
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1466/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. 29.11.2019 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зарахуванні їй до трудового стажу період роботи з 1 липня 1992 року по 19 квітня 2001 року на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон» на посаді монтажником радіоапаратури по другому розряду;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати їй до трудового стажу період роботи з 1 липня 1992 року по 19 квітня 2001 року на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон» на посаді монтажником радіоапаратури по другому розряду та провести перерахунок пенсії з 7 травня 2015 року.
1.2. Ухвалою суду від 02.12.2019 року позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
1.3. Ухвалою суду від 12.12.2019 по справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. За зазначенням відповідача, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) позивачу з 06.05.2015 року призначено пенсію за віком з урахуванням загального стажу, що склав 28 років 7 місяців 26 днів.
2.2. Разом з цим, позивач вважала, що до її трудового стажу враховано також період роботи на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон», у зв`язку із чим звернулась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області з проханням перерахувати пенсію з урахуванням вказаного періоду роботи, на яку отримала письмову відповідь-відмову від 02.10.2019 року за вих. № 795/П-11/13 в проведені даного перерахунку пенсії.
2.3. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що і обумовило звернення до суду з даним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. Позивач, у поданій до суду позовній заяві вказує, що згідно наказу №22 від 1 липня 1992 року вона була прийнята на роботу на Державний завод «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон» монтажником радіоапаратури по другому розряду по переводу із заводу «Гравітон». Наказом №19 від 19 квітня 2001 року вона звільнена з заводу «Тонап» за згодою сторін згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України, що підтверджується цього записом у трудовій книжці.
3.2. 7 травня 2015 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії. При розгляді її документів відповідач поставив під сумнів факт її роботи на заводі «Тонап», з підстав неправильного ведення трудової книжки , а саме: число та місяць її звільнення « 19.04» написані іншими чорнилами ніж рік звільнення « 2001».
3.3. При цьому вказує, що на підтвердження трудового стажу нею були надані наступні документи: довідку Трудового архіву Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №571 від 28.07.2014 року; довідку Державного архіву Чернівецької області №1/1273 від 30.07.2014 року.
3.4. Зазначає, що зі змісту даних документів вбачається, що документи заводу «Тонап» за 1992-2001 роки до архівів не надходили, у зв`язку з цим підтвердити її трудовий стаж вони не можуть. Крім того, відповідачу були надані пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працювали разом з позивачем на заводі.
3.5. У зв`язку з цим, позивач вважала, що трудовий стаж на заводі їй зарахований, так як з 6 червня 2015 року їй була призначена пенсія.
3.6. Однак, у вересні 2019 року вона звернулась до відповідача з проханням надати роз`яснення щодо розміру отримуваної нею пенсії. Вказує, що її було повідомлено про те, що трудовий стаж на заводі «Тонап» і було враховано не повністю, так як показами свідків було підтверджено не весь період роботи.
3.7. На її письмове звернення листом №795/П-11/13 від 2 жовтня 2019 року, відповідачем повідомлено про відмову у перерахунку пенсії та повідомлено про те, що «... запис в трудовій книжці про період роботи на заводі «Тонап» з 01.07.1992 року по 19.04.2001 року не може бути взятий до уваги для обчислення страхового стажу у зв`язку з тим, що відповідний запис зроблений з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: дата на звільнення та наказ на звільнення дописано іншим чорнилом...Водночас, на підставі показань свідків підтверджено період роботи з 02.07.1992 року по 29.10.1999 року та зараховано до стажу.»
3.8. Вважає, що зазначена відмова відповідача є безпідставною та невмотивованою, так як основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а записами у трудовій книжці №11 та №12 підтверджується її стаж роботи на заводі «Тонап» в період з 01.07.1992 року по 19.04.2001 рік. Дані записи відповідають вимогам Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року.
3.9. Не зарахування відповідачем всього періоду трудового стажу на заводі «Тонап» призвело до зменшення щомісячної пенсійної виплати.
