Рішення № 87265638, 30.01.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 р. Справа №480/4917/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просить визнати протиправною бездіяльність начальника ГУ ПФУ в Сумській області, пов`язану з невиплатою заробітної плати у відносинах публічної служби начальнику Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області Маслу ОСОБА_2 за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 включно; зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області нарахувати і виплатити начальнику Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 . заробітну плату (оклад, ранг, вислуга) у відносинах публічної служби за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 включно в сумі 11865,00 грн. без урахування обов`язкових податків та зборів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.08.1994 року ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду, наказом від 17.05.2002 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, а наказом від 27.10.2011 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області).

04.06.2018 року позивача було звільнено з посади начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв`язку з реорганізацією, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 та п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу". На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 по справі № 1840/2917/18 наказом від 22.12.2018 позивача було поновлено на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05.07.2018 року.

Після поновлення на посаді за рішенням суду, відповідач не виплачує ОСОБА_1 заробітну плату, при тому, що ним, як керівником Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, було направлено до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке було правонаступником ліквідованого Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, табелі обліку робочого часу, належним чином складені та оформлені.

Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 позивача було звільнено з посади у зв`язку з реорганізацією відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 та п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу". Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі № 480/1693/19 ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019 і судом було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2019 по день винесення судом рішення.

В період з 01.10.2019 по 31.10.2019 позивач регулярно приходив на роботу та перебував на робочому місці (в Охтирському відділі обслуговування громадян). При цьому відповідач, який є правонаступником Охтирського об`єднаного управління ПФУ, не здійснював нараховування та виплату позивачу заробітної плати за вказаний період.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Також зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено 29.08.2018 шляхом його злиття з Південним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області.

Оскільки на момент поновлення позивача на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області таке управління було припинено, посада начальника управління була також скорочена. Штатний розпис та кошторис видатків на утримання цього управління у грудні 2018 вже не діяли, а на 2019 рік не затверджувались.

Відповідно до штатного розпису головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області посада начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області відсутня, тому позивач не є працівником головного управління. За таких обставин позивач не виконував тієї роботи, за яку роботодавець виплачує заробітну плату працівнику.

На вказаний відзив позивачем була надана відповідь у якій ОСОБА_1 зазначив, що на виконання рішень суду (справи № 480/1693/19 та 480/1601/19) головне управління в серпні 2019 та вересні 2019 нарахувало та виплатило позивачу суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця за квітень, травень 2019 та за грудень 2018, січень 2019. Таким чином Пенсійний фонд України та головне управління зобов`язані вчинити усі необхідні дії щодо реального поновлення позивача на посаді.

Ухвалою суду від 04.12.2019 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 послідовно, протягом тривалого часу обіймав посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду, управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка, управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області).

04.07.2018 року позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв`язку з реорганізацією. Не погодившись із звільненням з посади, позивач оскаржив його до суду.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 по справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05.07.2018 року.

У подальшому наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 № 135-о ОСОБА_1 був звільнений з посади у зв`язку з реорганізацією. Не погодившись із таким наказом позивач оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати. Визнано протиправним та скасований наказ Пенсійного фонду України "Про звільнення ОСОБА_1 " від 05.04.2019 № 135-о. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019. Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 34653,44 грн.

На виконання вказаного рішення суду, наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 332-о ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019 (а.с. 34).

Позивачем проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку робочого часу за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 (а.с. 44), однак заробітна плата за жовтень 2019 ОСОБА_1 виплачена не була.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частина 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" визначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.

Наказом Державного комітету статистики України від 25.12.2009 № 489 затверджені типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, серед яких є форма табелю обліку використання робочого часу та табелю робочого часу.

Відтак, враховуючи вищевказані нормативні акти, підставою для нарахування заробітної плати є дані табелю обліку використання робочого часу.

З матеріалів справи вбачається, що начальником Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку робочого часу за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 (а.с. 44).

Табель обліку робочого часу за жовтень 2019 року був направлений позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області разом із заявою про надання невикористаної частини щорічної основної відпустки, про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (а.с. 41-46).

При цьому заробітна плата за жовтень 2019 позивачу виплачена не була.

Суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів відсутності позивача на роботі за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 суду надано не було, а тому ОСОБА_1 повинна бути нарахована та виплачена заробітна плата за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 включно, згідно табеля обліку робочого часу за жовтень 2019 року в сумі 11865,00 грн.

Зазначена сума відповідачем не заперечувалась.

Отже Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повинно здійснити нарахування та виплату позивачу заробітну плату із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів", а також постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 № 102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році" за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 включно в сумі 11865,00 грн.

Стосовно вимоги позивача про виплату суми без врахуванням обов`язкових податків та зборів, суд зазначає, що питання нарахування та виплати всіх податків та зборів визначається при виконанні судового рішення боржником, як податковим агентом, на якого покладено обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з головним управлінням, як на підставу не нарахування та не виплати заробітної плати, є помилковим, оскільки на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19, наказом від 25.07.2019 № 332-о Пенсійний фонд України поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне рішення суду у частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11865,00 грн. допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї бездіяльності щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 включно.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, забезпечивши захист його права на заробітну плату шляхом стягнення з головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заробітної плати за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 (включно) в сумі 11865,00 грн.

Щодо вимог позивача стосовно зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення протягом одного місяця, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином вказаною статтею встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній справі, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність встановлена законом.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 включно.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) заробітну плату за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 включно, в сумі 11865,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження нарахування та виплати з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 11865,00 грн.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.01.2020.

Суддя С.М. Гелета