Рішення № 87265207, 22.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 р. № 400/3040/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лебедєвої Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Шакіної А.В.,

представника позивача: Сентябрьової Г.В.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Агро-Альянс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2017 р. № 00032361407, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 814/299/18 за позовом приватного підприємства "Агро-Альянс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2017 р. № 00032361407.

Постановою від 24.04.2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд по справі № 814/299/18 адміністративний позов приватного підприємства "Агро-Альянс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнив та скасував податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 р. № 00032361407.

Постановою від 29.05.2019 року П`ятий апеляційний адмінстративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишив без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року – залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.08.2019 року по справі № 814/299/18 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року в цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

20.09.2019 року матеріали адміністративної справи № 814/299/18 надійшли до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року № 186/02-10, адміністративну справу № 814/299/18 передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями для нового розгляду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справі № 814/299/18 присвоєно новий єдиний унікальний номер - 400/3040/19 та розподілено до розгляду судді Лебедєвій Г.В.

Ухвалою від 24.09.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3040/19 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив по справі підготовче засідання на 23.10.2019 р.р. - 12:15 год.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №1202/14-29-14-07/32945887 від 01.09.2017 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України. На підставі висновків акту перевірки, у зв`язку із встановленими порушеннями, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 року № 00032361407. Позивач не погоджується з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним і необґрунтованим та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 року № 00032361407, оскільки платником податків надано повний пакет первинних документів щодо придбання у ТОВ "Прантек" мінерального добрива, що свідчать про реальність здійсненя господарських операцій.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ГУ ДФС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, контролюючий орган посилаючись на висновки акту №1202/14-29-14-07/32945887 від 01.09.2017 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача, зазначає, що згідно наданих документів не підтверджено реальність здійснення господарських операцій на придбання ТМЦ. Зазначив, що за результатами перевірки наданих документів встановлено недостовірність даних, відображених у бухгалтерському обліку ПП "Агро-Альянс", а саме, у наданих до перевірки видаткових накладних, отриманих від ТОВ "Прантек" за період вересень-жовтень 2016 року не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарських операцій і правильність оформлення видаткових накладних, проставлені лише підписи, що не дає змоги ідентифікувати учасників господарських операцій. Крім того, оперативним управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області отримано протоколи допитів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (керівників ТОВ "Прантек") у рамках досудового розслідування кримінального провадження, з яких вбачається, що ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 від імені ТОВ "Прантек" жодних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, договорів в адресу інших СГД ніколи не підписували.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від приватного підприємства "Агро-Альянс" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ "Прантек" не може бути доказом відсутності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки документи виписані ТОВ "Прантек" на адресу ПП "Агро-Альянс" підписані неуповноваженолю особою, що свідчить про формальний характер господарських операцій.

Підготовче судове засідання по справі № 400/3040/19, призначене на 23.10.2019 року, відкладено на 20.11.2019 року на 10:15 год.

Ухвалою від 20.11.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/3040/19 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 19.12.2019 року на 10 год.30 хв.

Ухвалою від 19.12.2019 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою Приватного підприємства "Агро-Альянс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2017 р. № 00032361407 та призначив справу № 400/3040/19 до судового розгляду по суті на 22 січня 2020 року на 10:40 год.

В судовому засіданні 22.01.2020 року предстаник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 22.01.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.01.2020 року суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки викладені представником відповідача у клопотанні обставини не є підставами для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Агро-Альянс" зареєстроване Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області як юридична особа 30.06.2004 року, видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №139.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Миколаївській області посадовими особами контролюючого органу відповідно до ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 19.08.2017 року №1451 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "Агро-Альянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ "Прантек" за вересень-жовтень 2016 року та контрагентами покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведеного контрагента - постачальника.

Копію наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 19.08.2017 року №1451 вручено під розписку 21.08.2017 року керівнику ПП "Агро-Альянс".

Перевірка проводилась з 21.08.2017 року по 29.08.2017 року.

За результатами вказаної вище перевірки Головним управлінням ДФС в Миколаївській області складено акт №1202/14-29-14-07/32945887 від 01.09.2017 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Агро-Альянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ "Прантек" за вересень-жовтень 2016 року та контрагентами покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведеного контрагента - постачальника, яким встановлено, зокрема, порушення ПП "Агро-Альянс":

п.198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 304 441, 67 грн. у т.ч. за вересень 2016 року на суму 221 040, 00 грн. та жовтень 2016 року на суму 83 401, 60 грн.

На підставі акта перевірки №1202/14-29-14-07/32945887 від 01.09.2017 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 року № 00032361407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 380 552, 50 грн., в т.ч. за основним платежем 304 442, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 76 110, 50 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказнам податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до ДФС України.

Рішенням ДФС України №28148/6/99-99-11-01-01-25 від 30.11.2017 року скаргу підприємства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 року № 00032361407 без змін.

Не погодившись з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийнятим Головним управлінням ДФС в Миколаївській області податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2017 року № 00032361407, позивач оскаржив вказане рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Постановою від 24.04.2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд по справі № 814/299/18 адміністративний позов приватного підприємства "Агро-Альянс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнив та скасував податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 р. № 00032361407.

Постановою від 29.05.2019 року П`ятий апеляційний адмінстративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишив без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року – залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.08.2019 року по справі № 814/299/18 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року в цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи (ч. 5 ст. 353 КАС України).

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд виходив з того, що судам необхідно було перевірити дані щодо участі посадових осіб контрагента позивача в діяльності очолюваної ними юридичної особи, що має істотне значення для правильного вирішення спору та входить до предмета доказування в даній справі. Також судами, з огляду на висновки перевірки, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії, не перевірено, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між ПП «Агро-Альянс» та його задекларованим постачальником - ТОВ "Прантек", хто персонально брав у цьому участь, з приводу поставки товару (куди і звідки перевозився товар) та з приводу оплати за наданий товар (послуги).

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справі № 814/299/18 присвоєно новий єдиний унікальний номер - 400/3040/19 та розподілено до розгляду судді Лебедєвій Г.В.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Приватне підприємство "Агро-Альянс" зареєстроване Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області в якості юридичної особи 30.06.2004 року. Видами діяльності позивача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); допоміжна діяльність у рослинництві; післяурожайна діяльність; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Судом встановлено, що між ПП "Агро-Альянс" (Покупець) та ТОВ "Прантек" (Постачальник) у перевіряємому періоді укладено договір постачання на придбання мінеральних добрив.

До перевірки надані видаткові накладні за №№ 8, 9 від 15.09.2016 р., за №№ 10, 11 від 16.09.2016 р., за №№ 20, 21 від 07.10.2016 р.; податкові накладні за №1 від 15.09.2016 р., за №2 від 16.09.2016 р., за №3 від 07.10.2016 р.

Вказані операції за період з 01.09.2016 року по 30.10.2016 року відображено в бухгалтерському обліку ПП "Агро-Альянс" наступними проводками:

Д-т 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 1522208,4 грн.;

Д-т 6441 "Податковий кредит" К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 304 441, 67 грн.

Позивачем до перевірки надано рахунки на оплату за №9 від 15.09.2016 р., за №11 від 16.09.2016 р., за №18 від 07.10.2016 р.

Розрахунки між ПП "Агро-Альянс" та ТОВ "Прантек" проводились у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень за №955, №957 від 15.09.2016 р., за №1019 від 07.10.2016р.

До первірки позивачем надано товарно-транспортні накладні форми № 1- ТН за №Р8, №Р9 від 15.09.2016 р., за №Р10, № Р11 від 16.09.2016 р., за №Р20, № Р21 від 07.10.2016 р., згідно яких:

автомобільний перевізник - ТОВ "Прантек" (вул. Велика Морська, 79/1а, м. Миколаїв, 54001);

замовник - ПП "Агро-Альянс";

вантажовідправник - ТОВ "Прантек" (вул. Велика Морська, 79/1а, м. Миколаїв, 54001);

вантажоодержувач - ПП "Агро-Альянс";

пункт навантаження - м. Миколаїв;

пункт розвантаження - Миколаївська область, Арбузинський район, с.р. Костянтинівка.

Також, до перевірки надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" за вересень - жовтень 2016 року, в якій відображено оприбуткування 9-12-25 мінерального добрива Яра Міла НРК у вересні 2016 року укількості 86.4 т. та у жовтні 2016 року у кількості 32.6 т.

Відповідно до наданих до перевірки актів використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів та гербіцидів від 30.09.2016 року та 31.10.2016 року придбане у вересні та жовтні 2016 року мінеральне добриво Яра Міла НРК у вересні 2016 року використано 43.2 т. під посів озимої пшениці та 43.2 т. під посів озимого ячменю; у жовтні 2016 року використано 32.6 т. під посів озимого ячменю.

Контролюючим органом в акті перевірки зроблено висновок про те, що надані до перевірки ТТН та інші документи містять недостовірну інформацію щодо поставки ТМЦ та не можуть відображати факт господарських операцій відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ.

Також, оперативним управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області отримано протоколи допитів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (керівників ТОВ "Прантек") у рамках досудового розслідування кримінального провадження, з яких вбачається, що ані ОСОБА_1 (керівник ТОВ "Прантек" з червня 2016 року по листопад 2016 року), ані ОСОБА_2 (керівник ТОВ "Прантек" з листопада 2016 року) від імені ТОВ "Прантек" жодних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, договорів в адресу інших СГД ніколи не підписували, а відтак на думку контролючого органу документи виписані ТОВ "Прантек" на адресу ПП "Агро-Альянс" підписані не уповноваженою особою, що вказує на формальний характер, відсутність документів щодо підтвердження факту здійснення господарської операції та недостовірність даних, відображених в документах, наданих до перевірки.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За пунктом 135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог абз. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Суд зазначає, що правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються ПК України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Під час судового розгляду з`ясовано, що позивач та його контрагент на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як суб`єкти господарювання та як платники податків, відомості про них були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Основними видами економічної діяльності позивача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); допоміжна діяльність у рослинництві; післяурожайна діяльність; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Судом встановлено, що між ПП "Агро-Альянс" та ТОВ "Прантек" у перевіряємому періоді було усно укладено договір постачання на придбання мінеральних добрив.

Крім того, судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору ПП "Агро-Альянс" складені видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи та були надані під час перевірки, та перелік яких наведено в акті перевірки.

Видаткові накладні від постачальника заповнені належним чином, кожен з документів містить усі необхідні реквізити та відомості про зміст господарської операції у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. Податкові накладні складені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Крім того, реальність операції з придбання товарів у контрагента-постачальника додатково підтверджується використанням результатів цієї операції для цілей господарської діяльності позивача, що також підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Здійснення оплати за поставку товару за вищезазначеним договором, підтверджується платіжним дорученням щодо перерахування позивачем коштів контрагенту-постачальнику, про що також зазначається в акті перевірки та не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ПП "Агро-Альянс" та його контрагентом - постачальником, а саме: ТОВ "Прантек".

Щодо не надання позивачем договору поставки до перевірки, суд зазначає наступне.

Між ПП "Агро-Альянс" та ТОВ "Прантек" у перевіряємому періоді було усно укладено договір постачання на придбання мінеральних добрив.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст.203 цього Кодексу).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно до статі 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Що стосується твердження контролюючого органу у акті щодо того, що до перевірки не було надано сертифікати та посвідчення якості на товар отриманий від контрагента постачальника, то суд не погоджується з цим з наступних підстав.

Згідно ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Отже, надання документів підтверджуючих якісні характеристик товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим, дотримання ним умов договору, що встановлені його умовами до предмету поставки.

Щодо висновків перевіряючих про те, що до перевірки не було надано документів, які б відображали та підтверджували операції щодо складського переміщення та використання ТМЦ, то ці висновки не можуть бути підставою для зменшення від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних санкцій до позивача.

На думку суду, відсутність виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка саме документи позивачем не надано для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентом.

Суд, також, зазначає, що порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб`єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

Щодо посилань відповідача на наявність кримінального провадження, порушеного за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ "Прантек", на яке здійснено посилання в акті перевірки, та у відзиві на позовну заяву, та на наявність протоколів допиту свідків щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Прантек", на які здійснено посилання в акті перевірки, та у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.

Як вбачається з акту перевірки, оперативним управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області отримано протоколи допитів гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рамках досудового розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ "Прантек".

Так, згідно з протоколом допиту свідка від 01.03.17, у ході проведення допиту свідка ОСОБА_1 з приводу реєстрації підприємства ТОВ "Прантек" встановлено, що реєстрація підприємства на його ім`я була проведена у червні 2016 року з метою отримання грошових коштів у розмірі 500 грн. Підписи ставилися на паперах, у суть яких він не заглиблювався. Чи підписувалися будь-які довіреності про ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства від його імені ним не повідомлено. Банківські рахунки відкривалися особисто, у ПАТ "ПУМБ", розташування якого йому відомо. Також, свідок повідомив, що не мав та не має будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "Прантек". Будь-якої фінансово-господарської та адміністративно-розпорядчої діяльності, а також банківських операцій на вищезазначеному підприємстві він ніколи не здійснював. Від імені даного підприємства жодних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, договорів в адресу інших СГД ніколи не підписував та не ставив відтиск печатки. Як здійснювалася перереєстрація ТОВ "Прантек" у листопаді 2016 року йому також не відомо.

Також, підприємства ТОВ "Омада" та ПП "Агро-Альянс" Ігнатьєву ОСОБА_3 не знайомі, про дану назву він чує вперше.

Згідно з протоколом допиту свідка від 13.03.17 встановлено, що у ході проведення допиту ОСОБА_2 (керівник ТОВ "Прантек" з листопада 2016 року) стало відомо про те, що ОСОБА_2 вперше дізнався від працівників податкової міліції про те, що він являється керівником та засновником ТОВ "Прантек". Будь-яких дій, пов`язаних з перереєстрацією підприємства він не здійснював, у т.ч, і за грошову винагороду. Така подія могла відбутися втрату паспорта у м. Южноукраїнськ у листопаді 2016 року на декілька днів. Паспорт був повернутий водієм таксі через 2-3 дні та більше не втрачався.

Також, свідком повідомлено про те, що він не мав та не має будь-якого відношення до перереєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "Прантек". Будь-якої фінансово-господарської та адміністративно-розпорядчої діяльності, а також банківських операцій на вищезазначеному підприємстві він ніколи не здійснював. Від імені даного підприємства жодних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, договорів в адресу інших СГД ніколи не підписував та не ставив відтиск печатки. Де знаходяться установчі документи, печатка, податкова та первинна бухгалтерська документація даного підприємства йому не відомо, так як останній не мав та не має жодного відношення до його діяльності. Як здійснювалась перереєстрація ТОВ "Прантек" в листопаді 2016 року йому не відомо.

Підприємства ТОВ "Омада" та ПП "Агро-Альянс" ОСОБА_2 не знайомі, про дані назви він чує вперше. Безпосередньо ним будь-яких товарів, робіт, послуг в адресу ПП "Агро- Альянс" не поставлялось та не придбавалось.

Перевіркою зроблено висновок, що документи виписані ТОВ "Прантек" на адресу ПП "Агро-Альянс" підписані не уповноваженою особою.

Однак, наявність кримінального провадження не свідчать про відсутність реальності здійснення господарських операцій, адже причетність позивача до злочинів щодо яких здійснюються кримінальні провадження, повинно бути доведено податковим органом.

Аналогічний висновок містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року у справі №813/1766/17, від 27 лютого 2018 року у справі №802/1853/16-а, від 05 червня 2018 року по справі №2а-1570/6063/12.

Відповідачем копію вироку по кримінальному провадженню не надано. Сам по собі факт наявності кримінального провадження, в якому не винесено обвинувального вироку, в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України не є підставою для визнання господарських операцій нереальними.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, ЄДРСРУ № 72338874, а також у справах №820/4428/17, №826/3498/15, №826/18952/14.

Також кримінальне законодавство не містить поняття «фіктивного підприємства», кримінальне законодавство не називає ціле підприємство фіктивним і не накладає на все підприємство такий статус.

Натомість ст.205 Кримінального кодексу України оперує поняттям фіктивного підприємництва як діяльності конкретної фізичної особи (а не підприємства), яка полягає у створенні або придбанні підприємств із метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

При цьому злочин за ст.205 Кримінального кодексу України вважається завершеним ще в момент створення або придбання підприємства. Саме такий висновок випливає безпосередньо із тексту ст.205 вказаного Кодексу, а також із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 №3. Тобто після створення/придбання підприємства подальша діяльність такого підприємства загалом не охоплена складом злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України та не досліджується слідством у повній мірі.

У справі, що розглядається, ГУ ДФС в Миколаївській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагент діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Судом двічі викликались у якості свідків ОСОБА_1 (керівник ТОВ "Прантек" з червня 2016 року по листопад 2016 року) та ОСОБА_2 (керівник ТОВ "Прантек" з листопада 2016 року). Однак, вказані свідки до судового засідання для надання пояснень щодо підтвердження їх участі в діяльності ТОВ "Прантек" чи її спростування не з`явились.

Крім того, ухвалою суду від 23.10.2019 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Прантек" письмові пояснення з приводу взаємовідносин між ПП «Агро-Альянс» та ТОВ "Прантек", а саме за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між ПП «Агро-Альянс» та його задекларованим постачальником - ТОВ "Прантек", хто персонально брав у цьому участь, з приводу поставки товару (куди і звідки перевозився товар) та з приводу оплати за наданий товар (послуги).

Однак, ТОВ "Прантек" жодних пояснень та докуметнів на виконання ухвали суду від 23.10.2019 року не надало.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за операціями щодо придбання мінеральних добрив у TOB «Прантек», суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаним контрагентом, суд приходить до висновку про відсутність порушень позивачем ст.198 Податкового кодексу України. Виходячи з зазначеного, а саме наявності оплати та відвантаження товару, у продавця виникли податкові зобов`язання, а у покупця право на податковий кредит на суму ПДВ.

Відповідно до ст. 61 Конституції України встановлена індивідуальна відповідальність за вчинення правопорушення, тобто платник податків відповідає лише за свої дії, а не за дії своїх контрагентів.

В свою чергу, слід зазначити, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов`язковим для виконання Україною.

Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При цьому, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов`язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Окрім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на позивача не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов`язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви майнового характеру у розмірі 5708,31 грн. згідно платіжного доручення №25 від 26.01.2018 року.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 19 210 грн.

22.01.2020 року судом оголошено скорочене рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - пять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Агро-Альянс" (а/д Ульянівка-Миколаїв, 107 км. 100 м., Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340, ідентифікаційний код 32945887) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2017 р. № 00032361407 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 27.09.2017 року №00032361407.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Приватного підприємства "Агро-Альянс" (а/д Ульянівка-Миколаїв, 107 км. 100 м., Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340, ідентифікаційний код 32945887) судові витрати в розмірі 5708, 31 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.01.2020 року.

Суддя Г. В. Лебедєва