Ухвала суду № 87266049, 30.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

30 січня 2020 року справа № 580/336/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Сільського голови Іванківської об`єднаної теритріальної громади Поліщук Лесі Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,

УСТАНОВИЛА:

27.01.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі – позивач) до сільського голови Іванківської об`єднаної теритріальної громади Поліщук Лесі Миколаївни (20132, Черкаська обл., Маньківський р-н, с.Іваньки, вул. І. Щербини, буд.35) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною та такою, що суперечить Конституції України, бездіяльності відповідача, пов`язаної з припиненням реорганізації Іванківської сільської ради в сільську раду Іванківської ОТГ;

зобов`язання відповідача закінчити реорганізацію та здійснити реєстрацію юридичної особи – сільської ради Іванківської ОТГ, її виконавчого комітету відповідно до частин 11, 12 ст.8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад»;

Також у прохальні частині позовної заяви заявляє похідні вимоги про:

зобов`язання суб`єкта владних повноважень відновити законність та правильність обчислення представницького органу, яким має бути сільська рада Іванківської ОТГ восьмого скликання;

стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, заподіяної протизаконними рішеннями, діями та бездіяльністю за рахунок її власних коштів;

зобов`язання відповідача вибачитись за незаконні рішення дії та бездіяльність, шляхом опублікування відповідного оголошення в засобах масової інформації та в соцмережах;

визначення розміру судових витрат за результатами розгляду справи;

визначення розміру нанесеної суб`єктом владних повноважень шкоди під час судового розгляду справи.

Ознайомившись із матеріалами позову, встановлено підстави для відмови у відкритті провадження з огляду на таке.

Згідно з п.1 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За приписами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зміст позовних вимог свідчить, що спірна бездіяльність стосується організаційних дій зі створення юридичної особи об`єднаної територіальної громади у правовідносинах, в яких позивач не бере безпосередньої участі, стосується прав і інтересів визначених осіб – Іванківської ОТГ.

За вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Юрисдикція судів згідно з ч.3 ст.124 Конституції України поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 стосовно тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Рішенням від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що “порушене право”, за захистом якого особа може звертатися до суду, це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття “охоронюваний законом інтерес”. Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що “поняття “охоронюваний законом інтерес” означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним”.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п.33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”).

Суд врахував, що позовна заява не містить доводів і аргументів з приводу порушень безпосередніх прав позивача. Приналежність позивача до територіальної громади одного із сіл не свідчить, що вказана бездіяльність безпосередньо стосується його прав, обов`язків чи інтересів.

Утворення об`єднаних територіальних громад врегульовано Законом України від 05.02.2015 №157-VIII (далі – Закон №157-VIII).

Відповідно до частин 1, 2 ст.6 Закону №157-VIII сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об`єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.

На підставі ч.2 ст.7 Закону №157-VIII сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку (ч.7 ст.7 Закону №157-VIII).

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об`єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку (ч.8 ст.7 Закону №157-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №157-VIII об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою. Найменування представницького органу місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади як юридичної особи складається з частини, яка є похідною від власного найменування населеного пункту, визначеного її адміністративним центром, у формі прикметника та відповідного загального найменування представницького органу місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська рада) (ч.4 ст.8 Закону №157-VIII).

На підставі ч.7 ст.8 Закону №157-VIII під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою.

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - сільську, селищну, міську раду, обрану об`єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним об`єднаною територіальною громадою, або уповноваженою ним особою (ч.12 ст.8 Закону №157-VIII).

Отже, в процедурі об`єднання територіальних громад беруть участь представницькі органи відповідної адміністративно-територіальної одиниці та їх посадові особи.

Правовий інтерес у дотриманні порядку, способів і строків вчинення визначених Законом №157-VIII дій наявний виключно у суб`єктів, яких вони безпосередньо стосуються.

Виконання таких функцій можливе виключно компетентними органами і лише в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Участь жителів адміністративно-територіальної одиниці у народовладді відбувається виключно шляхом громадського обговорення та реалізації права на виборче право шляхом таємного голосування на місцевих виборах. Тому посилання позивача на участь у народовладді, шляхом оскарження незаконних рішень, дій та бездіяльності органів місцевого самоврядування зазначеним позовом, не є обґрунтованими.

Завдання адміністративного суду згідно зі ст.2 КАС України передбачає обов`язок дотримання мети - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Отже, відсутність безпосередньої участі позивача у спірних правовідносинах не матиме наслідком відновлення судом будь яких його прав, обов`язків чи інтересів.

Оскільки позивач не є службовою особою органу місцевого самоврядування, на який покладені обов`язки вчинення дій з утворення ОТГ, не є учасником спірних правовідносин, оспорювана ним бездіяльність не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Висновки щодо відсутності в особи права на звернення до суду у випадку оскарження бездіяльності органу державної влади у правовідносинах, в яких вона безпосередньо не бере участі, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №9901/663/18 та обов`язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у наведеному вище рішенні вказала, що поняття “спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства”, треба тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, п.1 ч.1 ст.170 КАС України визначений обов`язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Тому суд дійшов висновку, що цей спір не підлягає розгляду в порядку судочинства, та наявні підстави відмовити у відкритті провадження.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для ї розподілу.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 170-171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до сільського голови Іванківської об`єднаної теритріальної громади Поліщук Лесі Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію ухвали направити позивачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 15 днів з моменту її складення.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена у повному обсязі та підписана 30.01.2020.