Рішення № 87265944, 30.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4181/19

РІШЕННЯ

іменем України

30 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участі:секретаря судового засідання Матвійчук А.М. представника позивача Андрейчик О.Л., представника відповідача Козій Т.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 18.12.2019 суд роз`єднав в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Начальника другого відділу ДВС м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Джубаби О.П. у справі №560/4168/19 (арк. спр.17).

Після усунення недоліків позову, суд ухвалою від 20.01.2020 відкрив провадження в справі №560/4181/19 за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому позивач просить скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 21.09.2018 за виконавчим провадженням № 56383610 (арк. спр.30-31).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не було вчинено жодних дій для виконання судового рішення по справі №686/14048/16-ц та відповідного стягнення з позивача суми боргу, тому відсутні підстави для стягнення з позивача суми виконавчого збору. Також просить врахувати постанову Верховного Суду у справі №910/1587/13 від 15.02.2018.

Відповідач надав суду Відзив на позов за №16152 від 24.01.2020, в якому вказує, що державним виконавцем були вчинені дії з примусового виконання рішення суду по справі №686/14048/16-ц. 18.05.2018 було винесено Постанову про арешт майна боржника від 23.05.2018, здійснювалась перевірка майнового стану боржника шляхом направлення запитів до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби та пошуку майна в державних реєстрах. В результаті пошуку було встановлено, що боржник працевлаштований, 16.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника. Покликаючись на викладені у відзиві обставини, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (арк. спр. 63-64).

Згідно з Витягом з єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про зміну повного найменування відповідача з Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на Другий відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

В судовому засіданні учасники судового розгляду підтримали свої вимоги і заперечення з підстав викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши обставини, на які учасники покликаються як на підставу своїх вимог так і заперечень, оцінивши надані учасниками справи докази, суд дає таку оцінку спірним правовідносинам, враховуючи наступне.

Сторони не оспорюють сплату основного боргу боржником 28.08.2018, що також підтверджується доказами, які є в матеріалах справи.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2018 ВП №56383610 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Козієм Тарасом Васильовичем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №686/14048/16 виданого 12.01.2017 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення коштів з ОСОБА_1 в сумі 544267,13 гривень (арк. спр. 47).

Згідно з постановою про арешт майна боржника від 23.05.2018 ВП №56383610 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Козієм Тарасом Васильовичем накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (арк. спр. 44).

Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.06.2018 ВП №56383610 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Козієм Тарасом Васильовичем встановлено, що боржником борг не сплачено, а боржник отримує доходи. Постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ "Пласт моулд" у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 598843,84 гривень (арк. спр. 41-42).

Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження від 21.09.2018 ВП №56383610 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Козієм Тарасом Васильовичем встановлено, що згідно листа стягувача від 13.09.2018 борг сплачено. Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачені. Постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження виділити в окреме провадження. Постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №686/14048/16 виданого 12.01.2017 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення коштів з ОСОБА_1 в сумі 544267,13 гривень, закінчити.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2018 ВП №57274195 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Козієм Тарасом Васильовичем відкрито виконавче провадження з виконання постанови №56383610 виданої 21.09.2018 ІІ ВДВС м. Хмельницький про стягнення коштів в сумі 54426,71 гривень (арк. спр. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Аналізуючи вищевказані норми суд приходить до висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі №480/1558/19 (адміністративне провадження №К/9901/21929/19).

Судом встановлено, що постанова державного виконавця від 18.05.2018 ВП №56383610 про відкриття виконавчого провадження за заявою ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення коштів в розмірі 544267,13 гривень з ОСОБА_1 позивачем в судовому порядку не оскаржена, є чинною.

Отже, примусове виконання рішення суду по справі №686/14048/16-ц розпочато 18.05.2018, тобто до фактичного виконання позивачем рішення, яке фактично відбулося 28.08.2018, і про що було повідомлено відповідача листом ПАТ "УкрсСиббанк" (стягувач), який зареєстрований органом ДВС 13.09.2018.

Доводи позивача, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій для виконання судового рішення по справі №686/14048/16-ц та відповідного стягнення з позивача суми боргу, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів, тобто не містить вказівки про обов`язкове вчинення будь-яких дій. При цьому, суд також враховує, що відповідні дії державним виконавцем вчинялися, а саме: 1) постановою від 23.05.2018 було накладено арешт на майно боржника; 2) звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до постанови від 16.06.2018.

Крім цього, потрібно враховувати, що органом ДВС вже примусово стягнуто з боржника 2287,65 гривень виконавчого збору, що підтверджено витягом з депозитної книги відділу (арк. спр.74-76).

Таким чином, постанова державного виконавця від 21.09.2018 ВП №56383610 є правомірною та відповідає вимогам Закону №1404-VIII. Цей висновок суду не спростовується постановою Верховного Суду у справі №910/1587/13 від 15.02.2018 на яку покликається позивач, враховуючи вищевказане з урахуванням інших правових висновків Верховного Суду, які сформовані пізніше.

Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, згідно якого суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд з урахуванням висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 20 листопада 2019 року по справі №480/1558/19 (адміністративне провадження №К/9901/21929/19), приходить до висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень довів, що не порушував Закон №1404-VIII та права позивача при винесенні постанови від 21.09.2018 ВП №56383610, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов не задовольняється, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 31.12.2019 залишити без задоволення.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 30 січня 2020 року 13 год.05хв.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Другий відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 37225071)

Головуючий суддя А.І. Петричкович