
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2020 р. № 520/109/20
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) здійснити перебудову самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_2 Харкові у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, а саме: зменшити геометричні розміри балкону квартири АДРЕСА_3 (на 30-50 см) в три напрямки з метою приведення його загальної площі у відповідність до технічного паспорту виготовленого станом на 22.11.2010 Харківським міським бюро технічної інвентаризації, а саме до 2,8 кв.м.
Ухвалою судді від 13.01.2020 року позовну заяву Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишено без руху, надано термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Позивач 27.01.2020 року надав до суду заяву, в якій просив суд прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №490/8624/15-а суд дійшов висновку, що правопорушення у вигляді невиконання вимог припису відноситься до триваючого правопорушення, тобто, відповідач безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. У зв`язку з чим позивач вважає, що Інспекція не пропустила строк на звернення до суду з позовною заявою.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Позивач, який є суб`єктом владних повноважень, звернувся до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 здійснити перебудову самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_2 у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 22.08.2018 року винесено припис Погосян Жанні Ваграмівні №901-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено, що ОСОБА_1 проведені будівельні роботи зі самовільного збільшення балкону квартири АДРЕСА_3 (на 30-50 см) в три напрямки та не представлено документ, що надає право на виконання будівельних робіт, не представлена проектна документація. З метою усунення виявлених порушень вимагається в термін до 22.10.2018 року усунути допущені порушення.
Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Світличним Євгенієм Вячеславовичем на підставі наказу Інспекції №1 від 11.04.2016 та припису від 22.08.2018 № 901-Пр-У відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, згідно направлення Інспекції для проведення позапланового заходу від 25.10.2018 № 1158-Н здійснено вихід на об`єкт: “Квартира АДРЕСА_2 (термін перевірки з 29.10.2018 до 02.11.2018).
Згідно доповідної записки на ім`я начальника Інспекції від 02.11.2018 р., під час виходу на місце суб`єкт містобудування, що має відношення до даного об`єкта з відповідними підтверджуючими документами був відсутній. У зв`язку з чим не видалося за можливе провести перевірку у відповідності до Порядку. Об`єкт знаходиться в незмінному стані. ОСОБА_1 . 30.10.2018 за №2964/0/250-18 направлено лист з вимогою прибути до Інспекції з правовстановлюючими документами для розгляду питань відповідно до компетенції Інспекції, однак станом на 02.11.2018 р. інформація про виконання вимог припису (№901-Пр-У від 22.08.2018) до Інспекції не надходила, ОСОБА_1 (уповноваженою особою) не представлено документів, що підтверджують виконання вимог зазначеного припису.
З урахуванням викладеного, інспекцією встановлено, що вимоги припису №901-Пр-У від 22.08.2018 не виконані, що є порушенням пп. “а” п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Таким чином, з 02.11.2018 р. (з часу встановлення позивачем, що вимоги припису не виконані) у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради виникли підстави, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог, проте до суду із вказаним позовом позивач звернувся лише 27.12.2019 р., тобто, з пропуском встановленого законодавством тримісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст. 123 КАС України.
Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об`єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов`язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.
При чому, суд зауважує, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа, що звертається до суду, суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізнатися про ці дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В заяві від 27.01.2020 р. позивач зазначив, що Інспекція не пропустила строк на звернення до суду з позовною заявою, оскільки в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №490/8624/15-а суд дійшов висновку, що правопорушення у вигляді невиконання вимог припису відноситься до триваючого правопорушення.
Суд зауважує, що предметом спору, який був досліджений у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №490/8624/15-а є скасування постанови Управління ДАБІ у Миколаївській області № 46 від 10.03.2015 року про притягнення особи до адміністративної відповідальності. У вказаній справі Верховним Судом досліджувалось питання щодо строку притягнення особи до адміністративної відповідальності та винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у встановлений законодавством строк, в той час як предметом спору у даній справі є зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме, здійснити перебудову самочинно реконструйованої квартири у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції.
Таким чином, доводи позивача, що враховуючи правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №490/8624/15-а, Інспекція не пропустила строк на звернення до суду з позовною заявою, не приймаються судом до уваги, оскільки вказана постанова прийнята в інших правовідносинах та предметом спору було притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід вказати, що наявність правопорушення у відповідача, не змінює строків звернення Інспекції до суду, при цьому, до позовної заяви не подано будь-яких доказів встановлення суб`єктом владних повноважень наявності правопорушення після 02.11.2018 року.
Отже, звернувшись 08.01.2020 р. до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 здійснити перебудову самочинно реконструйованої квартири у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, при цьому часом встановлення позивачем, що вимоги припису не виконані є 02.11.2018 р., позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначивши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви позивача від 27.01.2020 р.
Жодних належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску тримісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами про зобов`язання ОСОБА_1 здійснити перебудову самочинно реконструйованої квартири у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, позивач звернувся до суду поза межами встановленого законодавством строку, в заяві від 27.01.2020 року позивачем жодних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду не зазначено, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.А.Волошин
Судове рішення № 87265847, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 30.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/109/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: