Рішення № 87265719, 22.01.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2137/19

22 січня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Ногас С.В.

представника позивача Байда А.М.

представника відповідача Смик А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач, ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 15.03.2018, врахувавши заробітну плату для обчислення пенсії період з лютого 1992 по червень 1998 без обмеження 5,6 коефіцієнта заробітної плати в галузі національної економіки України за відповідні роки.

Позов обґрунтований тим, що обчислюючи індивідуальний коефіцієнт заробітку ОСОБА_1 , відповідачем зараховано не в повній мірі заробіток, обмежуючи його до 5,6 коефіцієнту середнього заробітку в галузях національної економіки України. Позивач, не погоджуючись з таким обчисленням, 27.08.2018 року звернулася із заявою до відповідача через свого представника про проведення перерахунку пенсії, врахувавши заробіток для обчислення пенсії за період з лютого 1992 по червень 1998 без застосування обмеження заробітку у 5,6 коефіцієнта середнього заробітку в галузях національної економіки України. Однак листом відповідача від 13.09.2019 за №627/П-11 позивачу, на її думку, безпідставно відмовлено. Тому позивач вважає, що таке рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позов просила задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 01.10.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пенсія позивачу призначена із середньомісячного заробітку годувальника за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, з 01.07.2000 по 25.01.2015. Зазначив, що відповідно до положень ст.41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, серед іншого, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Виходячи з наведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 31.10.2019 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 27.11.2019 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 27.11.2019 розгляд справи відкладено до 17.12.2019 о 12:00 год.

Представник відповідача також подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що заява позивача від 27.08.2019, яка була подана через її представника, не відповідає Додатку 4 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а складена в довільній формі, тому дана заява була розглянута в довільній формі у відповідності до Закону України "Про звернення громадян". Враховуючи це, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 17.12.2019 розгляд даної справи відкладено до 13.01.2020 о 14:00 год.

13.01.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 22.01.2020 о 14:00 год.

22.01.2020 у відкритому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю, з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов, письмових поясненнях.

Судом встановлено, що згідно розпорядження №123478 від 22.08.2018 року, Лановецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області Пальчик О.С. призначена пенсія по втраті годувальника ( ОСОБА_2 ).

На запит про отримання документів, по яких обчислено і призначено розмір пенсії, відповідач листом від 16.09.2019 року за № 105/03-11 надіслано відповідні документи про обчислений стаж, заробіток та прийняті по пенсії відповідні розпорядження.

Як вбачається із розрахунку заробітку для обчислення пенсії, пенсію обчислено із заробітку за період з 01.07.2000 року по 31.12.2014 року.

27.08.2019 року представник позивача звернувся із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії, врахувавши заробіток для обчислення пенсії за період з лютого 1992 по червень 1998 без застосування обмеження заробітку у 5,6 коефіцієнта середнього заробітку в галузях національної економіки України.

Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 13.09.2019 №627/П-11 відмовило позивачу у задоволенні даної заяви.

Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною третьою ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч. І Європейської Соціальної хартії та частини третьої ст.46 Конституції України передбачено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Конституційний Суд України в рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, згідно з яким "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку.

Частиною 1 статті 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, на час отримання заробітної плати, обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, так як були встановлені лише 13.07.1998 року постановою Кабінетом Міністрів України №1064 “Про встановлення максимальної величини, фактичних витрат суб`єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів”.

Також, при прийнятті рішення по суті, суд не приймає твердження представника відповідача, що заява позивача від 27.08.2019 не відповідає Додатку 4 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а складена в довільній формі, оскільки як вбачається з відмови, оформленої листом від 13.09.2019 №627/П-11, розгляд даної заяви здійснювався по суті, а не у відповідності до Закону України "Про звернення громадян". Крім того, суд зазначає, що наведене вище твердження сторони відповідача є формальним, та не спростовує матеріального змісту поданої позивачем заяви.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі. При цьому, на переконання суду, відповідач безпідставно відмовив врахувати до заробітку для обчислення пенсії заробітну плату, отриману за 1992-1998 року.

Отже, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача, врахувавши заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.02.1992 по 01.06.1998 без обмеження 5,6 коефіцієнта середньої заробітної плати в галузі національної економіки України за відповідні роки, з дати звернення позивача із відповідною заявою, тобто з 27.08.2019.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду вищенаведене, суд дійшов висновку що даний позов підлягає до задоволення повністю. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2.Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (м.Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769) перерахувати пенсію з 27.08.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. № НОМЕР_1 ), врахувавши заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.02.1992 по 01.06.1998 без обмеження 5,6 коефіцієнта середньої заробітної плати в галузі національної економіки України за відповідні роки.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (м.Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. № НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп., сплачений відповідно до квитанції № 0.0.1474277896.1 від 23.09.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27 січня 2020 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.