Ухвала суду № 87265299, 28.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5180/19

У Х В А Л А

28 січня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.

за участі секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Дачно-будівельний кооператив «Науковий працівник Держуніверситету» про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Дачно-будівельний кооператив «Науковий працівник Держуніверситету» про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником відповідача до суду надано клопотання про закриття провадження у справі, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказує, що 26.09.2019 року на підставі декларації № ОД141192590165 про готовність об`єкта до експлуатації була проведена реєстрація права власності на дачний будинок загальною площею 440 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . 13.11.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. та зареєстровано в реєстрі за номером 1680. Тобто, нерухоме майно відносно якого заявлені позовні вимоги прийняте в експлуатацію та на нього зареєстровано право приватної власності у встановленому законом порядку, крім того, нерухоме майно передано в іпотеку третій особі. Таким чином, спір за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов`язання знести самочинного будівництва, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які з`явились до судового засідання, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Позивач, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, звернувся до суду та просить зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 року № 3043-VII, управління відповідно до покладених на нього завдань подає позови до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта із компенсацією витрат та виступає замовником робіт із знесення самочинно збудованого об`єкта.

Таким чином, спірні правовідносини по даній справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених чинним законодавством делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 464/5495/13-ц (провадження № 14-92цс18).

Також, аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2018 року по справі № 1519/2-787/11, від 15 травня 2018 року по справі № 520/10754/14-ц, від 11 квітня 2018 року по справі № 161/14920/16-а, від 22 квітня 2019 року по справі № 1527/14472/12, від 19 червня 2019 року по справі № 904/4713/18, від 02 жовтня 2019 року по справі № 462/348/15-ц, від 20 листопада 2019 року по справі № 462/4783/16-ц.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на правову позицію, яка висловлена у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 року по справі № 802/1318/15-а, оскільки в постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України у цій категорії справ та зазначила, що спір, який є предметом розгляду не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування. Справа за позовом такого суб`єкта належить до компетенції адміністративних судів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі № 420/5180/19 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 238, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі № 420/5180/19.

Ухвала окремо від рішення суду по даній справі не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 29 січня 2020 року.

Суддя О.А. Левчук