Рішення № 87271825, 21.01.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2020 р. Cправа № 902/920/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс", м.Вінниця

до комунального підприємства "Вінницяоблводоканал", м.Вінниця

про стягнення 12192,7 грн заборгованості

Представники сторін в судове засідання не з`явились

В С Т А Н О В И В :

01.11.2019 на адресу суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс" про стягнення з комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" 12 192,70 грн, з яких: 6285,13 грн - 3% річних, 5907,57 грн - інфляційне збільшення, що нараховані з посиланням на неналежне виконання останнім умов договору про порядок експлуатації та технічного обслуговування трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВт №302 від 30.03.2019 в частині проведення розрахунків за виконані роботи. При цьому рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.03.2019 у справі №902/131/19 встановлено обставину щодо наявності у відповідача заборгованості за означеним договором, у зв`язку із чим ухвалено стягнути встановлену суму заборгованості у розмірі 314336,53 грн. Разом з тим, відповідач рішення суду не виконав, отже, за твердженням позивача, у нього наявне право на донарахування річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 06.11.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/920/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 28.11.2019.

22.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 11/07-2442 від 21.11.2019, в якому останній зазначає, що визнає позовні вимоги повністю щодо стягнення на користь ТОВ - підприємств "Авіс" 12192,70 грн, з яких: 6285,13 грн - 3% річних, 5907,57 грн - інфляційні втрати. Одночасно відповідач вказує, що рішення суду від 12.03.2019 у справі № 902/131/19 не виконано через складне фінансове становище. При цьому обставини, викладені у позові відповідають дійсності, вимоги ТОВ-підприємства "Авіс" є обґрунтованими та правомірними.

28.11.2019 від представника позивача надійшла заява №651 від 27.11.2019 про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути на користь ТОВ - підприємства "Авіс" з комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" заборгованість у сумі 15253,13 грн, з яких: 7128,28 грн - 3% річних; 8124,85 грн - інфляційне збільшення. Обґрунтовуючи подану заяву останній зазначає, що станом на день подання позовної заяви відповідач рішення суду у справі № 902/131/19 не виконав, отже у позивача залишилося право на донарахування річних та інфляційних втрат за наступний період, починаючи з 22.02.2019.

За результатами судового засідання, 28.11.2019, судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви ТОВ - підприємства "Авіс" №651 від 27.11.2019 про збільшення розміру позовних вимог, оголошено перерву у підготовчому засіданні у даній справі до 26.12.2019.

26.12.2019 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 21.01.2020.

На визначену судом дату (21.01.2020) представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 67-68).

Поряд з тим, суд зазначає, що 21.01.2020 на адресу суду надійшла заява представника позивача про здійснення розгляду справи за його відсутності. При цьому представник позивача зазначає, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторони належним чином повідомлені про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.03.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" (далі по тексту також - сторона 1, підрядник, позивач) та комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" (далі по тексту також - сторона 2, замовник, відповідач) укладено договір № 302 про порядок експлуатації та технічного обслуговування трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВ (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору його предметом є роботи, які здійснює сторона 1 щодо систематичної (безперервної) належної експлуатації та технічного обслуговування трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВт потужністю 6,3 МВА (підстанція) (код ДК 021:201550530000-9 - послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки).

Відповідно до п. 2.4. Договору сторона 2 зобов`язується щомісячно здійснювати оплату за роботи шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок сторони 1, зазначений у Договорі протягом трьох банківських днів від дня отримання акту про виконану роботу.

Загальна сума даного Договору відповідає сумі всіх виконаних робіт за даним Договором, які підтверджуються Додатками 1, 2, 3 та іншими документами, які стосуються предмету цього Договору та складає 720 000 грн 00 коп. (п. 2.6. Договору).

Неналежне виконання комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" зобов`язань в частині проведення розрахунків по оплаті виконаних робіт перед позивачем стало підставою для звернення товариством з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс" з відповідним позовом до Господарського суду Вінницької області та відкриття провадження у справі № 902/131/19.

Так, рішенням суду від 12.03.2019 позов товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс" задоволено повністю та вирішено стягнути на його користь з комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" 314336 грн 53 коп. основного боргу, 14553 грн 41 коп. - 3 % річних, 38563 грн 39 коп. інфляційних втрат, 2755 грн 90 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору та 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

09.04.2019 на виконання рішення суду у справі №902/131/19 видано відповідний наказ.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується сторонами, станом на момент ухвалення рішення у даній справі (21.01.2020) рішення Господарського суду Вінницької області від 12.03.2019 по справі №902/920/19 не виконано.

З викладеного слідує, що зобов`язання відповідача за договором № 302 про порядок експлуатації та технічного обслуговування трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВ від 30.03.2017 щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконано.

В зв`язку із зазначеним позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача за період з 22.02.2019 по 27.11.2019 інфляційних втрат та 3 % річних.

При цьому слід зазначити, що визначення позивачем вказаного періоду нарахувань зумовлено тим, що питання щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 04.04.2017 - (перший день прострочення виконання зобов`язання) по 21.02.2019 вирішено в рішенні суду від 12.03.2019, про яке зазначено вище.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.03.2019 у справі №902/131/19 стягнуто з відповідача на користь позивача 314336 грн 53 коп. основного боргу, 14553 грн 41 коп. - 3 % річних, 38563 грн 39 коп. інфляційних втрат, 2 755 грн 90 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Вказаним рішенням суду у справі №902/131/19 встановлено та підтверджено обґрунтованість заявленого позивачем позову про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат за договором №302 від 30.03.2017 про порядок експлуатації та технічного обслуговування трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВ, в зв`язку з чим дане рішення в силу ч.4 ст.75 ГПК України є преюдиціальним для розгляду цієї справи.

Поряд з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виконання вказаного рішення суду відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому зазначені норми не обмежують права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Таким чином, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановлянням судового рішення, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених статтею 625 ЦК України.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.10.2018 по справі № 910/19094/17.

Враховуючи викладене суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон" калькулятора обрахунок 3 % річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення суму в межах нарахованого судом розміру.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 7128,28 грн - 3 % річних та 8124,85 грн - інфляційних втрат є обґрунтованими.

Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст.ст. 129, 130 ГПК України, в зв`язку з визнанням відповідачем позову, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Решта (50 відсотків судового збору) за правилами ч.1 ст.130 ГПК України підлягає поверненню позивачу з державного бюджету. Відповідно до положень ст.7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 питання про повернення судового збору буде розглянуто після звернення позивача з відповідним клопотанням.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

22.10.2019 між адвокатом Волошенюк Оксаною Валеріївною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВН № 00116, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 18.01.2017 № 1 та товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" (далі по тексту також - Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги № К-32 (далі по тексту також - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів останнього в судах всіх інстанцій, державної виконавчої служби, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування у справі за позовом Клієнта до КП "Вінницяоблводоканал", а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її падання в обсязі та на умовах, визначених Договором. Номер справи визначається ухвалою господарського суду про відкриття провадження.

Правова допомога полягає в: зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються Справи; наданні усних та письмових консультацій та роз`яснень щодо правових питань, що стосуються Справи; складанні необхідних для Справи процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо; виконанні окремих доручень Клієнта, що стосується Справи; представництві інтересів Клієнта в судах всіх інстанцій, державної виконавчої служби, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються Справи (п.1.2 Договору).

В пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що за падання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі дві тисячі гривень в якості попередньої оплати шляхом видачі коштів з каси Клієнта із зазначення: відповідного призначення платежу.

На виконання умов Договору позивачем передано Адвокату 2000,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 23.10.2019.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон N 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст.86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлена позивачем до відшкодування сума понесених витрат на правову допомогу є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача та відшкодувати за рахунок відповідача його витрати, пов`язані з правничою допомогою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (вул.Київська, буд.173, м.Вінниця, 21022, ідентифікаційний код - 03339012) на користь товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" (вул.Пирогова, 150, м.Вінниця, 21037, ідентифікаційний код - 13304871) 7128,28 грн - 3 % річних, 8124,28 грн інфляційних втрат, 960,50 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 31 січня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Пирогова, б.150, м.Вінниця, 21037);

3 - відповідачу (вул.Київська, буд.173, м.Вінниця, 21022)