54грн інфляційних втрат.

Суд встановив, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України.

1. Згідно з ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України позивач ПОВИНЕН подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. За приписом ч.2 ст.164 ГПК України позивач ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Отже, за змістом ГПК України подання суду доказів є обов`язком, а не правом позивача як особи, що висуває певні вимоги.

В пунктах 17, 18 та 20 Постанови від 06.02.2019 у справі №916/3130/17 КГС ВС зазначив: «на відміну від попередньої редакції ГПК України, статтею 80 цього Кодексу у редакції, чинній на момент розгляду даного спору, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 2 вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).

Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку – позивача).»

В абз.3 п.5.3. Постанови КГС ВС від 26.02.2019 у справі №913/632/17 також зазначено: «У розумінні наведених положень [статті 80 ГПК України] докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей

строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.»

1.1. Відповідно до п.3.3. Договору поставки №3300006964 від 17.02.2016 (далі – Договір) за фактом відвантаження Товару Постачальник надає Покупцю рахунок.

Позивач не надав до матеріалів позову рахунків, які виставлялись до видаткових накладних, заборгованість за якими залишається несплаченою, а також доказів направлення/вручення рахунків відповідачу та їх отримання останнім. (Наданий позивачем реєстр рахунків не є первинним документом бухгалтерського обліку і не містить відомостей про отримання рахунків відповідачем.)

1.2. Згідно з п.4.2. Договору при передачі Товару залізничним транспортом він вважається прийнятим за кількістю, заявленою в залізничній накладній при підписанні акту приймання-передачі Товару без зауважень з боку Покупця.

Серед додатків до позовної заяви відсутні названі накладні та акти. З цього приводу позивач має надати письмові пояснення, а якщо такі документи складались до видаткових накладних, заборгованість за якими залишається несплаченою, – то і їх засвідчені копії.

1.3. Позивач не надав до матеріалів позову копію Додаткової угоди №3 до Договору – тобто до позову не доданий повний текст договору, на підставі якого заявлені вимоги.

Крім того, додані до позову копії додаткових угод №1, №2 та №5 не містять відомостей про дати їх підписання, з приводу чого позивач має надати обґрунтовані письмові пояснення – або надати копії зазначених додаткових угод із наявними обов`язковими реквізитами.

1.4. Позивач не надав суду документів на підтвердження свого правового статусу.

2. В п.3 ч.3 ст.162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

2.1. В тексті позову наявні розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, проте відсутній розрахунок суми основного боргу.

Позивач має надати суду обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми боргу, в якому кожна часткова оплата має бути відображена і віднесена на оплату боргу за певною видатковою накладною з обов`язковим врахуванням вказаного Покупцем призначення платежу.

2.2. В розрахунку інфляційних втрат:

- не відображено, борг за якими саме видатковими накладними увійшов до першого рядку, а за якими – до другого рядку розрахунку,

- не зазначена підстава узагальнення сум боргу за кількома накладними для нарахування інфляційних,

- не зазначена підстава нарахування інфляційних з березня 2016 року, а 3% річних – з березня 2017 року.

Отже, позивач має надати обґрунтовані письмові пояснення до розрахунку інфляційних або скласти новий обґрунтований і зрозумілий для сторонньої особи розрахунок.

Керуючись ст.ст.2, 80, 162, 164, 174 (ч.ч.1, 2), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом подання до суду: - обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми боргу;

- належним чином засвідчених копій письмових доказів, а також письмових пояснень, про які йдеться в даній ухвалі;

- належних доказів надіслання відповідачу листом з описом вкладення додатково поданих суду документів (за винятком наявних у відповідача).

3. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ»: якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу (ч.4 ст.174 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили 16.12.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Шилова

надр.2 прим.: 1 – до справи, 1 – позивачу