Ухвала суду № 87264030, 30.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 січня 2020 року Справа 160/9549/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про закриття провадження у справі за позовом Комунального виробничого підприємства Кам`янської міської ради "Міськводоканал" до Кам`янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01.10.2019 року надійшов позов Комунального виробничого підприємства Кам`янської міської ради "Міськводоканал" до Кам`янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд скасувати рішення відповідача від 25.09.2019 року № 4 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 року залучено як співвідповідача у справі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, здійснено перехід у загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

На адресу суду 29.01.2020 року надійшло клопотання від представника відповідача-2 про закриття провадження у справі №160/9549/19.

В обгрунтування клопотання представник відповідача посилаєтся на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019 року відкрито провадження у справі №904/160/19 про банкрутсво Кам`янської міської ради "Міськводоканал", яке є позивачем у справі №160/9549/19.

Так, представник відповідача зазначає, що у зв`язку з введенням в дію з 21.102019 року Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. При цьому, представник відповідача посилається на положення ч.ч. 1, 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, на думку представника відповідача, цей спір є майновим, а тому матеріали справи №160/9549/19 необхідно передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду справи по суті у межах справи про банкрутство.

Вирішуючи заявлене клопотання, перевіривши матеріали позовної заяви, дослідивши клопотання представника відповідача, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються Господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Положеннями ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, позивач просить суд скасувати рішення відповідача про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

У пункті 1 частини першої статті 19 КАС України зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України)

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо особи не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що предметом цього позову є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Тобто, правовідносини цієї справи не мають приватноправовий характер, оскільки не порушують приватного інтересу, а ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі податкового органу виступає щодо позивача не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спір у справі яка розглядається виник з публічно-правових правовідносин і не є майновим, приватноправовим.

Також, суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства, на який, як на підставу для закриття провадження у справі посилається представник відповідача, введено у дію з 21 жовтня 2019 року. Однак, з позовною заявою у цій справі позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду ще до введення в дію вказаного кодексу, а саме: 01.10.2019 року.

З огляду на вищевикладене, відсутні законні підстави для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про закриття провадження у справі №160/9549/19.

Керуючись ст.ст. 19, 29, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про закриття провадження у справі №160/9549/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Є. Букіна