Позиція відповідача
3.10. 27.12.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, оскільки у відповідності до вимог Закону №1058-IV до страхового стажу позивача при призначенні пенсії було зараховано наступні періоди трудової діяльності: з 07.08.1975 року по 01.07.1992 року; з 02.07.1992 року по 29.10.1999 року; з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року; з 01.01.2008 року по 31.05.2009 року; з 16.06.2009 року по 12.03.2010 року; з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року; з 03.07.2013 року по 13.08.2014 року.
3.11. При цьому зазначає, що період трудової діяльності на заводі «Тонап» з 01.07.1992 року по 29.10.1999 року встановлено та зараховано до страхового стажу на підставі показань двох свідків, як того вимагає Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року (далі – Порядок №637). Згідно протоколу опитування свідків №3 від 14.08.2014 року період роботи позивача з 01.07.1992 року по 29.10.1999 року був підтверджений ОСОБА_4 , яка працювала на заводі «Тонап» в період з 01.07.1992 року по 29.10.1999 року та ОСОБА_3 , яка працювала на заводі «Тонап» в період з 01.07.1992 по 31.10.2000 року.
3.12. Окрім цього, представник відповідача стверджує, що позивачу при призначенні пенсії в 2015 році було відомо про зарахування періоду роботи на заводі «Тонап» на підставі показань свідків. Дане рішення управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях позивачем не оскаржувалось. Окрім того, зазначає, що згідно пункту 3 Порядок №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Зауважує, що в Реєстрі, який ведеться органами Пенсійного фонду з 2000 року, відсутні дані про період роботи Позивача на заводі «Тонап» у 2000-2001 роках.
IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Відповідач у відзиві окремо просив суд залишити без розгляду позовні вимоги, які знаходяться поза межами шестимісячного строку звернення до суду, однак ухвалою суду від 17.01.2020 року у задоволенні цього клопотання відмовлено.
4.2. Заяв та клопотань іншого характеру від учасників справи до суду не надходило.
V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
5.1. Згідно протоколу №3874 від 14.05.2015 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV з 06.06.2015 року з урахуванням загального стажу, що складає 28 років 7 місяців 26 днів. Згідно розрахунку стажу, доданого до вказаного протоколу, позивачу зараховані наступні періоди трудової діяльності: з 07.08.1975 року по 01.07.1992 року; з 02.07.1992 року по 29.10.1999 року; з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року; з 01.01.2008 року по 31.05.2009 року; з 16.06.2009 року по 12.03.2010 року; з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року; з 03.07.2013 року по 13.08.2014 року (а.с. 38).
5.2. На основі аргументів сторін судом встановлено, що позивач звернулася до ГУ ПФУ в Чернівецькій області з проханням перерахувати пенсію з урахуванням періоду роботи на заводі «Тонап». За наслідком розгляду вказаної заяви відповідач надав відповідь, оформлену листом від 02.10.2019 року за вих. № 795/П-11/13, у якій в проведені даного перерахунку пенсії відмовив та зазначив, що запис в трудовій книжці про період роботи на заводі «Тонап» з 01.07.1992 року по 19.04.2001 року не може бути взятий до уваги для обчислення страхового стажу у зв`язку з тим, що відповідний запис зроблений з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: дата на звільнення та наказ на звільнення дописано іншим чорнилом, а згідно відповіді з Трудового архіву Чернівецької міської ради та Державного архіву Чернівецької області документи на зберігання не надходили. Водночас, на підставі показань свідків підтверджено період роботи з 02.07.1992 року по 29.10.1999 року та зараховано до стажу.
5.3. Окрім цього, дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_5 наявний запис про те, що в період з 01.07.1992 року по 19.04.2001 року позивач була працевлаштована на заводі «Тонап» (а.с. 13-14).
5.4. В матеріалах справи наявний також протокол опитування свідків від 14.08.2014 року №3, згідно якого ОСОБА_4 зазначила, що у період з 01.07.1992 року по 29.10.1999 року, та ОСОБА_3 вказала, що у період з 01.07.1992 року по 31.10.2000 року, разом з ними працювала ОСОБА_1 на посаді монтажника радіоапаратури (а.с. 39-41).
VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
6.1. Предметом цього позову є відмова ГУ ПФУ щодо не зарахування до трудового стажу позивачу всього період роботи з 1 липня 1992 року по 19 квітня 2001 року на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон», а також щодо перерахунку пенсії позивачеві, а отже, при розгляді цієї справи, суд має надати таким діям відповідача оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
6.2. Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
6.3. За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
6.4. Призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначається Законом №1058-IV.
6.5. Частиною 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
6.6. Згідно частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
6.7. Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
6.8. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 року № 1788-XII).
6.9. Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
6.10. Так, відповідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
6.11. Так, судом встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 наявний запис про те, що в період з 01.07.1992 року по 19.04.2001 року позивач була працевлаштована на заводі «Тонап».
6.12. Однак, згідно наявних у матеріалах справи листів Трудового архіву Чернівецької міської ради №571 від 28.07.2014 року та Державного архіву Чернівецької області №1/1273 від 30.07.2014 року, наданих у відповідь на заяви ОСОБА_1 , підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 неможливо, оскільки документи з особового складу державного заводу «Тонап» до них не надходили.
6.13. Відповідач свою відмову в зарахуванні до стажу позивача всього наведеного вище періоду обґрунтовує тим, що запис в трудовій книжці про період роботи на заводі «Тонап» з 01.07.1992 року по 19.04.2001 року не може бути взятий до уваги для обчислення страхового стажу у зв`язку з тим, що відповідний запис зроблений з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: дата на звільнення та наказ на звільнення дописано іншим чорнилом, а згідно відповіді з Трудового архіву Чернівецької міської ради та Державного архіву Чернівецької області документи на зберігання не надходили. Водночас, вказано, що на підставі показань свідків підтверджено період роботи з 02.07.1992 року по 29.10.1999 року та зараховано до стажу.
6.14. Щодо вказаного суд зазначає наступне.
6.15. Згідно пунктів 2.2-2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58, у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірний період роботи) заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
6.16. Записи про причини звільнення повинні здійснюватися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.25 Інструкція № 58).
6.17. Крім того, згідно з пункту 2.26 Інструкція № 58 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.
6.18. З наявної в матеріалах копії трудової книжки видно, що запис за №12 містить дату звільнення позивача із заводу «Тонап» - « 19.04.2001», при цьому будь-яких виправлень судом не встановлено.
6.19. Окрім цього, з приводу запису про звільнення, слід зазначити, що графа 2 запису щодо звільнення (№12) містить дату звільнення – « 19.04.2001», графа 3 містить відомості про причини звільнення – «за угодою сторін – п. 1 ст. 36 КЗпП України», графа 4 містить підстави звільнення – «наказ №-19 від 19.04.2001».
6.20. При цьому, у відповіді, яка оформлена листом від 02.10.2019 року за вих. №795/П-11/13, та пояснення по відзиву на позовну заяву відповідач жодним чином не обґрунтував, що при заповненні у трудовій книжці ОСОБА_1 запису про звільнення за №12 при написанні дати звільнення та наказу про звільнення використано колір чорнила, який не передбачений Інструкцією № 58. У зв`язку з цим, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на некоректність такого запису.
6.21. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
6.22. Враховуючи викладене вище, суд вважає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак, не повинно впливати на її особисті права. Такий висновок суду узгоджується з правою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
6.23. Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
6.24. Поряд з цим, у постанові від 21 лютого 2018 року у справ № 687/975/17 (адміністративне провадження № К/9901/110/17) Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
6.25. Разом з цим, відповідач у оскаржуваній відмові вказує, що на підставі показань свідків все ж підтверджено період роботи з 02.07.1992 року по 29.10.1999 року та зараховано до стажу.
6.26. Дійсно, Порядок №637 передбачає можливість підтвердження трудового стажу показаннями свідків. Так, пункту 17 вказаного порядку визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
6.27. Судом встановлено, що згідно протоколу опитування свідків від 14.08.2014 року №3 ОСОБА_4 зазначила, що у період з 01.07.1992 року по 29.10.1999 року, та ОСОБА_3 вказала, що у період з 01.07.1992 року по 31.10.2000 року, разом з ними працювала ОСОБА_1 на посаді монтажника радіоапаратури. При цьому, суд звертає увагу, що зазначений період згідно протоколу про призначення пенсії №3874 від 14.05.2015 року зараховано до трудового стажу ОСОБА_1 .
6.28. Разом з цим, підтвердження періоду роботи ОСОБА_1 на заводі «Тонап» з 01.07.1992 року по 29.10.1999 року на підставі показань свідків, та не підтвердження таким чином періоду роботи ОСОБА_1 на заводі «Тонап» з 30.10.1999 року по 19.04.2001 року, не спростовує вищевикладених висновків суду щодо дійсності запису про звільнення за №12 у трудовій книжці ОСОБА_1 .
6.29. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відмова відповідача зарахувати позивачу до трудового стажу період роботи з 30.10.1999 року по 19.04.2001 року на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон» на посаді монтажником радіоапаратури по другому розряду є неправомірною.
6.30. Позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи з 1 липня 1992 року по 19 квітня 2001 року на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон» з 7 травня 2015 року.
6.31. Однак, згідно відомостей з трудової книжки ОСОБА_1 та протоколу про призначення пенсії №3874 від 14.05.2015 року позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Таким чином, пенсійного віку, який визначений статтею 26 Закону №1058-IV (56 років для жінок, які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року) позивач досягла 05.06.2015 року. Саме тому, позивачу пенсія призначена з 06.06.2015 року. Таким чином, підстав для перерахунку пенсії позивача з 07.05.2015 року (дати звернення із заявою для призначення пенсії) немає.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
7.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що зазначений позов підлягає часткову задоволенню, виходячи із обставин, які викладені в мотивувальній частині цього рішення.
7.2. Зокрема, в частині визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зарахуванні їй до трудового стажу період роботи з 30.10.1999 року по 19.04.2001 року на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон» на посаді монтажником радіоапаратури по другому розряду – суд задовольняє позовні вимоги
7.3. Однак, в частині визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зарахуванні їй до трудового стажу період роботи з 01.07.1992 року по 29.10.1999 року на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон» на посаді монтажником радіоапаратури по другому розряду – суд відмовляє у задоволенні позову, оскільки такий період згідно протоколу про призначення пенсії №3874 від 14.05.2015 року зараховано до трудового стажу ОСОБА_1 .
7.4. Окрім цього, в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 7 травня 2015 року – суд також відмовляє у задоволенні позову
7.5. Поряд з цим, враховуючи положення пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо способу захисту порушеного права у разі оскарження індивідуального акту, а також положення частини 2 статті 9 КАС України щодо права суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає за необхідним у цій справі вийти за межі позовних вимог і з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 06.06.2015 року.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
8.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат.
Зокрема, відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
8.2. При поданні до суду цього позову позивач, згідно квитанції № ПН243633С1 від 29.11.2019 року, сплатила судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. Оскільки позов задоволено частково суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 192,10 грн. (пропорційно задоволеним вимогам).
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зарахуванні їй до трудового стажу період роботи з 30.10.1999 року по 19.04.2001 року на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон» на посаді монтажником радіоапаратури по другому розряду.
3. Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 06.06.2015 року.
4. У задоволенні позову в частині визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зарахуванні їй до трудового стажу період роботи з 01.07.1992 року по 29.10.1999 року на Державному заводі «Тонап» виробничого об`єднання «Гравітон» на посаді монтажником радіоапаратури по другому розряд, а також, в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 7 травня 2015 року – відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 192 (сто дев`яносто дві) грн. 10 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.В. Анісімов
Судове рішення № 87266064, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 30.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 824/1466/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: