Рішення № 87265496, 27.01.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2020 року м. РівнеСправа №460/4405/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач) про зобов`язання вчинення дій щодо здійснення розрахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 01.10.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 19.08.2014 йому було призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з коефіцієнтом стажу з урахуванням кратності 1,35%. Проте, при перерахунку його пенсії з 01.10.2017 органом Пенсійного фонду було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% замість 1,35%. Зазначив, що 15.10.2019 він звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про проведення розрахунку та виплати пенсії за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% починаючи з 01.10.2017 з урахуванням раніше виплачених сум. Однак листом від 04.11.2019 №1800/02.19 повідомлено позивача про те, що з жовтня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VІІІ та є обов`язковим до виконання. Також зазначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності Законом №2148-VІІІ, з 01.10.2017 перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. На виконання вказаного, пенсію позивачу перераховано автоматичним способом. Зазначено, що при розрахунку розміру пенсійної виплати позивача розмір не зменшено. Вважає, що застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% не сприяло підвищенню розміру його пенсії та є абсолютним порушенням принципів пенсійного забезпечення, чим всупереч вимогам ст. 22 Конституції України звужено обсяг його конституційних прав в порівнянні з громадянами, які виходили на пенсію з жовтня по грудень 2017 року.

Ухвалою суду від 24.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву.

Відповідач у строк встановлений судом надав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що з жовтня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VІІІ та є обов`язковим до виконання. Зазначив, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності Законом №2148-VІІІ, з 01.10.2017 перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. На виконання вказаного, пенсію позивачу перераховано автоматичним способом. Зазначив, що при розрахунку розміру пенсійної виплати позивача розмір не зменшено. Крім того, пенсія позивачу в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування призначається не вперше, а тому підстав для застосування положень, які регулюють первинне призначення пенсій, в тому числі застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, немає. Вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 27.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.17).

Крім того, ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 18.02.1994 Рівненською облдержадміністрацією (а.с.18).

Згідно з протоколом від 21.08.2014 №1917, пенсія позивачу призначена 19.08.2014 на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з коефіцієнтом стажу з урахуванням кратності 1,35% (а.с.15).

З 01.10.2017 позивачу було проведено перерахунок пенсії по віку автоматизованим способом, розмір якої визначено згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, що підтверджується розпорядженням від 06.11.2017 №159189 (а.с.16).

15.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% починаючи з 01.10.2017 з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.13).

Листом від 04.11.2019 №1800/02.19 повідомлено позивача про те, що з жовтня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VІІІ та є обов`язковим до виконання. Також зазначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності Законом №2148-VІІІ, з 01.10.2017 перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. На виконання вказаного, пенсію позивачу перераховано автоматичним способом. Зазначено, що при розрахунку розміру пенсійної виплати позивача розмір не зменшено (а.с.14).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV), пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону №1058-ІV, коефіцієнт страхового стажу - це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону №1058-ІV.

11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII (далі – Закон №2148-VIII), згідно з ч.2 Прикінцевих і перехідних положень якого установлено, що з 1 жовтня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 1 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

У разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Також Законом №2148-VIII доповнено пунктами 4-3, 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, згідно з якими пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

З 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Тобто пенсійним законодавством визначено, що застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% у період з 01.10.2017 по 31.12.2017 здійснюється органами Пенсійного фонду лише у випадку призначення пенсії у такий період.

Як встановлено судом, пенсія позивачу призначена 19.08.2014 на підставі Закону №1058-ІV як пенсія за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з коефіцієнтом стажу з урахуванням кратності 1,35%, та станом на 01.10.2017 розраховувалася відповідно до вимог Закону №1058-ІV як пенсія за віком.

Пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, в редакції Закону №2148-VIII, передбачено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, зокрема, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Так, на підставі даної норми органами Пенсійного фонду автоматично проведено перерахунок пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена раніше, в тому числі, і позивачу.

Оскільки пенсія позивачу призначена до набрання чинності Законом № 2148-VIII, вона з 01.10.2017 перерахована із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, про що прямо вказано у пункті 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV. При цьому, переведення позивача на інший вид пенсії не відбувалося.

Окремо суд зазначає, що Законом №1058-ІV запроваджено в цілому нову формулу розрахунку пенсій, а не лише змінено відсотковий розмір величини оцінки одного року страхового стажу, при цьому, з одночасним підвищенням розміру середньої заробітної плати, який використовується при призначенні пенсії.

Частиною першою статті 25 Закону №1058-ІV визначено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс= (См х Вс)/100% х 12, де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Тобто, у формулі розрахунку пенсії одні показними зменшилися, а інші збільшилися.

В якості гарантії дотримання положень ст. 22 Конституції України положеннями абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2148-VIII передбачено, що у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з розпорядженням від 06.11.2017 №159189 основний розмір пенсії ОСОБА_1 за віком до 01.10.2017 складав 4101,33 грн, а з 01.10.2017 за новою формулою - 4161,78 грн.

Оскільки розмір пенсії позивача не зменшився, то звуження змісту та обсягу його прав і свобод не відбулося.

Таким чином, вищевказаним спростовуються доводи позивача про те, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % в порівнянні з 1,35% призведе до звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулося зменшення розміру виплачуваної пенсії.

Відтак, вказані зміни не погіршили умови отримання пенсії позивачем, а тому його посилання на порушення статті 22 Конституції України у зв`язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон №2148-VIII не визнано неконституційним.

Суд враховує, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Крім того, у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що здійснюючи обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинними законами України.

Оскільки передумовою для можливості задоволення позовних вимог щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії (похідна вимога) повинна бути наявність факту порушення прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення таким суб`єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які, у даному випадку, відсутні, то даний позов задоволенню не підлягає.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 січня 2020 року.

Суддя Дорошенко Н.О.