Ухвала суду № 87270580, 23.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/310/18

Справа 760/20578/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Ковальській К.О.,

розглянувши заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія", та просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість за договором поруки №1272/2.3 від 05.10.2016 у розмірі 500 000 грн.

Ухвалою судді від 23.10.2017 у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

21 листопада 2018 року на адресу суду надійшла заява представника позивача -про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія", про стягнення боргу позики шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_3 Ѕ квартири та Ѕ будинку, а саме: нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна: 16765357; дата прийняття рішення про реєстрацію: 05.01.2007; частка власності: 1/2, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, р.№ 2-1284, 28.11.2006, Броварська держконтора, свідоцтво про право власності, б/н, 29.05.2000, фонд Комунального майна Броварської міської ради; нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 580092; загальна вартість майна: 83 684 грн.; дата прийняття рішення про реєстрацію: 28.08.2008; частка власності: Ѕ, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, р.№ 4745, 29.07.2008, п.н. Броварського міського нотаріального округу Писаний В.Г.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 за кредитним договором № ДЗ-1272.3 від 16.01.2014, укладеним між КС "КС Володар" та ОСОБА_3 , було надано кредит. На підставі договору поруки № 1272/2.3 від 05.10.2016, позивач поручився за повернення відповідачем, ОСОБА_3 , кредиту. Оскільки ОСОБА_3 не повернув взятий кредит, позивач, згідно взятих на себе обов`язків, вимушений був погасити борг ОСОБА_3

Вказав, що згідно із п. 3.6. договору поруки позичальник ( ОСОБА_3 ) зобов`язується повернути поручителю (позивачу) кошти, сплачені останнім на користь кредитора замість ОСОБА_3 . Пунктом 4.2. договору поруки встановлена відповідальність позичальника ( ОСОБА_3 ) у випадку погашення поручителем (позивачем) заборгованості замість позичальника ( ОСОБА_3 ). Так, у випадку недотримання позичальником ( ОСОБА_3 ) вимог п. 3.6. договору, ОСОБА_3 зобов`язується сплатити на користь позивача неустойку у розмірі 20% від сплаченої позивачем кредитору за ОСОБА_3 суми грошових коштів. Всупереч взятих на себе зобов`язань ОСОБА_3 досі не повернув позивачу належні йому кошти.

Представник заявника посилався на те, що враховуючи вже наявний факт недобросовісності ОСОБА_3 , існує небезпека подальшого відчуження належного останньому майна, що унеможливить виконання рішення суду, у разі задоволення позову ОСОБА_2 . Позовні вимоги втратять свою юридичну значимість. Поновлення порушених прав ОСОБА_2 у цьому судовому процесі стане неможливим. Можливість відчуження ОСОБА_3 належного йому майна до набрання рішенням у справі законної сили, призведе до позбавлення права ОСОБА_2 отримати хоча б якусь компенсацію за погашення, замість ОСОБА_3 , боргу за кредитом.

Представник заявника пояснив, що ОСОБА_3 належить на праві власності нерухоме майно, а саме: Ѕ квартири АДРЕСА_1 , Ѕ площі від 61,2 кв.м. загальної площі квартири становить 30,6 кв.м. (61,2 кв.м. загальна площа *1/2 = 30,6), та Ѕ будинку АДРЕСА_2 . Вартість квадратного метра квартири у цьому ж будинку АДРЕСА_1 складає 14 355 грн. 27 коп.

Зазначено, що ця обставина підтверджується оголошенням, що розміщене на сайті OLX.ua, про продаж іншої квартири у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м., вартістю 531 145 грн. Оскільки вартість цієї квартири складає 531 145 грн., то вартість метра квартири у цьому ж будинку АДРЕСА_1 складає 14 355 грн. 27 коп., виходячи із наступного розрахунку (531 145 грн. вартість квартири : 37 кв. м. площі квартири = 14 355 грн. 27 коп.). У зв`язку з цим, вартість належної ОСОБА_3 Ѕ квартири площею 30,6 кв.м. складає 439 271 грн. 27 коп. (30,6 кв.м. від Ѕ квартири ОСОБА_3 * 14 355 грн. 27 коп. вартість кв.м. = 439 271 грн. 27 коп.).

Окрім того, представник заявника посилався на те, що в наданій інформації з державного реєстру речових прав міститься інформація, згідно з якою загальна вартість будинку АДРЕСА_2 , - складає 83 684 грн., тому вартість належного ОСОБА_3 Ѕ будинку АДРЕСА_2 , - буде становити 41 842 грн. (83 684 грн. вартість всього будинку * Ѕ = 41 842 грн.).

Підсумовуючи наведене, представник заявника стверджував, що вартість належних ОСОБА_3 Ѕ квартири та Ѕ будинку складатиме всього 481 113 грн. 27 коп. (439 271 грн. 27 коп. вартість Ѕ квартири + 41 842 грн. вартість Ѕ будинку = 481 113 грн. 27 коп.).

Представник заявника вважає, що вартість належних ОСОБА_3 Ѕ квартири та Ѕ будинку навіть не вистачить для того, щоб погасити заборгованість, у випадку задоволення позову ОСОБА_2 у цій справі. Це, на думку заявника, доводить співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Також заявник посилався на відсутність необхідності застосування зустрічного забезпечення, оскільки вжитий захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно є тимчасовим і жодним чином не обмежує права відповідача на користування даним нерухомим майном.

На підставі вищенаведеного, просить задовольнити заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши обґрунтування заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб , забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Суд приходить до висновку, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову частково обґрунтована, оскільки повідомлені заявником обставини дають підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову і якщо такий буде задоволено, то виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до відповідачів вимоги про стягнення заборгованості за договором поруки №1272/2.3 від 05.10.2016 у розмірі 500 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 належить на праві власності нерухоме майно, а саме: Ѕ квартири АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

З аналізу вартості нерухомого майна, здійсненого стороною позивача через мережу Інтернет, судом встановлено, що середня вартість 1 кв.м. квартири у будинку АДРЕСА_1 складає 14 355 грн. 27 коп., таким чином, вартість Ѕ належної ОСОБА_3 Ѕ квартири площею 30,6 кв.м. приблизно складає 439 271 грн. 27 коп. (30,6 кв.м. від Ѕ квартири ОСОБА_3 * 14 355 грн. 27 коп. вартість кв.м. = 439 271 грн. 27 коп.).

Вивчивши надані докази, суд, виходячи з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на Ѕ квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , оскільки вказаний захід забезпечення позову є достатнім, розумним, співмірним та адекватним, і не порушить збалансованості інтересів сторін, створить належні умови для виконання в подальшому рішення суду.

Таке рішення не позбавляє права відповідача надавати до суду докази про вартість належного йому арештованого майна та заявляти про скасування вжитих заходів забезпечення позову щодо майна, вартість якого перевищує розмір заявленого позову.

Разом з тим, заявником не надано на сьогоднішній день реальної вартості будинку АДРЕСА_2 , тому вимога заявника про накладення арешту на Ѕ вказаного будинку, не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" про стягнення боргу підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналізуючи матеріали цивільної справи, суд вважає, що правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" про стягнення боргу - задовольнити частково.

Накласти арешт на Ѕ квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 .

В іншій частині - відмовити.

Дані позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 .

Дані відповідача-1: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 .

Дані відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія», код ЄДРПОУ: 32069278, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 3.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя: