Рішення № 87271947, 31.01.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2020м. ДніпроСправа № 904/5612/19За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), м. Київ

до Нікопольського об`єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області, м. Нікополь

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 36 101,81 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

С У Т Ь С П О Р У:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Нікопольського об`єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області в порядку регресу витрат, пов`язаних із регламентною виплатою у сумі 34 251,81грн. та додаткові витрати у сумі 3 325,04грн., а всього 36 101,81 грн.

Правовими підставами позову позивач зазначає статті 22, 1166, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 матеріали справи передані на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 12.12.2019 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4930010711314 міститься в матеріалах справи).

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.2018 о 09:10год. в м. Нікополь по вул. Г.Чорнобиля, 34 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ГАЗ 2217 д/ нНОМЕР_1 , що належить Нікопольському об`єднаному міському військовому комісаріату Дніпропетровської області під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Фіат Брава д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.11.2018 водій ОСОБА_1 , керуючи ГАЗ 2217 д/нНОМЕР_4 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався в безпеці маневру повороту ліворуч здійснив зіткнення з автомобілем Фіат Брава д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно протоколу водій ОСОБА_1 своїми діями порушив п.10.1. Правил дорожнього руху.

Вина ОСОБА_1 зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.10.2018

Згідно постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.11.2018 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

20.11.2018 за участю водія ОСОБА_2 складено протокол огляду транспортного засобу Фіат Брава д/н НОМЕР_3 .

На дату дорожньо-транспортної пригоди 20.11.2018 договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) щодо транспортного засобу ГАЗ 2217 д/нНОМЕР_1 був відсутній.

Відповідно до Звіту вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Фіат Брава д/н НОМЕР_3 складає 100 375,44грн.

Відповідно до розрахунку розмір вартості регламентної виплати становить 34 251,81грн.:

ринкова вартість транспортного засобу Фіат Брава д/н НОМЕР_3 на момент страхового випадку - 54 251,81грн.;

вартість відновлювального ремонту - 100 375,44грн.,

вартість КТЗ в пошкодженому стані 20 000,00грн.

26.11.2019 потерпіла особа звернулася до Моторно (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) із заявою про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 29.10.2018.

За платіжним дорученням № 912173 від 12.02.2019 позивачем було сплачено на користь потерпілої особи страхове відшкодування (регламентну виплату) на загальну суму 34251,81 грн. (а.с. 52) та додаткові витрати - послуги аварійного комісара у сумі 1850,00грн. (згідно платіжного доручення №658960 від 25.01.2019) та у сумі 1475,04грн. (згідно платіжного доручення №936116 від 18.03.2019) (надання послуг з доступу для розміщення інформації про транспортний засіб з метою оцінки).

Позивач просить стягнути з відповідача регламентну та додаткові витрати у розмірі 36 101,81грн., що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для відшкодування відповідачем регламентних виплат позивача, здійснених ним на користь постраждалого від ДТП ОСОБА_3

Згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1188 цього Кодексу шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Тому, вирішуючи спір, пов`язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини.

Факт вини водія ОСОБА_1 підтверджується постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.11.2018.

Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплено обов`язковість укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності (полісу) юридичними та фізичними особами, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 29.10.2018 транспортний засіб ГАЗ 2217 д/нНОМЕР_1 експлуатувався без укладення договору (поліса) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.

Під власниками транспортного засобу у цьому Законі розуміються - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (ч. 6 ст. 1 Закону).

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди потерпілій особі у ДТП саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та визначаючи особу, відповідальну за її відшкодування, слід враховувати нормативні приписи статті 1187 Цивільного кодексу України щодо необхідності встановлення належної правової підстави (право власності, право господарського відання, право оперативного управління, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіння особою транспортним засобом.

Стосовно правомірного володіння Нікопольським об`єднаним міським військовим комісаріатом Дніпропетровської області транспортним засобом ГАЗ 2217 д/нНОМЕР_4 з можливістю самостійної відповідальності за шкоду, завдану ним як джерелом підвищеної небезпеки, суд зазначає про таке.

Органами, які здійснюють управління військовим майном згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" є Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України як центральний орган управління ЗСУ здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами ЗСУ, зокрема у разі їх розформування.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами ЗСУ на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до ЗСУ і закріплення його за військовою частиною ЗСУ воно набуває статусу військового майна.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України" майно, закріплене за військовими частинами ЗСУ, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління.

За частиною першою статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Належність автомобіля ГАЗ 2217 д/нНОМЕР_4 Нікопольському об`єднаному міському військовому комісаріату Дніпропетровської області підтверджується технічним паспортом транспортного засобу (а.с.26). Згідно витягу з наказу військового комісара №82 від 17.05.2017 ОСОБА_1 призначено на посаду водія з 17.05.2017.

Приймаючи до уваги, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вони несуть відповідальність згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України.

Такі висновки суду підтверджуються правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладені в пунктах 30-41 постанови від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (номер провадження 14-81цс18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, раніше викладеного у постанові від 21.10.2014 у справі № 3-86гс14, щодо застосування статті 1187 Цивільного кодексу України у вигляді покладення майнової відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, на Міністерство оборони України (п. п. 47-50 постанови від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (номер провадження 14-81цс18).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із регламентною виплатою у сумі 34251,81 грн. та додаткових витрат у розмірі 3325,04грн., заявлені правомірно.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до Нікопольського об`єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 36 101,81 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Нікопольського об`єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області (53200, м. Нікополь, вул. І.Сірка,39, ідентифікаційний код 09878485) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код 21647131) завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 36 101 (тридцять шість тисяч сто одна) грн.81 коп, судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна)грн.00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 31.01.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва